Справа №2-1369

2008р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2008р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді -   Оздоби М.О.,

при секретарі -           Скиданенко Т.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу, посилаючись на ті обставини, що перебуває в шлюбі з відповідачем з 30.01.1993р., від даного шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. Шлюб між сторонами не склався через різні характери, непорозуміння, в сім»ї виникали сварки, суперечки, що призвело до того, що з вересня 2006 року сторони припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет, разом не проживають. На підставі ст.ст.110, 112 СK України просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на те, що примирення між ними не можливо, сім"я розпалась остаточно, просила витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на неї. Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення, в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити позов, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 30.01.1993р. (а.с.4 - копія свідоцтва про укладення шлюбу). Від даного шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1року народження (а.с.5 - копія свідоцтва про народження).

Як пояснили сторони, їх подружнє життя не склалося через різні характери, відсутність порозуміння, в сім»ї виникали, сварки, суперечки, з вересня 2006 року сторони припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарство, мають окремий бюджет, разом не проживають, вважають примирення не можливим. Спору про поділ майна у сторін немає.

За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукали сторони на розірвання шлюбу, є обгрунтованими, подальше збереження сім'ї стало неможливим, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 січня 1993 року в Палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м.Києва між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що зроблено актовий запис № 319, - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС з ОСОБА_1.

стягнути на користь держави держмито в сумі 17 грн., ОСОБА_2. від сплати держмита

звільнити.      

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.