Справа №2-164

2008р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2008 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді -   Оздоби М.О.,

при секретарі -           Скиданенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_2про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності та стягнення компенсації за частку у спільному майні та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2до ОСОБА_1про припинення права власності, визнання права власності та стягнення компенсації за частку у спільному майні, суд, -

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до відповідачів та з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог просив суд припинити право власності ОСОБА_1. на 1/3 та ОСОБА_2на 1/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на 2/3 частини та перерахувати на користь відповідачів компенсацію за частку у спільному майні. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що йому та відповідачам в порядку спадкування за заповітом належить по 1/3 частині спірного будинковолодіння. Оскільки поділ будинковолодіння, спільне користування ним неможливо, іншого житла позивач не має, а відповідачі забезпечені житлом, ОСОБА_1. просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнені та змінені позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі та їх представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, звернулись із зустрічним позовом та просили припинити право власності ОСОБА_1. на 1/3 частину будинковолодіння, визнати за кожним з них право власності на 1/6 частину та стягнути компенсацію за частку ОСОБА_1у спільному майні. Зустрічний позов обґрунтовували тим, що позивач чинить перешкоди у користуванні власністю, їх частка у спільному майні є більшою, ніж частка ОСОБА_1., а тому припинення їх права власності завдасть істотної шкоди їх інтересам, як співвласникам.

Позивач та його представник в судовому засіданні проти зустрічного позову заперечували.

Розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що основний позов ОСОБА_1підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1, ОСОБА_3та ОСОБА_2є співвласниками будинку АДРЕСА_1 у рівних частинах, тобто по 1/3 частині кожен.

Відповідно до ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.04.1991р. №7 «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» із наступними змінами і доповненнями, також передбачено, що в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов»язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов»язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Як пояснили в судовому засіданні сторони та достовірно встановлено судом, спільне володіння і користування спірним будинковолодіння є неможливим, поділ будинку у відповідності до належних сторонам часток є неможливим, що підтверджується висновками проведених у ході розгляду справи судових будівельно-технічних експертиз (том. 1 а.с.25-27, а.с.73-78).

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 постійно проживає у будинку АДРЕСА_1, несе витрати по його утриманню (том.1, а.с. 122-170), а в судовому засіданні представником ОСОБА_1. та ОСОБА_2не надано доказів на підтвердження понесення будь-яких витрат на утримання майна.

У ході розгляду справи, відповідачка ОСОБА_2пояснила, що не має наміру проживати та користуватися своєю часткою, житлом забезпечена, представник ОСОБА_1.- ОСОБА_4., пояснила, що її чоловік, з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має іншого житла, проживає у її квартирі та має намір користуватися   своєю часткою. Позивач ОСОБА_1

 в судовому засіданні пояснив, що не має іншого житла, крім 1/3 частини спірного будинку, оскільки в 1987р. розірвав шлюб, житло, в якому він раніше проживав належало його бувшій дружині, що підтверджується наданими доказами ( том.2, а.с. 113-119),

Суд приймає також до уваги, що відповідачі, не погоджуючись із дійсною вартістю будинковолодіння не надали належних доказів на його підтвердження, призначена судом будівельно-технічна експертиза не була проведена у зв»язку із її неоплатою, в подальшому сторони погодились із розміром, визначеним висновком №6577 судової будівельно-технічної експертизи від 18.01.2005р., відповідно до якого дійсна вартість будинковолодіння АДРЕСА_1становить 198173 грн. (том.1 а.с.34-36).

Виходячи із вартості спірного будинковолодіння, визнаного сторонами, вартість 1/3 частини становить 66057, 66грн.

Вирішуючи питання про необхідність задоволення позову ОСОБА_1., суд також виходить із того, що відповідачами не виконано вимоги ч.2 ст.365 ЦК України щодо попереднього внесення вартості частки на депозитний рахунок суду, натомість позивачем вартість часток була внесена, що підтверджується квитанцією від 31.10.2007р. (том. 2 а.с.72). Однак суд враховує, що позивачем ОСОБА_1. в судовому засіданні не надано належних та достовірних доказів на підтвердження того, що гараж, який він оцінив у 15000грн., збудований за його власні кошти, належить йому та не може входити у дійсну вартість будинковолодіння, у зв»язку з чим вважає за необхідне стягнути з позивача по 5000грн. на користь відповідачів.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів та їх представників щодо того, що частка у спільному майні позивача ОСОБА_1. є меншою, ніж їх частка, оскільки спірне будинковолодіння належить сторонам у рівних частинах, тобто по 1/3, доказів завдання істотної шкоди їх інтересам та членам сімей відповідачами також не надано.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, частки відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2у спільному майні припиненню із стягненням відповідної компенсації їх вартості, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити у зв»язку із недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 356, 358, 365 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.04.1991р. №7 «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» із наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину та ОСОБА_2на 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1право власності на 2/3 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м.Києва, прож: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (прож: АДРЕСА_2) компенсацію за 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1у розмірі 61057 (шістдесят одну тисячу п»ятдесят сім)грн. 67 коп., які знаходяться на депозитному рахунку суду та 5000 (п»ять тисяч) грн. вартості гаража.

Стягнути з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м.Києва, прож: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2(прож: м.АДРЕСА_3) компенсацію за 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1у розмірі 61057 (шістдесят одну тисячу п»ятдесят сім)грн. 67коп., які знаходяться на депозитному рахунку суду та 5000 (п»ять тисяч) грн. вартості гаража.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2до ОСОБА_1про припинення права власності, визнання права власності та стягнення компенсації за частку у спільному майні - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.