Справа № 254/1662/14-ц
Провадження № 2/254/883/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
04 липня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Литовченко М.О.
За участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання автомобіля спільною сумісною власністю та визнання права власності на його частку,
ВСТАНОВИВ:
Згідно позову, з відповідачем ОСОБА_2 позивачка була знайома з літа 2005 року, а з 07 січня 2006 року вони вирішили створити сім'ю та стали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1. З ними проживали доньки позивачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З 2006 року по 24 травня 2008 року вони мешкали разом без реєстрації шлюбних відносин, вели спільне господарство, заробляли гроші та вкладали їх в свою сім'ю. 24 травня 2008 року сторони уклали офіційний шлюб. 30 квітня 2008 року вони придбали в кредит автомобіль «Лада Приора», державний номер НОМЕР_1, загальною вартістю 66282,68 грн. На відповідача вони оформили кредитний договір, а позивачка виступала як поручитель за договором поруки. Сплачували цей кредит сторони спільно з сімейних коштів, позивачка навіть іноді сама погашала кредитні зобов'язання без допомоги чоловіка. Станом на 24 лютого 2014 року кредит був погашено. Позивачка вважає, що автомобіль є спільною власністю сторін, і хоча на теперішній час автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2, позивачка також має права на це рухоме майно. Позивачка зверталась до свого чоловіка і просила того нотаріально підтвердити їх спільне право на автомобіль, але той відмовився.
Позивачка просить:
- встановити юридичний факт проживання однією сім'єю без державної реєстрації між нею та ОСОБА_2 у період з 2006 року по 24 травня 2008 року;- визнати об'єктом спільної власності подружжя автомобіль «Лада Приора», державний номер НОМЕР_1, загальною вартістю 66282,68 грн. та визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються.
Належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 24 червня 2014 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, залучений ОСОБА_3, який також був належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
За ухвалою суду справа розглянута за відсутності відповідача та третьої особи в порядку ст. 224 ЦПК України заочно за наявних в справі доказів.
На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини.
З копії свідоцтва про шлюб (а.с. 8) вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 24 травня 2008 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
На підставі оцінених в сукупності таких, що узгоджуються між собою:
- копії акту обстеження житлово-побутових і матеріальних, складеного 09 березня 2011 року комітетом мікрорайону «Майський» (а.с. 9), за яким ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, з 2006 року, вели спільне господарство;
- показань свідка ОСОБА_4, за якими її мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07 січня 2006 року і до реєстрації шлюбу мешкали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, в квартирі відповідача. Висновок свідка про проживання сторін однією сім'єю ґрунтується на тому, що сторони мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, разом проводили відпочинок, відвідували родичів та друзів, робили ремонт в квартирі, разом придбали автомобіль та мали стосунки, притаманні подружжю;
судом встановлено, що з 07 січня 2006 року до реєстрації шлюбу 24 травня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Згідно довідки ДАІ (а.с. 38), 26 квітня 2008 року за ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль ВАЗ-21703, дв. НОМЕР_2, куз. НОМЕР_3, держномер НОМЕР_1, і 14 березня 2014 року вказаний автомобіль був знятий з обліку для реалізації та того ж дня був перереєстрований за третьою особою ОСОБА_3.
Вирішуючи позовні вимоги і частині визнання автомобіля спільною сумісною власністю сторін та визнання права власності на його частку, суд виходить з того, що за ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На час розгляду справи в суді титульним власником автомобіля є третя особа ОСОБА_3, правомірність набуття яким права власності на транспортний засіб сторонами не оспорена і позовні вимоги до якого не пред'являються.
Позивачкою по суті заявляються позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 27 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.
Оскільки зазначений автомобіль на час розгляду справи в суді не є власністю жодної зі сторін, відсутні визначені законом підстави для визнання такого автомобіля спільною сумісною власністю сторін та його поділу шляхом визнання за позивачкою права власності на його 1/2 частку.
Позивачці були роз'яснені її права на зміну підстави та предмету позову до початку розгляду справи по суті, надавався час на отримання відповідної правової допомоги у зв'язку з отриманням відомостей про нового власника автомобіля, однак позивачка своїми правами, передбаченими ч. 2 ст. 31 ЦПК України розпорядилася на власний розсуд.
За наведених обставин, у задоволенні позовних в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд виходить з того, що хоча сам факт проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу знайшов своє підтвердження в суді, за змістом ст. 16 ЦК України, суд захищає цивільне право або інтерес способом, встановленим договором або законом.
Встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу не є способом захисту порушеного права позивачки, а є лише фактичною обставиною, на якій ґрунтуються позовні вимоги про захист права власності.
На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог в цій частині також слід відмовити.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати розподілі між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 224 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання автомобіля спільною сумісною власністю та визнання права власності на його частку - відмовити в повному обсязі.
На рішення позивачем та третьою особою може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий :