провадження № 2/267/1596/14

справа № 267/3220/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Кульбакова І.В.,

при секретарі Баланюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

До Гірницького районного суду м. Макіївки звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.

Так, в своїй позовній заяві позивач зазначила, що 14 січня 1995 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем про що було проведено актовий запис № 55. Від вказаного шлюбу вони мають дітей: - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4.

На теперішній їх шлюбні відносини були припинені.

Під час сумісного життя вона на підставі договорів дарування набула право власності на домоволодіння з господарськими спорудами, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2. У 2005 році була зроблена реконструкція вказаного жилого будинку та за рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки за нею було визнано право власності на самочинні споруди: мансарду, сені, гараж, погріб, вольєр, баню, бесідку, які входять до складу вищевказаного домоволодіння та необхідні для його обслуговування. Також, на підставі договору дарування посвідченого 31 травня 2000 року вона набула право власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вказане нерухоме майно було придбано для облаштування робочого місця нотаріуса за кошти її батьків. При здійсненні нею незалежної професійної діяльності нотаріуса до казаної квартири було прибудовано кімнату очікування та згідно рішення суду від 25 липня 2013 року за нею було зареєстровано право власності на вказану прибудову.

Крім цього, за період особистої професійної діяльності нею були накопичені фінансові кошти та у 2013 році нею було придбано автомобіль марки «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, відповідачем за період шлюбу за кошти отримані від своєї професійної діяльності було придбано автомобіль марки Lexus LS, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Вона бажає розподілити вищевказане майно, що є їх спільною сумісною власністю, при цьому запропонувала наступний варіант розподілу майна:

За нею необхідно визнати право особистої приватної власності на нежитлове приміщення № 10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння АДРЕСА_2, їй виділити в натурі та визнати за нею право особистої власності на автомобіль марки «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а відповідачу виділити в натурі та визнати за ним право особистої власності на автомобіль марки Lexus LS, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, на адресу суду представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5, надала заяву відповідача, про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов ОСОБА_1 про розподіл майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування,є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні права та обов'язки подружжя закріплені ч. ч. 3, 4 статті 368 ЦК України, де зокрема визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Нормою ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що 14 січня 1995 року сторони зареєстрували шлюб, від якого вони мають двох дітей.

6 червня 2014 року за рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Під час шлюбу позивач на підставі договорів дарування набула право власності на домоволодіння з господарськими спорудами, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.

Судом було встановлено, що у 2005 році була зроблена реконструкція вказаного жилого будинку та за рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки за позивачем було визнано право власності на самочинні споруди: мансарду, сені, гараж, погріб, вольєр, баню, бесідку, які входять до складу вищевказаного домоволодіння та необхідні для його обслуговування. Крім того, на підставі договору дарування посвідченого 31 травня 2000 року позивач набула право власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вказане нерухоме майно було придбано для облаштування робочого місця нотаріуса за кошти батьків позивача. При здійсненні позивачем незалежної професійної діяльності нотаріуса до казаної квартири було прибудовано кімнату очікування та згідно рішення суду від 25 липня 2013 року за позивачем було зареєстровано право власності на вказану прибудову, таким чином, суд дійшов висновку, що вказане нерухоме майно є особистою приватною власністю позивача.

Судом встановлено, що на ім'я позивача зареєстровано автомобіль марки «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а за відповідачем зареєстровано автомобіль марки Lexus LS, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

З урахуванням застережень ст. 174 ЦПК України запропонований позивачем варіант розподілу вказаного рухомого майна не порушує законні права позивача та відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 15, 214, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, - задовольнити.

Розподілити рухоме майно між подружжям, що було придбано в період шлюбу та:

- Визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

- Визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на жилий будинок АДРЕСА_2 з господарськими спорудами, що знаходиться по вул. Карагандинська м. Макіївки.

- Виділити в натурі та залишити за ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності автомобіль марки «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

- Виділити в натурі та залишити за ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності автомобіль марки Lexus LS, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Витрати сторін по сплаті судового збору віднести на рахунок сторін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Суддя: