Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16421/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойка М.І.
при секретарі Кусти Ю.Ф.
за участі
представника позивача Медведєва М.Ю.,
представника відповідача Тіліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до Порядку, затвердженому сумісною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Оскільки відповідач у встановленому порядку не прийняв до відшкодування витрати, понесені УПФУ на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за червень-серпень 2012 року у сумі 2526,00 грн., то зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що Акти звірки були між сторонами за період червень - серпень 2012 року підписані, але сума пенсії по справі ОСОБА_3 до відшкодування прийнята не була, тому що відповідач не повинен відшкодовувати ці витрати позивачу. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від нещасного випадку на виробництві, працюючи на «ОВГСО 2-й Рутченковський взвод». На момент смерті батька йому виповнилося 2 роки і він не був інвалідом. Первинне встановлення інвалідності ОСОБА_3 мало місце в 1999 році. Крім того, зазначав, що Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено механізм відшкодування витрат на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - Пенсійному фонду України. Посилаючись на відсутність підстав для стягнення сум просив відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, актом про нещасний випадок на виробництві від 08.10.1977 року зафіксований факт про нещасний випадок на виробництві, який відбувся ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 внаслідок отриманої на виробництві травми помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_1.
На момент смерті ОСОБА_4, його сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 2 роки і він був членом його сім'ї. Відповідно до висновку про час настання інвалідності від 30.08.1999 року, ОСОБА_3 визнано інвалідом дитинства ІІІ групи по захворюванню «епілепсія». Випискою з протоколу засідання ВКК від 15.06.2010 року підтверджений факт настання інвалідності ОСОБА_3 у віці до 18 років.
ОСОБА_3 29.06.2010 року подав заяву до позивача про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в якій, зокрема, зазначив, що не працює.
Розпорядженням від 02.07.2010 року ОСОБА_3 призначено зазначену пенсію у сумі 91,89 грн., та державну адресну допомогу у сумі 658,11 грн.
Позивачем за період червень-серпень 2012 року ОСОБА_3 була сплачена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у загальній сумі 2526,00 грн. (275,67 грн. - основний розмір пенсії; 2250,33 грн. - державна адресна допомога), яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з цих актів, відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька ця сума не була прийнята до заліку, що також підтверджується інформацією про відшкодування сум витрат, пов'язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3, довідкою щодо витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, таблицями розбіжностей, поясненнями представника відповідача.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, завданням якого, відповідно до ст. 3 цього ж Указу, є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування. З огляду на викладене органи Пенсійного фонду України віднесені законодавцем до суб'єктів владних повноважень, їх діяльність входить до системи публічно-правових відносин.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Постановою Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто чинним законодавством саме на відповідача у справі покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до пп. «д» ч. 1 ст. 21 Закону, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Таким чином, на відповідача покладається обов'язок виплачувати пенсію по втраті годувальника, у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки пенсійне забезпечення здійснюється позивачем, то відповідач у встановлених законом випадках зобов'язаний відшкодовувати вказану пенсію.
Страховим випадком, у розумінні ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Відповідно до ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилась протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Дана вимога Закону дублюється в статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення», запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Виходячи із розрахунку, наданого позивачем щодо сум витрат, пов'язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3 у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період червень - серпень 2012 року, ОСОБА_3 сплачено грошових коштів на загальну суму 2526,00 грн., з яких: 2250,33 грн. -державна адресна допомога, 275,67 грн. - основний розмір пенсії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_4 було 2 роки, він був членом його сім'ї та в подальшому йому встановлена інвалідність, то позивачем правомірно призначена у виплачується йому пенсія у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Крім того, з положень статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою адресної допомоги.
Головне управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України самостійно визначили порядок відшкодування і види виплат, які підлягають відшкодуванню Управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі виплати Пенсійним фондом України пенсії застрахованій особі при настанні страхового випадку, що затвердили спільною Постановою.
Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого вищезазначеною спільною Постановою Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату державної адресної допомоги, а тому позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2526,00 грн. підлягають задоволенню в частині стягнення витрат по сплаті основного розміру пенсії у сумі 275,67 грн., а в частині стягнення витрат з виплати ОСОБА_3 адресної допомоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2-18, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої ОСОБА_3 пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період червень - серпень 2012 року, у розмірі 2526,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька сплачену суму пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за період червень - серпень 2012 року в розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 67 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.