Справа №2-3605/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2008 року                                                                                             м.  Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого - судді Суворової О.В.

при секретарі - Поповій О.І.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.  Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою про розірвання шлюбу ,  в якій просить задовольнити його позовні вимоги,  вказуючи,  що з відповідачкою спільне життя не склалося,  з 2004 року стали виникати чисельні сварки та непорозуміння,  що призвело до напружених відносин та втрати поваги і довіри один до одного та стало причиною неможливого подальшого спільного проживання і збереження сім'ї .

Позивач в попереднє судове засідання не з'явився,  подав до суду заяву,  в якій просить розгляд справи провести у його відсутності ,  позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 14).

Відповідачка в попереднє судове засідання також не з'явилась,  подала до суду заяву,  в якій просить розгляд справи провести за її відсутності,  витрати по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на неї ,  погодившись з пред'явленими вимогами позивача (а.с. 15).

Вивчивши матеріали справи,  дослідивши надані докази,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У попередньому судовому засіданні встановлено,  що 17 березня 2001 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м. Одеси,  про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за НОМЕР_1 (а.с. 4). Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження (а.с. 5).

На даний час сімейні відносини фактично припинені,  подружні відносини сторони не підтримують,  спільне господарство не ведеться,  сторони проживають окремо. Основною причиною припинення сімейних відносин є те,  що сторони втратили взаєморозуміння,  почуття любові й поваги один до одного,  через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін.

При дослідженні судом дійсних причин розірвання шлюбу встановлено,  що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини,  а також інтересам дитини.

Згідно ч. 2  ст.  112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них,  інтересам дітей,  що мають істотне значення.

2

Враховуючи вищевикладене,  суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню.

Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідачку.

Керуючись  ст.   ст.  105,  110,  112 Сімейного Кодексу України,   ст.   ст.  11,  88,  ч.4  ст. 130 ,  ч.4 174 ,  213,  215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  та ОСОБА_1 дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  зареєстрований 17 березня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м. Одеси ,  актовий запис НОМЕР_1.

Стягнути в дохід держави мито за видачу свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 - 17 грн.,  звільнивши від сплати державного мита ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.