УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Дячука В.М. суддів: Ткачук Н.В., Кривобокової Н.М. з участю прокурора Гуцуляка В.К. засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, раніше судимий 20.04.2004 року Івано-Франківським міським судом за ст. 309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки шість місяців
засуджений за ст.309 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 20.04.2004 року та остаточно призначено йому три роки шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою - залишено без зміни, а строк відбуття покарання рахується ОСОБА_1 з 21.03.2006 року.
Вирішено питання про речові докази та судові витрати.
Як встановлено вироком суду ОСОБА_1 вчинив злочини за таких обставин.
27 травня 2004 року ОСОБА_1 на вул. Дучимінської у м.Івано-Франківську навпроти стадіону „Локоматив" придбав у невстановленої слідством особи за 25 гривень два пластикових шприца із вмістом наркотичного засобу - опію ацетильованого, які зберігав при собі. Цього ж дня біля 17 год 10 хвилин у приміщенні кафе"Дебют", що по вул. Привокзальна, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які вилучили шприци, один з них із залишками речовини, що згідно висновку експертизи є опієм ацетильованим в кількості 0,14 грам.
Справа №11-506 за 2006 р. Головуючий у 1-ій інстанції:Фіцак Т.Д.
Категорія: ст. 309 ч.2 КК України Доповідач: Дячук В.М.
Крім того, ОСОБА_1 20.10.2004 року біля 12 год. 30 хв. На вул. Миколайчука в м. Івано-Франківську біля будинку НОМЕР_1 придбав у невідомої особи за 10 грн. ацетильований опій для власного споживання, який того ж дня при затриманні працівниками міліції у нього було виявлено. Згідно висноку експертизи вага наркотичного засобу становила 0,11 грам.
29 вересня 2005 року 0 4 год. 30 хв. ОСОБА_1 було доставлено до чергової частини ЛВ на ст. Івано-Франківськ, де при проведенні поверхового огляду з правої зовнішньої кишені куртки було вилучено медичний шприц з речовиною коричневого кольору, що згідно висновку експертизи є наккотичним засобом - опієм ацетильованим кількістю 0,106 грам.
В апеляції засуджений покликається на неправильність вироку. Вважає, що вирок суду є незаконним, а справа щодо нього сфальсифікована працівниками міліції. Крім того вказує, що по справі, порушеній 27.05.2004 року, минули строки давності. Також судом не враховано стан його здоров'я. Просить вирок скасувати.
В засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_1 заперечив факти незаконного придбання ним та зберігання наркотичних засобів та пояснив, що знайомі працівники міліції сфальсифікували щодо нього справу, підкинули наркотичні засоби. Крім того, по епізодах 2004 року пройшли, на його думку, строки давності, передбачені ст. 49 КК України. У зв'язку із його психічним захворюванням просив застосувати щодо нього примусові заходи медичного характеру.
Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., засудженого ОСОБА_1 про скасування вироку, прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судців не знаходить підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтується на досліджених по справі доказах.
Посилання в апеляції засудженого на те, що він не придбавав та не зберігав наркотичні засоби без мети збуту, а їх йому підкинули працівники міліції, спростовується зібраними та дослідженими по справі доказами, яким суд дав належну оцінку.
Так, показаннями свідка ОСОБА_2 встановлено, що у травні місяці 2004 року на Привокзальній площі працівниками міліції був затриманий ОСОБА_1 із наркотичними засобами. Безпосередньо затримував його ОСОБА_3, а він шукав понятих.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що під час затримання ОСОБА_1 27.05.2004 року в кафе „Дебют" на Привокзальній площі останній намагася знищити наркотичний засіб шляхом спускання рідини із шприца, однак він йому перешкодив. Пізніше в присутності понятих у ОСОБА_1 було вилучено три шприци і куртку, яка була мокра. При цьому затриманий говорив, що шприци належать йому і придбав він їх у незнайомого чоловіка.
Дані обставини підтвердили і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були понятими при вилученні шприців.
Про те, що у ОСОБА_1 27.05.2004 року було вилучено 3 шприци, два з яких із залишками рідини бурого кольору, а один заповнений до поділки 1,5 мл свідчать дані протоколу огляду, виявлення та вилучення (т.1, а.с.З). Згідно висновку експертизи рідина у трьох шприцах є наркотичним засобом - опієм ацетильованим, кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 0,14 грам (т.1, а.с.23).
Із показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що у жовтні 2004 року в районі вулиць Миколайчука-Симоненка в м.Івано-Франківську був затриманий ОСОБА_1 і в присутності понятих у нього було виявлено та вилучено шприц об'ємом 5 мл. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що він вживає наркотичні засоби і придбав їх для себе.
Показання цього свідка об'єктивно підтверджені даними протоколу огляду, виявлення та вилучення (т.2, а.с.З), згідно якого 20.10.2004 року у ОСОБА_1 було вилучено шприц з рідиною коричневого кольору. Згідно висновку експертизи вилучена рідина є наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вага якого в перерахунку на суху речовину становить 0,11 грам.
Про те, що вилучені 25 травня та 20 жовтня 2004 року наркотичні засоби ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту, для власного споживання, не заперечував сам засуджений на досудовому слідстві, будучи допитаним як підозрюваний та обвинувачений. Цим показанням судом першої інстанції дана належна оцінка.
Факт затримання ОСОБА_1 25 вересня 2005 року та виявлення у нього шприцу з рідиною коричневого кольору підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Їх показання об'єктивно підтверджені даними протоколу виявлення та вилучення (т.З, а.с.5) та висновком еспертизи про те, що вилучена речовина є наркотичним засобом - опієм ацетильованим кількістю 0,106 грам (т.З, а.с.21).
Дії ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання на підставі ст.71 КК України відповідає вимогам закону. Ті пом'якшуючі покарання обставини, на які покликається засуджений в апеляції - наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері-інваліда другої групи - враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
Дослідженими по справі доказами не встановлено, що наркотичні засоби були підкинуті ОСОБА_1 працівниками міліції, про що йдеться в апеляції засудженого.
Також необгрунтованими є твердження апелянта про те, що по епізодах виявлення наркотичних засобів у травні та вересні 2004 року пройшли строки давності, передбачені ст.49 КК України, оскільки злочин, за який його засуджено, відноситься до середньої тяжкості, і згідно вимог даного закону особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Суд першої інстанції не вирішував питання про застосування щодо ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, оскільки згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи (т.2, а.с.32) він хоч і страждає токсичною енцифалопатією з деградацією особистості по психопатологічному типу, проте на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний усвідомлювати свої дії та не здатний в повній мірі керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З огляду на те, що застосування примусових заходів медичного характеру, є правом, а не обов'язком суду, апеляційний суд не може погодитися з доводами ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції повинен був застосувати такі заходи.
Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.