Справа № 642/474/14-ц

Провадження № 22-ц/790/4577/14 Головуючий 1 ін. - Лазарєв А.В.

Категорія: «відшкодування шкоди» Доповідач - Бородін М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: Бородіна М.М.,

суддів - Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі - Ригіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 29 квітня 2013 р. державний виконавець Ленінського ВДВС ХМУЮ Розовенко А.П. за виконавчим листом про стягнення з нього коштів на користь ПАТ КБ «Надра» незаконно вилучив у нього автомобіль «Субару - Імпреза», який знаходився під заставою у АКБ «Укрсиббанк». Після вилучення державний виконавець передав цей автомобіль на зберігання ОСОБА_4. При цьому в акті опису автомобіля не вказав пробіг автомобіля на час передачі, технічний стан автомобілю та інше, не надав йому копію акту.

Згодом державний виконавець став вимагати від нього 1500 доларів США, погрожуючи тим, що у разі не отримання ним коштів вилучений автомобіль буде експлуатуватися зберігачем і за технічний стан автомобілю він не відповідає.

За 14 днів зберігання пробіг автомобілю збільшився на 4000 км., він став потребувати ремонту двигуна, заміну втулок стабілізатора, був подряпаний правий поріг кузову автомобіля. Всього витрати на ремонт автомобіля склали 18 741 грн.

За його заявою стосовно державного виконавця Розовенка А.П. було порушено кримінальне провадження за ч.1 ст. 368 КК України і засуджено вироком суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з Ленінського ВДВС ХМУЮ матеріальну шкоду в сумі 18 741 грн..

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Представник позивача також зазначив, що автомобіль позивача державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ Розовенком А.П. був незаконно вилучений та переданий на зберігання ОСОБА_4, а тому саме Ленінський ВДВС ХМУЮ повинен нести матеріальну відповідальність за неналежне збереження автомобіля.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Додатково пояснив, що автомобіль позивача згідно договору був переданий на зберігання ОСОБА_4, яка повинна нести відповідальність за неналежне збереження автомобіля позивача. Стосовно протиправних дій з боку державного виконавця Розовенка А.П. за їх вчинення він поніс кримінальну відповідальність, але це не має ніякого відношення до компенсації матеріальної шкоди відповідачу у зв'язку з неналежним зберіганням його автомобіля.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт зазначає, що автомобіль вилучався державною виконавчою службою, тому саме вона повинна компенсувати йому матеріальну шкоду.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що 29 квітня 2013 р. державний виконавець Ленінського ВДВС ХМУЮ Розовенко А.П. за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 коштів на користь ПАТ КБ «Надра» вилучив у нього автомобіль «Субару - Імпреза», який знаходився під заставою у АКБ «Укрсиббанк».

Після вилучення державний виконавець згідно акту опису та арешту майна передав цей автомобіль на зберігання ОСОБА_4, яку було попереджено про відповідальність за зберігання автомобілю.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

Порядок і умови зберігання зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Тобто відповідальність за зберігання арештованого майна згідно Закону несе лише зберігач.

ОСОБА_2 із скаргою на дії державного виконавця щодо арешту та вилучення у нього автомобіля та передачею на зберігання іншій особі не звертався.

Колегія суддів зазначає, що вироком суду Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2013 року державного виконавця Розовенко А.П. засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України. тобто за отримання хабаря. При цьому суд не вирішував питання щодо законності дій при передачі автомобіля на зберігання. Державного виконавця притягнуто до відповідальності лише за отримання хабаря.

Відповідно до ч 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереч, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач не надав доказів того, що саме винними діями державно виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ йому було заподіяно матеріальної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та ст. ст. 308, 314, 317 ЦПК колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно, суддя