ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

14 год. 20 хв.                                                                                       м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, головуючий суддя Гриньова Т.В.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

з участю представника позивача Єленич О.В., дов. № 909/9/10-00 від 27.03.2006р.,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції (ДПІ) у Заводському районі м. Миколаєва, 54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-а,

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -підприємець ОСОБА_1), АДРЕСА_1,

про припинення підприємницької діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва пред'явлено позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, про припинення підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_1 на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, посилаючись на те, що відповідач, як платник податків, з 01.04.1997р. не подає податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності до податкових органів.

Про час і місце проведення судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 06.05.2006р. вих. № НОМЕР_1. Проте відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та на участь представників у судовому засіданні.

Суд вважає, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи слід здійснювати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши подані позивачем докази, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими.

Так, фізичну особу -ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності 18.12.1991р. за реєстровим номером НОМЕР_2. Відповідач включений до Державного реєстру фізичних осіб за ідентифікаційним номером НОМЕР_3. Відповідач знаходиться на податковому обліку у позивача.

Як вбачається з акту перевірки № НОМЕР_4, а також  пояснень позивача податкові декларації не подаються відповідачем з 01.04.1997 р.

Оскільки з 01.04.1997 р. відповідач припинив надання податкової звітності, чим порушив вимоги п. п. 2 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, заборгованості перед бюджетом не має, позивач скористався правом, наданим йому п.17 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу” і звернувся до суду з заявою про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця;  постановлення судового  рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання  фізичної  особи, яка  є  підприємцем,  недієздатною  або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

     У відповідності з абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій,  документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового  рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством  фізичної особи-підприємця.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, чинному законодавству не суперечать, відповідачем не заперечені і не спростовані, суд приходить до висновку про їх задоволення.

Керуючись ч. 4 ст. 94, ст. ст. 161-163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

В день набрання постановою законної сили її копію направити державному реєстратору Миколаївського міськвиконкому.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву  про  апеляційне  оскарження, але апеляційна  скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду  першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається  особою, яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про   апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  статтею 186 КАС України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.