УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2008 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: Рибалко Л.І. Жданової B.C. Новосядлої В.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства „Ревіко Україна" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2006 р. і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2006 р. в справі за позовом дочірнього підприємства „Ревіко Україна" до ОСОБА_1 , 3-я особа: „ОСОБА_3" про визнання дій незаконними, відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2005 р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача ОСОБА_1 незаконними та відшкодування шкоди 5760 грн, спричиненої його незаконними діями. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач під час своєї роботи на посаді директора ДП „Ревіко Україна" в березні 2004 р., всупереч вимогам Статуту підприємства та вимогам трудового законодавства, самовільно встановив собі заробітну плату в розмірі 6210 грн. замість раніше встановленої 450 грн, внаслідок чого підприємству було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 5760 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2006 p., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10.08.2006 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Статуту п.13.3. директор здійснює оперативне керівництво діяльністю підприємства , вирішує всі питання , за винятком питань, які відносяться до компетенції засновника. До виключної компетенції засновника не входять питання щодо встановлення розміру заробітної плати, тому директор підприємства уповноважений самостійно затверджувати штатний розклад, змінювати розмір заробітної плати без попереднього узгодження із засновником. За таких підстав прийшов до висновку про відповідність дій відповідача вимогам законодавства.
З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.
№33ц-479 кс08 Категорія 4 ЦП:
АПП:
Головуючий у першій інстанції Карабань В.М.
Доповідач Жданова B.C.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги не спростовують висновків суду.
Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства „Ревіко Україна „ відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2006 р. і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала скарженню не підлягає.