Справа №22-2141 оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія 5 Денишенко Т.О.
Доповідач Глєбов І.К.
РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Глєбова І.К.
Суддів: Морозовського В.І., Чорного В.І.
При секретарі: Мазур Ю.О.
За участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.03.2002 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розподіл квартири то до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 1998 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в цю квартиру, посилаючись на те, що відповідачка є його бувшою дружиною, шлюб з нею розірвано 13.02.1998 p., квартира є їхньою власністю як приватизована, відповідачка в квартиру його не впускає.
В подальшому позивач просив виділити йому його частку в праві власності на квартиру та виділити кімнату під № 2 пл. 11,6 м. кв., а решту лишити відповідачці, підсобні приміщення залишити в спільному користуванні.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, просить виділити йому 1/4 квартири, гараж ІНФОРМАЦІЯ_1 вартістю 2600 гр., спальню - 1850 гр., холодильник « ЗІЛ» - 400 гр., стіл кухонний та 4 стільці - 60 гр. пилесос « Ракета» - 100 гр., диван « Малятко» - 100 гр., килим бордового кольору - 80 гр., килим білочервоного кольору - 80 гр., меблі вітальні -800 гр.
Всього на суму 6050 гр.
Відповідачці виділити; меблі кімнатні з м'яким куточком, письмовим столом та 6-ма стільцями - 10500 гр., телевізор « Берізка» - 350 гр., телевізор «Орхидея» - 220 гр., кухонні меблі, стіл та 4-ри стільці - 1240 гр., швейну машинку, «чайка» - 400 гр., пральну машину « Либідь» -140 гр., покриття на підлогу - 100 гр., електросамовар - 60 гр., електрокавомолку - 25 гр., електром'ясорубку - 70 гр., кухонний комбайн - 180 гр., постільну білизну - 350 гр., художні книжки - 650 гр., гардини - 85 гр., карнизи - 40 гр., люстри - 150 гр., електропраски - 50 гр., годинник - 50 гр.
В подальшому позивач свої вимоги щодо розподілу спільного майна подружжя змінив та доповнив, просив виключити з опису майна як не підлягаючих розподілу: житлову кімнату «Анка», спальню, гараж ІНФОРМАЦІЯ_1, художні книш, та стягнути з відповідачки на його користь половину коштів, витрачених на ремонтно-будівельно -оздоблювані роботи в квартирі, посилаючись на те, що зазначене майно та роботи придбане та зроблені за його власні кошти.
ОСОБА_2 Т.А. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна, просила виділити їй холодильник «ЗІЛ» -300 гр., 1/4 квартири, всього на суму 7800 гр., а відповідачу гараж, кухонні меблі, телевізор «Берізка» стіл кухонний та 4 стільці, пральну машину «Либідь», килим бордового кольору, килим біло-червоного кольору, килим темно-бордового кольору, покриття на підлогу. Всього на суму 6570 гр.
Ухвалою суду від 15.03.2002 р. було прийнято відмову ОСОБА_2 Т.А. від позову та провадження по ньому закрито.
Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. Проведено розподіл спільного майна сторін та виділено позивачу: гараж ІНФОРМАЦІЯ_1 вартістю 5313 гр., меблі прихожої -800 гр., дзеркало - 60 гр., телевізор «Орхідея» -220 гр. пилосос « Ракета» - 100 гр., швейну машинку «чайка» - 400 гр., два килими бордового і білого кольору -160 гр., килим темно -бордового кольору - 180 гр., покриття для підлоги 100гр., електрокофемолку - 25 гр., електром'ясорубку - 70 гр., електрошашличницю - 25 гр., кухонний комбайн - 180 гр., диван « Малютка» - 100 гр., книги 750 гр., годинник настінний - 25 гр., електропраску - 25 гр., люстри - 150 гр., господарський інструмент -600 гр., кухонні сервізи - 300 гр., постільну білизну - 350 гр. Всього майна на суму 10.183 гр. Виділено відповідачці: Холодильник «ЗІЛ» - 175 гр., пральну машину «Либідь» - 140 гр., карнізи - 40 гр., кухонні меблі - 325 гр., електропраску - 25 гр. Всього майна на суму 705 гр.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1, вартістю 14793 гр. 30 коп.
Виключено з об'єму майна, що підлягає поділу: меблі спальної житлової кімнати, кухонну плиту, самовар і настінний годинник та визнано їх власністю ОСОБА_2)
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати як незаконне та постановити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд безпідставно не розділив та визнав право власності на таке майно як меблі спальної кімнати житлової кімнати з м'яким кутком, та безпідставно розділив гараж не оцінивши його належним образом. Крім того, судом невірно визначено вартість квартири, та безпідставно визнано за відповідачкою право власності на її 1/2 частини чим позбавлено його права власності на 1/4 квартири.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що судом було прийняте до розгляду позови обох сторін, але спір по суті вирішено лише за позовом ОСОБА_1, який просив виділити йому його частку у спільній сумісній власності на квартиру, учасниками якої були він, відповідачка та їх діти, та розділити між ним та відповідачкою спільно нажите майно подружжя.
Відповідно до ст. 202 ЦПК України, що діяв на час розгляду справи, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
В порушення зазначеним вимог, суд невірно визначився в правовідносинах, що склались між сторонами , та вирішуючи спір про розподіл квартири, не застосував закон, що регулює правовідносини між учасниками спільної сумісної власності, якою в даному випадку є приватизована квартира, та застосував закон, а саме норми Кодексу про шлюб та сім'ю України, який в даному випадку застосуванню не підлягає.Судом не враховано, що квартира не є спільним майном подружжя, поскільки отримана у власність всіма членами сім'ї відповідно до Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», а тому є їх спільною сумісною власністю.
Таким чином, суд не вправі був виділяти частку позивача у праві власності на квартиру у вигляді компенсації майном, нажитим сторонами у шлюбі.
При вирішення питання про розмір частки позивача у праві власності на квартиру у грошовому виразі, суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказом, та прийняв до уваги висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Вінницькій області, який не відображає дійсну (ринкову) вартість квартири, та не прийняв до уваги експертну оцінку ВФ Товарна біржа « Українська». З наданої позивачем довідки видно, що ринкова вартість квартири станом на грудень 2000 р. складала 84 800 гр. колегія суддів вважає, що при вирішенні спору слід виходити саме з цієї оцінки квартири поскільки вона є реальною.
Позивач, як в суді першої інстанції (а.с. 228) так і при перегляді справи в апеляційному порядку погоджувався з виділом його частки у праві власності на квартиру у вигляді грошової компенсації.
Поскільки судом невірно застосовано матеріальний закон, то рішення суду в частині розподілу квартири підлягає до скасування з постановлениям нового рішення.
За обставин коли позивач не наполягає на вселенні в квартиру, має інше місце проживання, перебуває на черзі по отриманню житла, погоджується на грошову компенсацію, колегія суддів, приймаючи до уваги, що розмір частин у спільній власності на квартиру є рівним, вважає можливим виділити позивачу 1/4 вартості квартири в сумі 21.200 гр. залишивши квартиру у власності відповідачів.
Приймаючи до уваги, що рішення суду в частині поділу спільного майна подружжя виконано і позивач отримав гараж, який вважає своєю особистою власністю, а відповідачці залишено майно, яке вона вважає своєю особистою власністю, колегія суддів вважає, що підстав для зміненая рішення суду в цій частині не має, а доводи позивача щодо порушень судом його прав на майно не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. 8 п. 2 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 370 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2002 р. в частині поділу квартири скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ частки в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 часткового задоволити. Виділити ОСОБА_1 його частку у праві власності на квартиру у вигляді грошової компенсації в сумі 21.200 гр., стягнувши зазначену суму з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по 7066 гр. 66 коп. з кожного.
Визнати за ОСОБА_2, ЯОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути в прибуток держави з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 70 гр. 66 коп. судового збору та по 10 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення, з кожного.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене в Верховний Суд України протягом двох місяців.