Номер провадження: 22-ц/785/3079/14
Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.
Доповідач Плавич Н. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Плавич Н.Д.
суддів:Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі - Орловій С.І.
у відкритому судовому засіданні у присутності представника позивача, апелянта, ОСОБА_4, діє по довіреності,
розглянула апеляційну скаргу представника ОСОБА_4,
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.01.2014р.
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Київської районного адміністрації Одеської міської ради
про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини,
за зустрічним позовом ОСОБА_5, до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Київської державної адміністрації Одеської міської ради,
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, зобов'язання відповідача не перешкоджати у спілкуванні з дитиною, встановлення місця проживання дитини, -
ВСТАНОВИЛА:
в грудні 2012р. представник позивача ОСОБА_4 звернувся до відповідача ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача, визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.07.1997р., за період шлюбу в сім'ї народилася донька, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 яка є інвалідом з дитинства. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2008р. шлюб між подружжям було розірвано, дитина залишена проживати з батьком, позивачем.
З 2008р. позивач переїхав працювати на Мальту і разом з ним переїхала за кордон дитина, яка з урахуванням характеру захворювання потребує догляду і допомоги лікаря, позивач по роду своєї діяльності працює лікарем. З 2008р. позивач постійно займається лікуванням дитини, зробив їй за кордоном операцію.
Позивач стверджує, що відповідач протягом багатьох років не надає матеріальної допомоги хворій дитині, життям дитини не цікавиться, він змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
В грудні 2007р. позивач оформила соціальну допомогу на дитину в органах служби соціального захисту населення, але всі соціальні платежі до дитини не надходили, відповідач розпоряджалася ними.
Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, позивачем ОСОБА_4 (а.с.2-3).
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала, надала письмові заперечення(а.с.86-93).
В липні 2013р. відповідач подала зустрічний позов до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, зобов'язання відповідача не перешкоджати у спілкуванні з дитиною, встановлення місця проживання дитини. В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилалася на те, що після реєстрації шлюбу між нею і позивачем ОСОБА_4 в липні 1997р. і народження дитини ОСОБА_6, позивач ОСОБА_4 постійно працював на Мальті, а хвора від народження дитина знаходилася на догляді і вихованні матері, відповідача ОСОБА_5 В 2008р. позивач повернувся на Україну і запропонував відповідачу розлучитися. За ініціативою позивача, відповідач, яка знаходилася у пригніченому стані, написала заяву про те, що вона погоджується з позовом про розірвання шлюбу і погодилася з тим, що дитина буде проживати з батьком. Відповідач посилається на те, що позивач фактично вкрав дитину, не надає їй можливості спілкуватися з дитиною. Відповідач також заперечувала щодо доводів позивача про те, що вона не спілкується з дитиною і не надає їй матеріальної допомоги, наполягає на тому, що за своїм матеріальним станом, при наявності власної квартири, вона бажає і може забезпечити дитину матеріально. Посилаючись на вказані обставини, відповідач просила задовольнити її зустрічні вимоги (а.с.101-107).
Ухвалою суду 1 інстанції від 27.01.2014р. провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР, про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР, про встановлення місця проживання дитини, в частині визначення місця проживання дитини, - закрито.
В решті вимог сторін, як за первісним позовом так і за зустрічним позовом розгляд справи продовжено(а.с.209-211).
Рішенням місцевого суду від 27.01.2014р. у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, та зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, зобов'язання відповідача не перешкоджати у спілкуванні з дитиною - відмовлено(а.с.212,213-218).
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4, просить скасувати рішення місцевого суду від 27.01.2014р. в частині відмови в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині(а.с.221-224).
Відповідач по справі, ОСОБА_5 ухвалу суду 1 інстанції від 27.01.2014р. і рішення цього ж суду від 27.01.2014р. не оскаржує.
Представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідач ОСОБА_5 про день і час розгляду справи сповіщена, що підтверджується зворотним повідомленням, не з'явилася, заяв про поважність причини неявки суду не надано.
Третя особа, представник органу опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР не з'явився, повідомлений.
У відповідності з вимогами ст. 305ч2 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи, не перешкоджає її розглядові.
У відповідності з вимогами ст. 303ч1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Позивач ОСОБА_4 оскаржує законність рішення місцевого суду про відмову в його позові до ОСОБА_5 про позбавлення її батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 тому колегія перевіряє законність рішення лише в цій частині позовних вимог ОСОБА_4
Відмовивши в позові в цій частині позовних вимог ОСОБА_4, суд 1 інстанції виходив з того, що дійсно, відповідач ОСОБА_5 тривалий час ухилялася від участі у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, між тим, суд зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосується до батьків, що не забезпечують належне виховання дітей. Відповідно до характеристики ОСОБА_5, вона характеризується позивно, працює медичною сестрою в пологовому будинку з 2008р., відповідачу на праві власності належить квартира, тобто житлом вона забезпечена.
Колегія не погоджується з вказаним висновком місцевого суду, вважає, що він не відповідає всім доказам, що були зібрані в ході розгляду справи.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами ст. 164 СК України.
Статтею 164 СК України передбачені підстави позбавлення батьківських прав. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківською піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він повідомляє про це орган досудового розслідування, який розпочинає розслідування.
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
При зверненні до суду позивач посилався на те, що його вимоги щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_5 пов'язані з тим, що вона фактично ухиляється від своїх обов'язків з виховання дитини. Ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини з боку батька, матері також є однією з підстав позбавлення їх батьківських прав.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини чітко виписано в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. « Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» із змінами, в пункті 16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
З урахуванням вимог закону, роз'яснень постанови Пленуму, колегія перевіряла докази, що зібрані по справі щодо доцільності застосування до відповідача ОСОБА_5 крайньої міри, позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6.
По матеріалам справи встановлено, що сторони по справі, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є колишні подружжя, які перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.07.1997р. У період шлюбу в сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька, ОСОБА_6. На підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2008р. шлюб між сторонами розірвано. Шлюб було розірвано за ініціативою позивача ОСОБА_4 В матеріалах справи є заява відповідача ОСОБА_5 про те, що вона надає згоду на розірвання шлюбу і погоджується на те, що щоби дитина ОСОБА_6 залишилася проживати з батьком (а.с.6, 6 зворотня сторона, 16,18).
Позивач ОСОБА_4 після розірвання шлюбу звертався до ОСОБА_5 з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2013р. з відповідача на користь позивача на утримання дитини, ОСОБА_6 стягнуті аліменти у розмірі ? частини заробітку, починаючи з 20.09.2012р. по 07.07.2018р.(а.с.50-51). На теперішній час існує заборгованість по аліментам.
По матеріалам також встановлено, що дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 від народження є інвалідом з дитинства, народилася з «двустороннім гидроурентеронефрозом, нейрогеннімом сичового міхура, кишечник дитини працює тільки за допомогою лактулози (щоденний препарат), також у дитини двустороння « п'яточна вальгусна деформація стоп, косолапість».
На підставі рішення суду від 28.01.2008р. шлюб між сторонами, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 розірвано, за рішенням суду визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 н. разом з батьком, позивачем ОСОБА_4(а.с.97-98).
З 2008р. неповнолітня дитина постійно проживає з батьком за кордоном, на Мальті. В матеріалах справи зібрані докази тому, що доглядом за дитиною, її навчанням з 2008р. по теперішній час займається тільки батько, ОСОБА_4: довідка з Школи Святого Іосифа, Блата Л- Байда(а.с.7); довідка з цієї ж школи про благодійний внесок (а.с.12); довідка з танцювальної шкоди з інформацією про те, що дитина ОСОБА_6 з трирічного віку відвідує школу танців, її навчання сплачує батько, ОСОБА_4(а.с.8): довідка з відділу встановлення рівня дитячого розвитку(а.с.9-10) ; довідка від фахівця сімейної медицини щодо стану здоров'я дитини ОСОБА_6, в якій міститься інформація про те, що лікування дитини оплачує батько, ОСОБА_4(а.с.13-14); довідка з клубу плавання і водного поло з інформацією про те, що ОСОБА_6 з 2012р. займається тренуванням у клубі(а.с.15).
Дитина ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, на час розгляду справи дитина досягла повних тринадцяти років і фактично сама може надати оцінку щодо спілкування, які склалися між її батьками, оцінити відношення кожного з батьків до неї. В матеріалах справи є заява ОСОБА_6 від 26.02.2013р., яку вона адресувала опікунській раді Київського району м. Одеси. За змістом заяви дитина висловила намір продовжити жити разом із батьком, який піклується за неї(а.с.57).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2013р. з відповідача на користь позивача на утримання дитини, ОСОБА_6 стягнуті аліменти у розмірі ? частини заробітку, починаючи з 20.09.2012р. по 07.07.2018р.(а.с.50-51). Вказане рішення, що набрало законної сили, підтверджує, що мати дитини, ОСОБА_5 ухилялася від надання матеріальної допомоги дитині, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення аліментів.
В січні 2008р. відповідач сама надала згоду на виїзд дитини - інваліда з батьком за кордон, незважаючи на те, що маленька дитина, якій на той час було вісім років, потребувала материнського догляду і виховання.
При розгляді справи встановлено, що прокуратурою Київського району м. Одеси в інтересах дитини - інваліда ОСОБА_6, в інтересах держави, в особі Департаменту праці та соціальної політики ОМР був заявлений позов до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості. Одночасно з вказаним позовом розглядався позов ОСОБА_4, який діяв в інтересах дитини - інваліда ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів. Рішенням місцевого суду від 10.04.2014р. позов прокурора Київського району і позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 39047,18грн. в рахунок відшкодування неотриманної соціальної допомоги на дитину - інваліда. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави грошові кошти у розмірі 13260,69грн. в рахунок відшкодування безпідставно нарахованої надбавки на догляд за дитиною - інвалідом.
Рішенням, яке набрало чинності, встановлено, що відповідач ОСОБА_5 отримувала від держави соціальну грошову допомогу на дитину - інваліда, але гроші використовувала не за призначенням, дитині - інваліду, яка перебуває на утриманні батька, їх не перераховувала. Копія позову прокурора Київського району м. Одеси і копія вказаного рішення приєднані до матеріалів справи.
Представник позивача представила апеляційному суду копію вироку відносно ОСОБА_5 від 27.03.2014р. за яким відповідач ОСОБА_5 була засуджена за скоєння злочину, передбаченого ч1 ст.190 КК України(шахрайство) та ч1ст. 164 КК України. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700грн. в дохід держави.
Вироком, який набрав чинності, також встановлено, що гроші щодо соціальної допомоги, яку оформила і отримувала відповідач на дитину - інваліда, використовувалися відповідачем ОСОБА_5 не за призначенням. Під час розгляду кримінальної справи законний представник малолітньої потерпілої, ОСОБА_8, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснювали, що дитиною - інвалідом постійно займається батько, мати дитини, відповідач ОСОБА_5 з неповагою відносилася до тяжко хворої дитини, висловлювала думку, що дитину краще віддати до дитячого будинку.
На неодноразові виклики в судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_5 не з'явилася, будь - яких нових доказів в підтвердження своїх заперечень на позов ОСОБА_4 про позбавлення її батьківських прав не надала, тому колегія перевірила всі докази, що зібрані по справі.
В підтвердження своїх заперечень, відповідач представила характеристику на себе, як медичну сестру КУ « Пологовий будинок №1 « Жіночої консультації №5», за якою відповідач характеризується позитивно (а.с.108), договір купівлі - продажу від 25.05.1994р., за яким відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.113-114), фотознімки, на яких відображена відповідач ОСОБА_5, родичі, з дитиною ОСОБА_6. В матеріалах справи є також Висновок за підписом Голови Київської районної адміністрації ОМР від 08.04.2013р. щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_6(а.с.32- 33).
Вказаним доказам колегія надає оцінку разом з іншими доказами, що зібрані по справі.
З 2008р. дитина - інвалід проживає з батьком за кордоном, на Мальті, батько дитини, який є лікарем за фахом, взяв на себе всі турботи з догляду за дитиною, її харчуванням, лікуванням, займається фізичним розвитком дитини, з урахуванням хвороби, інтелектуальним розвитком, формуванням дитини як особистості.
Розірвання шлюбу між подружжям, не звільняє батьків, у даному випадку мати дитини, від обов'язку спілкуватися з дитиною, цікавитися її розвитком, потребами, допомагати дитині матеріально.
В ході розгляду справи встановлено, що мати дитини фактично усунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, дитина зростає без її піклування і турботи, більш того, відповідач ОСОБА_5 допустила зловживання з грошима, які їй були призначені і надавалися державою для виховання дитини - інваліда.
Враховуючи вказані обставини, строк, протягом якого відповідач не спілкується з дитиною, позицію відповідача про те, що дитині - інваліду, з вагами розвитку, краще перебувати в спеціальному закладі, колегія дійшла висновку задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_4, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1
З урахуванням доводів апеляційної скарги законність рішення суду 1 інстанції в іншій частині вимог колегією не перевірялася.
Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 задовольнити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.01.2014р. в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Київської районного адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5, скасувати.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Київської районного адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 задовольнити.
Відповідача ОСОБА_5 позбавити батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення набирає чинності негайно після її проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
Ващенко Л.Г.
Вадовська Л.М.