Справа № 2-37

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 березня 2008 року     Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі:     головуючого     - судді Авраміді Т.С.

при секретарі     - Сек А.О.

представника позивача - ОСОБА_1 представників відповідача - ОСОБА_2

ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища Автономної Республіки Крим про стягнення компенсації втрати частки заробітної плати у в зв'язку із порушенням строків її виплати і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 06 серпня 2007 року звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати в сумі 917 гривень 16 копійок та відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим з ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища Автономної Республіки Крим стягнуто заборгованість по заробітної плати в сумі 633 гривень 69 копійок. У зв'язку із порушенням строків її виплати позивач просить стягнути з відповідачів компенсацію втрати частини заробітку у сумі 917 гривень 16 копійок та моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, у зв'язку з тим, що позивачка зазнала стійкого розладу здоров'я, та моральних і психічних страждань, було порушено звичний укладу життя позивача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 зменшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати в сумі 750 гривень, при цьому погодившись з розрахунком компенсації частини заробітної плати, представленим відповідачем, також просила відшкодувати моральну шкоду в сумі 3000 гривень. Зазначив, що діями відповідача порушено його право на оплату праці та несвоєчасна виплата заробітної плати призвели до моральних страждань і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, позивач не отримувала належні їй кошті, в яких у неї була потреба. Крім того, працюючи в неналежних умовах праці позивач зазнала стійкої втрати здоров'я, тому моральну шкоду оцінює в 3000 гривень. Пояснює звернення до суду з позовом в серпні 2007 року юридичною необізнаністю та відсутністю практики вирішення таких спорів.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги ОСОБА_5 та просив їх задовольнити в повному обсязі, зазначив, що раніше позивач не звернулася до суду з вимогами про стягнення моральної шкоди за відсутністю практики по вирішенню таких спорів.

Представник відповідача ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища ОСОБА_3 позовні вимоги позивача визнав частково в сумі 585, 28 гривень відповідно до розрахунку, зробленого відповідачем. Вимоги про відшкодування моральної шкоди не визнав та просив відмовити в задоволенні цих вимог за тих обставин, що позивач не довела що внаслідок неналежних умов праці вона зазнала стійкого розладу здоров'я. Зазначає, що статтю 237-1 КЗпП України, яка регулює стягнення моральної шкоди було введено з 13 січня 2000 року, крім того позивачем пропущено строк звернення до суду з

вимогами про відшкодування моральної шкоди, який встановлено законодавцем в   три місяці.

Представники відповідача ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища ОСОБА_2 та ОСОБА_4 також позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення компенсації у зв'язку з порушеннями строків її виплати визнали частково згідно з наданим ними розрахунком сумі 585, 28 гривень. При цьому ОСОБА_4 пояснила, що при здійсненні розрахунку компенсації частки заробітної плати у зв'язку з порушеннями строків її виплати, вона користувалася сумами, які були визначені судово-бухгалтерською експертизою, при цьому нею було виключено суму в розмірі 1, 8 гривень, яку належало сплатити позивачу за 1997-1998 роки, оскільки компенсації підлягає заробітна плата починаючи з 1998 року, компенсація зазначеної суми становить 2, 08 гривень, яку також відповідач не заперечує сплатити позивачу. Позовні вимоги, щодо стягнення моральної шкоди в сумі 3000 гривень не визнали з підстав, зазначених ОСОБА_3

Суд, заслухав пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

спірні правовідносини, що виникли між сторонами, урегульовані ст.ст. 115, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 24, 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року із змінами.

Судом у безперечному порядку встановлено, що позивач - ОСОБА_5 працює вчителем ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища и рішенням Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2006 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітної плати в сумі 633 гривень 69 копійок, оскільки позивач знаходилась в трудових відносинах з ОСОБА_6 професійно-технічним аграрним училищем, працюючи на посаді викладача спецдісциплін з 19 вересня 1975 року належним чином виконувала роботу, але оплата за класне керівництво та педагогічне навантаження виплачені ОСОБА_5 не в повному обсязі: тому з відповідача стягнуто недоплачену заборгованість за період з 01.03.1999 року по 30.12. 2002 року за класне керівництво у розмірі 36 гривень 80 копійок, за педагогічне навантаження за період з 1998 року по 1999 рік у розмірі 596, 89 гривень.

Оскільки визнання відповідачем позову у сумі 585, 28 гривень та в сумі 2, 08 гривень, а взагалі 587 гривень 36 копійок не суперечить закону і не порушує права інших осіб, обставини які визнаються сторонами відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України не потребують доказуванню тому з ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частки заробітної плати у в зв'язку із порушенням строків її виплати у сумі 587 гривень 36 копійок на підставі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» відповідно до положень якого компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку встановленим чинним законодавством, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року, зазначена сума підтверджена розрахунками відповідача, який не оспорюється позивачем та відповідає Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року, Положенню про порядок компенсації робітникам частки заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1427 від 20.12.1997 року. Зазначена сума визначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів, обов'язок утримання яких покладено на роботодавця, крім того, відповідно до ст. 4.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до доходів, які не включаються до складу місячного або річного оподатковуваного доходу віднесено компенсаційні виплати. На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення компенсації втрати частки заробітної плати у в зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 750 гривень підлягають задоволенню частково в сумі 587 гривень 36 копійок.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України не виплата належної від установи після 13 січня 2000 року сум безперечно призвели до моральних страждань позивача і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, тому суд знаходить, що доводи позивача про перенесення нею моральних страждань є обґрунтованими. Але відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права. Як випливає з пояснень позивача моральну шкоду вона пов'язує як з порушенням її трудових прав у зв'язку з невиплатою частини заробітної плати за виконану роботу так і зі стійким розладом здоров'я, яке сталося в 2000 році, при цьому судом встановлено, що про порушення трудових право у зв'язку з невиплатою заробітної плати в повному обсязі, позивачу стало відомо у 2000 році, коли ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача про виплату заборгованості по оплаті праці, але до суду з вимогами про стягнення моральної шкоди звернулася лише 06 серпня 2007 року, тому суд вважає, що позивач пропустила встановлений законом строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права, який поновленню не підлягає, оскільки причина пропуску строку для звернення до суду -відсутність, на думку позивача та її представника, судової практики вирішення таких спорів, визнається судом не поважною, що є підставою для відмові в задоволенні позову. Обставини, з якими позивач пов'язує також моральну шкоду - стійкий розлад здоров'я у зв'язку з неналежними умовами праці відповідно до положень ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено. На підставі викладеного у задоволенні позову ОСОБА_5 про стягнені моральної шкоди у сумі 3000 гривень необхідно відмовити.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути державне мито по справі в доход держави в сумі 51 гривня, а також на підставі ст. 81 ЦПК України витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 115, 233 КЗпП України, ст.ст. 24, 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року із змінами, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 88, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища Автономної Республіки Крим з рахунку № 35410001001184 ОКПО 02545330 МФО 824026 банка ГУ ГБУ в АРК м. Сімферополь на користь ОСОБА_5 компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою її виплати в сумі 587 гривень 36 копійок

В задоволенні іншої частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 професійно-технічного аграрного училища Автономної Республіки Крим в дохід держави державний збір у справі в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня, судові витрати по справі за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.