2-225/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

09 січня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Спільного підприємства „Лозівський колгоспний ринок", про визнання договору купівлі-продажу таким, що фактично відбувся та визнання права власності на нежитлову будівлю,

встановив:

Позивачка звернулась до суду 19 грудня 2006 року з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу таким, що фактично відбувся та визнання права власності на нежитлову будівлю, посилаючись на те, що 07 листопада 2006 року вона придбала у спільного підприємства „Лозівський колгоспний ринок" нежитловий будинок, а саме - магазин, розташований в АДРЕСА_1, за 4800 гривень. На підтвердження вказаної угоди була складена розписка, гроші вона внесла в касу продавця, що підтверджується квитанцією. Умовами договору передбачалось, що це кінцеві умови продажу і зміні сторонами вони не підлягають. Станом на 08 листопада 2006 року вони повинні були засвідчити вказаний договір нотаріально. Однак вказаний договір купівлі-продажу вони не оформили в нотаріальній конторі, оскільки Державний нотаріус Близнюківської нотаріальної контори не бажає посвідчувати договір. Заборон відчуження Магазину немає. Згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01 листопада 2006 року, виданого Близнюківським БТІ, власником Магазину є СП „Лозівський колгоспний ринок". Таким чином, позивачка зазначає, що вона позбавлена можливості розпоряджатись придбаним нею на законних підставах майном, тому звернулась до суду і просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка та її адвокат підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - спільного підприємства „Лозівський колгоспний ринок", проти задоволення позову не заперечувала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 07 листопада 2006 року придбала у Спільного підприємства „Лозівський колгоспний ринок" нежитловий будинок - магазин, розташований в АДРЕСА_1, за 4 800 гривень, що підтверджується копією постанови Харківської Облспоживспілки НОМЕР_1 від 25 жовтня 2006 року „Про продаж не житлової будівлі СП „Лозівський колгоспний ринок", копією розписки, копією акту приймання-передачі основних засобів від 07 листопада 2006 року, довідкою СП „Лозівський колгоспний ринок" НОМЕР_2 від 13 грудня 2006 року, в якій зазначено, що кошти, внесені фізичною особою ОСОБА_2 за придбану нежилу будівлю, оприбутковані по касі згідно касової книги. Вказана будівля магазину належала спільному підприємству „Лозівський колгоспний ринок" на підставі договору купівлі-продажу від 10 січня 2005 року, укладеному між споживчим товариством „Універсам" та СП „Лозівський колгоспний ринок", що підтверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.11.2006 року, копією договору купівлі-продажу основних засобів від 10 січня 2005 року, копією акту приймання-передачі основних засобів від 25 січня 2005 року, копією довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копіями установчих документів СП „Лозівський колгоспний ринок". Таким чином, позивачка не має можливості розпорядитись придбаним нею на законних підставах нерухомим майном.

Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, визнання представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки в даному випадку сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу нежилої будівлі, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне виконання вказаного договору: покупець внесла на рахунок продавця повну вартість майна, продавець передав майно у власність покупцю. Тому на підставі ст.220 ЦК України суд вважає можливим визнати вказаний договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ОСОБА_2 право власності на придбану нежилу будівлю магазину.

Крім того, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали судді від 20 грудня 2006 року, знявши заборону на відчуження зазначеної будівлі магазину та заборону на виконання будь-ким будь-яки дій, спрямованих на зміну власника вказаного майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, ч.З, ч.6 ст.154, ст.ст.174, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст.220, 657 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 -   задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежилої будівлі - магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 115,3 кв.м., укладений 07 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та спільним підприємством „Лозівський колгоспний ринок".

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нерухоме майно - нежилу будівлю магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 115,3 кв.м.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 грудня 2006 року, а саме: скасувати заборону на відчуження нежитлової будівлі - магазину, розташованого в АДРЕСА_1, та скасувати заборону на виконання будь-ким будь-яких дій, спрямованих на зміну власника зазначеного майна та відчуження майна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.