269/1701/14-ц
№ 2/269/829/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09 липня 2014 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької бласті у складі :
головуючої - судді Курової О.І.
при секретарі - Яковлєвій О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Ханженковський завод двигунів»
Про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
30.04.2014 року позивач звернулась в суд з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 09.02.1981 року по 12.11.2010 року працювала у ТОВ « Ханженковський завод двигунів», та була звільнена за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію. 31.07.2009 року Господарським судом Донецької області була порушена процедура банкрутства заводу і відкрита ліквідаційна процедура, призначений арбітражний керуючий Тищенко О.І. На день звільнення з нею не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період з лютого 2010 року по жовтень 2012 року і складає 21 474 грн. До теперішнього часу заборгованість по заробітній платі їй не виплачена, яку просила стягнути, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Через несвоєчасну виплату заробітної плати вона змушена була брати у борг,весь час перебувала в скрутному матеріальному становищі, яке її принижувало і викликало моральні страждання.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги і просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач працювала у ТОВ « Ханженковський завод двигунів» з 09.02.1981 року по 12.11.2010 року та звільнена на підставі ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням, про що свідчить трудова книжка.
Згідно довідки ТОВ « Ханженковський завод двигунів» заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі за період часу з лютого .2010 року по жовтень.2012 року складає 21 747 грн.
В ухвалі Господарського суду Донецької області від 02.11.2010 року зазначено, що 31.07.2009 року порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю « Ханженковський завод двигунів», введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, ведена процедура розпорядження майном боржника строком на 6 місяців.
З ухвали Господарського суду Донецької області від 18.09.2013 року вбачається, що постановою суду від 25.10.2012 року боржник ТОВ « Ханженковський завод двигунів» визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.
Відповідно до частини 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності , виду діяльності і галузевої належності , а також осіб , які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працювала у відповідача з 1981 року по 12.11.2010 року, має невиплачену заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 747 грн., яку відповідач не оспорює. Між сторонами склалися трудові правовідносини.
Відповідно до ч.4,7 ст.12 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушеннями провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка/ штраф, пеня/, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов»зякове державне соціальне страхування, податків та зборів. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю та життю громадян, авторські винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів,що здійснюється боржнику у порядку, встановленому ст.. 14 цього Закону, керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому ст.. 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст..2 Закону України « Про оплату праці» основна заробітна плата, це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці/ норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов2язки/. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок/ окладів/ і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, і за особливі умови праці. Вона включає в себе доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов2язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належить виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підставі п.3.9. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року № 114/8713 суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні до фонду оплати праці не належать.
Тому суд дійшов висновку про те, що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є спором про стягнення заробітної плати, та ці виплати не входять до переліку зобов2язань, на які не поширюється дія мораторію, передбаченого ст..12 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.2.2.8 Інструкції за статистики заробітної плати затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року № 114/8713 суми компенсації працівникам прати частини заробітної плати у зв2язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати. Згідно зі ст.. 34 Закону України « Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв2язу з порушенням строків її виплати провадяться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари та тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ст..4 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв2язкеу з порушенням строків її виплати» виплата громадянам суми компенсації провадяться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Стаття 7 вказаного Закону передбачає, що відмова власника або уповноваженого ним органу від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином в судовому порядку.
Позивачкою не надано доказів на підтвердження виплати заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації.
Відповідно до вимог ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав і інтересів призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5-розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин.
Судом встановлено, що законні права позивача з несвоєчасної виплати заробітної плати порушені, що призвело до моральних страждань, а саме вона змушена була брати гроші в борг, весь час перебувала в скрутному матеріальному становищі, яке її принижувало. Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала позивач, а також вимоги розумності та справедливості суд оцінює моральні страждання позивача у розмірі 3000 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст 116,117,237-1, КЗпП України,.ст.88 ЦПК України, на підставі ст. 213-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Ханженковський завод двигунів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Ханженковський завод двигунів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 474 грн/Двадцять одна тисяча чотириста сімдесят чотири/ грн., та моральну шкоду у розмірі 3000/Три тисячі/ грн..
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 243.60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. І. Курова