У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: Демянчук С.В.,

суддів: Рожина Ю.М., Шеремет А.М.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, третя особа- ОСОБА_2, про звернення стягнення на заставлене майно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Брокбізнесбанк" було відмовлено за їх недоведеністю та безпідставністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ "Брокбізнесбанк" подало на нього апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки постановлене з порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Зазначає, що суд не використав процесуальну можливість, та не залучив в якості третьої особи приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Посилаючись на пункт 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказує, що при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулись за вчиненням нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене, просили рішення Рівненського міського суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

У судове засідання 01 липня 2014 року представник ПАТ "Брокбізнесбанк" не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Був присутнім в судовому засіданні 27 травня 2014 року, в якому апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_1, її представник, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликались на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судом встановлено, що іпотечний договір № 92KL-08і від 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 не підписувався, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 207, ст. 547 ЦК України, вказаний іпотечний договір є недійсним і його недійсність встановлена законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд, обґрунтовано виходив з висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Івано-Франківській області за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 03 грудня 2013 року № 09/03-265, підписи від імені відповідачки у графі «Іпотекодавець» у іпотечному договорі № 92KL-08і від 25 лютого 2008 року (на бланках ВКЕ № 308216, ВКЕ № 308217), іпотечному договорі № 92KL-08і від 25 лютого 2008 року (на бланках ВКЕ № 308218, ВКЕ № 308219) виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. З дослідницької частини висновку експерта слідує, що мало місце ретельне наслідування дійсного підпису ОСОБА_1

Наукова обґрунтованість та об'єктивність висновку експертів не викликає у суду сумнівів щодо його правильності, оскільки належними та достатніми доказами не спростовуються. Вказаний висновок експертів є категоричним, повним та ясним, а тому приймається судом як належний та допустимий доказ тієї обставини, що іпотечний договір № 92KL-08і від 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 не підписувався і, відповідно, не укладався.

Окрім того, встановлені зазначені обставини апелянтом не спростовуються в доводах апеляційної скарги.

Допитана апеляційним судом в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_3 вказала про те, що ОСОБА_1 особисто в її присутності підписувала спірний договір іпотеки.

На думку колегії суддів показання свідка не є достатнім доказом який би спростовував висновки суду першої інстанції та висновок експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як визначено у ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За встановлених судом обставин щодо недійсності іпотечного договору № 92KL-08і від 25 лютого 2008 року, підстави для звернення стягнення на нерухоме майно за цим договором і, відповідно, для задоволення позову, відсутні.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та здобутих у справі доказів.

Колегія суддів, виходячи з меж доводів апеляційної скарги, які зводяться до порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, про незалучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_3, вважає доводи апеляційної скарги, такими, що не заслуговують до уваги.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 35 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Згідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч. 1 ст. 35 ЦК України залучення третьої особи судом можлива лише як результат вирішення судом такого клопотання позивача.

Позивач добросовісно не скористався своїми процесуальними правами та обов'язками в суді першої інстанції, оскільки, вважаючи його участь обов'язковою, мав про це заявити клопотання..

З доводів позовної заяви, яка зводиться до звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що вирішення чи відмова в задоволенні спору не впливає на права чи обов'язки нотаріуса, а відповідно її обов'язкове залучення до участі у справі не передбачене законодавством. Клопотань про залучення у якості третіх осіб приватного нотаріуса будь-хто з сторін не заявляв і крім того, незалучення нотаріусів до участі у справі не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача і не свідчить про ухвалення судом незаконного рішення.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів, поданих сторонами.

Окрім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про залучення в якості третьої особи приватного нотаріуса , оскільки не має процесуальних повноважень виправити вказане порушення в силу положень ст. 303 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих йому цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : Ю.М. Рожин

А.М. Шеремет