Справа № 11-26/07 Головуюча в 1 інстанції Данилюк А. В.
Категорія: ст. 185 ч. З КК України Доповідач Хомицький A.M.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 12 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хомицького A.M. суддів Олексюка Я.М., Пазюка О.С. з участю прокурора Смолюка Б.С. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 24 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, судимий; вироком Луцького міськрайонного суду від 23.02.2005 року за ст.ст. 309 ч.І, 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 1 рік, засуджений, -
за ст. 185 ч. З КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 23 лютого 2005 року, остаточно визначено ОСОБА_1 до відбуття 4 роки позбавлення волі.
Строк покарання визначено рахувати з 21.07.2006 року.
За ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. З КК України ОСОБА_1 виправдано на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Вироком вирішено долю речового доказу по справі.
Окрім того, вказаним вироком засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, за ст. 185 ч. З, ст. 70 ч. 4, 75 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 3 роки, апеляції відносно якого не надходили.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі за проведення експертиз в сумі 612 грн. 56 коп. солідарно.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати .-
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2., який засуджений вироком Ківерцівського районного суду від 27 грудня 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 12 травня 2005 року близько 23-00 год. шляхом пошкодження замка вхідних дверей проникли в приміщення Дернівської сільської ради, звідки таємно викрали рекламний
2 газовий котел «Прометей - 8 ГС», чим заподіяли ЗАТ «Рівненський завод опалювальної техніки» матеріальні збитки на суму 1249 грн.
Вони ж повторно 27 липня 2005 року в нічний час в с. Покашів Ківерцівського
району, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли в приміщення правління
СГВК «Мрія», де в одній з кімнат із металевого сейфа таємно викрали гроші в сумі 4419 грн.
20 коп.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, зазначає, що він щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки, має ряд тяжких захворювань, а тому просить пом'якшити обране йому покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 71 КК України, з урахуванням особи засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, був звільнений від покарання з випробуванням, однак на шлях виправлення не став, а в період іспитового строку вчинив тяжкий злочин проти власності, обгрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства.
Разом з тим, вірно судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, тому правильно призначене покарання ближче до нижньої межі санкції ч. З ст. 185 КК України, і обґрунтовано застосовано принцип часткового складання покарань при визначенні остаточного покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків.
За таких обставин, підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегія судців знаходить, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 93 КПК України стягнув із засуджених судові витрати по справі солідарно, а не персонально з кожного з них, тому резолютивна частина вироку підлягає відповідному уточненню.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати,-
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду від 24 жовтня 2006 року відносно нього - без зміни, уточнивши, що судові витрати в доход держави підлягають стягненню з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не солідарно, а по 306 (триста шість) грн. з кожного.
Головуючий Хомицький A.M.
Судді Олексюк Я.М., Пазюк О.С