КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа№ 5011-43/4949-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Копитової О.С.

Шипка В.В.

за участю представників:

від ПАТ «ФП «Спратлі»: Блажкевич С.В. - представник за довіреністю № 10 від 10.02.2010;

від боржника: Блажкевич С.В. - представник за довіреністю від 28.03.2012;

від ТОВ «Поліграфічна компанія «Інтерекспресдрук»: Блажкевич С.В. - представник за довіреністю б/н від 23.10.2012;

від ТОВ «Порцелак Лтд»: Блажкевич С.В. - представник за довіреністю б/н від 21.08.2010;

від ТОВ «Порцелак- Агро»: Блажкевич С.В. - представник за довіреністю № 55 від 10.07.2012;

від ЗАТ «Порцелакінвест»: Блажкевич С.В. - представник за довіреністю № 09 від 20.05.2014;

від ТОВ «Поліграфімпорт»: Ситник С.І. - представник за довіреністю від 24.03.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фармацевтична компанія СПРАТЛІ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі № 5011-43/4949-2012 (суддя Пасько М.В.)

за заявою боржника підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки вартості майна недостатньо для погашення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2012 у справі № 5011-43/4949-2012 порушено справу про визнання банкрутом підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю.

Постановою господарського суду міста Києва від 17.05.12 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 в частині призначення ліквідатора банкрута, а в іншій частині постанова про визнання боржника банкрутом залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2013 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 5011-43/4949-2012 на шість місяців, продовжено повноваження ліквідатора банкрута.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013, зокрема, призначено ліквідатором підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Щербаня О.М. з наслідками, передбаченими чинним законодавством.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 продовжено строк ліквідаційної процедури по справі № 5011-43/4949-2012 та повноваження ліквідатора підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю на шість місяців, а також зобов'язано ліквідатора боржника надати суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

На адресу господарського суду міста Києва 24.02.2014 від ліквідатора банкрута надійшов реєстр вимог кредиторів підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі № 5011-43/4949-2012 (суддя Пасько М.В.), зокрема, визнано кредитором банкрута товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» на суму 1 159 060,21 грн вимог IV черги.

Зобов'язано ліквідатора підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Щербаня О.М., зокрема, включити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» на суму 821 367,27 грн до четвертої черги; надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

При цьому, суд першої інстанції керувався ст.ст. 86, 98, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись частково із вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство «Фармацевтична компанія СПРАТЛІ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі № 5011-43/4949-2012 в частині визнання грошових вимог ТОВ «Поліграфімпорт», викласти ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі № 5011-43/4949-2012 в цій частині в такій редакції: «Відхилити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» до боржника в сумі 1 159 060,21 грн.".

Апеляційна скарга мотивована неповним дослідженням обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Також, скаржник зазначає, що судом не прийнято до уваги тієї обставини, що судові рішення на яких ґрунтуються вимоги ТОВ «Поліграфімпорт» прийняті через подання цим товариством неправдивих та оманливих доказів.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 08.07.014 надійшов від представника ТОВ «Поліграфімпорт» відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечую доводи та вимоги апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Блажкевич С.В., що є представником за довіреностями боржника та кредиторів в судовому засіданні підтримав від імені всіх своїх довірителів вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники ТОВ «Поліграфімпорт» заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого суду - без змін.

Інші сторони та учасники провадження у справі своїх представників в судове засідання апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності сторін, представники яких не з'явилися, за доказами наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже, як вбачається з заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» про визнання кредиторських вимог в сумі 1159 060,21 грн вони ґрунтуються, на двох рішеннях господарського суду міста Києва:

- від 26.10.2009 у справі № 37/495, за яким з боржника стягнуто 952 996,25 грн, в тому числі 9 529.96 грн - державного мита, 118,00 грн витрат на ІТЗ. Вказане рішення набрало законної сили 06.11.2009. По справі видано виконавчий документ;

- від 27.10.2009 у справі № 44\629, за яким з боржника стягнуто 282 313,0 грн, в тому числі 2 880,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на ІТЗ. Рішення набрало законної сили та видано виконавчий документ.

У ході виконання зазначених рішень з боржника стягнуто 86 000,00 грн, які зараховані в рахунок суми, що підлягає стягненню за рішенням по справі № 44\629. Отже вимоги Кредитора по сплаті боржником штрафу зменшені до 193 300,00 грн.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ліквідатором банкрута листом № 4949/26 від 10.02.2014 повідомлено про внесення до реєстру вимог кредиторів вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» у сумі 337 692,94 грн, як вимоги 4 черги та у сумі 821 367,27 грн, як вимоги 6 черги.

Заперечуючи повідомлення про розгляд кредиторських вимог представник ТОВ «Поліграфімпорт» звернувся до суду з письмовими запереченнями та доповненнями до них, в яких просив включити до реєстру кредиторів банкрута вимоги товариства на суму 1 159 060,16: на суму 12 763,96 грн (ч. 1 п. 1 пп.«г» Закону) державне мито - у першу чергу вимог кредиторів; на суму 1 146 296,25 грн (ч. 1 п.1 пп.4 Закону) - у четверту чергу.

При цьому, ТОВ «Поліграфімпорт» посилається на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.03.2012 року, в той час як і справа порушена так і боржника в даній справі визнано банкрутом до набрання чинності даною редакцією.

Крім того в силу абз. 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.03.2012 року судом першої інстанції при розгляді вимог ТОВ «Поліграфімпорт» та винесенні оскаржуваної ухвали правомірно застосовано норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній на момент визнання боржника банкрутом у даній справі.

Враховуючи, що накази господарського суду, які видані за судовим рішенням від 26.10.2009 у справі № 37/495 та від 27.10.2009 у справі № 44\629 є виконавчими документами в силу положень ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимоги ТОВ «Поліграфімпорт», які мотивовані зазначеними судовими рішеннями, а тому відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є безспірними вимогами.

Додатково, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу ст. 31 Закону у першу чергу, зокрема, задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі і витрати на оплату державного мита (підп. "г" п. 1 ч. 1 цієї статті).

Як вбачається з заяви про визнання кредиторських вимог ТОВ «Поліграфімпорт», письмових заперечень та доповнень до них сума 12 763,96 грн це не є сума судового збору, сплаченого товариством за звернення до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія» товариство з обмеженою відповідальністю, а тому правомірно дана сума вимог разом з іншими вимогами були віднесенні судом першої інстанції до вимог четвертої черги задоволення вимог кредиторів, як вимоги кредитора, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника (ч. 1 п. 4 ст. 31 Закону).

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно неприйняття до уваги місцевим господарським судом тієї обставини, що судові рішення на яких ґрунтуються вимоги ТОВ «Поліграфімпорт» прийняті через подання цим товариством неправдивих та оманливих доказів, а встановлення дійсних обставин справи відбулося лише завдяки надання об'єктивних відомостей фахівцями, що мають відповідні знання маючи на увазі висновок ТОВ «Бюро судових експертиз» № 55-08/11 про проведення комплексного експертного економічного дослідження та експертного дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів, висновок судово-почеркознавчої експертизи враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України та норм чинного законодавства України на підтвердження помилковості висновків суду, викладених в судових рішеннях від 26.10.2009 у справі № 37/495 та від 27.10.2009 у справі № 44\629 скаржником до суду не надано.

Крім того, виходячи з системного аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документам. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В процедурі банкрутства при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.

Тому суд при розгляді кредиторських вимог може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги на підставі норм чинного законодавства.

У зв'язку з тим, що господарський суд розглядає справу про банкрутство, а не вирішує спір по суті у справі про банкрутство, суд позбавлений права встановлювати момент введення обладнання в експлуатацію, як момент настання обов'язку боржника щодо сплати за товар, вартість якого стягнуто за судовими рішенням у господарській справі.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі № 5011-43/4949-2012 в частині визнання вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» на суму 1 159 060,21 грн та віднесення їх до вимог IV черги задоволення вимог кредиторів залишити без змін, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фармацевтична компанія СПРАТЛІ»» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.С. Копитова

В.В. Шипко