Справа № 1202/2590/2012

2/407/22/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Самігулліній К.Р.

за участю адвокатів на боці:

позивачки ОСОБА_29

відповідача ОСОБА_30

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит

цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження,

до ОСОБА_6 « Про вселення, нечинення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визначення порядку користування та укладення окремого договору найма житлового приміщення» та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження « Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею».

В С Т А Н О В И В :

07.05.2012 року ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про вселення, усуненні перешкод у користуванні житловим приміщенням, визначення порядку користування та укладення окремого договору найма житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, послалась на те, що у спірній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, вона зареєстрована з 13.08.1979 року,

ЇЇ неповнолітні діти: син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, зареєстровані у вказаній квартирі з часу народження.

Спірна квартира була отримана її батьком ОСОБА_7 у 1959 році на склад сім'ї із чотирьох осіб.

До 01.06.2004 року квартира перебувала на балансі Донецької залізниці, а з 01.06.2004 року знаходиться на балансі КП «Іванівське житлово - комунальне управляння».

Згідно технічного паспорту вказана спірна квартира складається з трьох ізольованих кімнат, кухні, підсобного приміщення та має житлову площу 47,6 кв.м..

В спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований з 30.06.1995 року та проживає її брат,відповідач у справі, ОСОБА_6.

Батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року. Мати ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року.

Після смерті батька відповідач ОСОБА_6 став вчиняти в квартирі сварки,скандали, зловживав спиртними напоями, не працював, приводив у квартиру сторонніх людей, з якими пиячив.

Відповідач ОСОБА_6 вигнав її з дітьми та хворою матір'ю з квартири, забрав ключі, внаслідок чого вони були змушені винаймати житло.

Коли мати померла, то відповідач ОСОБА_6 не дозволив її поховати зі спірної квартири, в якій мати прожила близько 50 років.

Вона поховала матір з чужої квартири, з іншого міста. Друзі матері не змогли провести її в останній шлях.

Зазначила, що вона з дітьми не має іншого житла. Особовий рахунок на спірну квартиру відкритий на її ім'я, вона вчасно сплачує комунальні послуги за цю квартиру.

Відповідач ОСОБА_6 не сплачує комунальні послуги по спірній квартирі і не бажає її приватизувати.

Просить вселити її, ОСОБА_3 та членів її сім'ї ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити перешкод у користуванні житлом.

Також просить визначити порядок користування житловим приміщенням, виділивши їй у користування ізольовані кімнати, розміром 17,2 кв.м. та 14,6 кв.м..

16.07.2012 року відповідач ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3« Про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею».

28.02.2013 року відповідач ОСОБА_6 подав додаткову зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, а також ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження « Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею».

В обгрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 послався на те, щоз дня свого народження він зареєстрований та проживає в квартирі своїх батьків, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з ним у спірній квартирі, без реєстрації, з 1997 року проживає його дружина ОСОБА_10 та двоє їх неповнолітніх дітей: син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочка ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Шлюб з ОСОБА_10 він зареєстрував 30.07.2011 року.

Рідна мати його сина ОСОБА_11 знаходиться в розшуку, а тому дитина постійно проживає з ним та не може проживати за місцем реєстрації та проживання його матері.

Матір'ю дочки ОСОБА_12 є його дружина ОСОБА_10.

Зареєструвати у спірній квартирі свою дружину та дітей він не може, оскільки на це не надає згоди його сестра ОСОБА_3, яка тільки значиться зареєстрованою у спірній квартирі, що спонукало його пред'явити зустрічний позов до останньої.

Його батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року, а мати ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року.

Після смерті батька він поїхав до своєї іншої рідної сестри за межі Луганської області, а мати залишилась в квартирі сама.

Він декілька місяців був відсутній, оскільки сподівався знайти роботу за місцем проживання його іншої сестри.

З матір'ю та членами родини в нього не було спорів чи поганих стосунків.

Коли він повернувся, то без перешкод вселився в спірну квартиру, де проживає до теперішнього часу.

ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі з 1993 року, з часу, як вона вийшла заміж і добровільно переїхала на постійне проживання за місцем проживання свого чоловіка у м. Вахрушево Луганської області, де і на даний час проживає з дітьми.

Діти ОСОБА_3 ходять в школу в м. Вахрушево м. Красний Луч Луганської області і ніколи в спірній квартирі не проживали.

ОСОБА_3 та члени іі сім'і постійно отримують медичну допомогу за місцем свого проживання, а не в смт. Іванівка, працюють саме в м. Вахрушево м. Красний Луч Луганської області.

Зазначив, що ніколи ніхто не скандалив і не виганяв зі спірної квартири ОСОБА_3.

Навпаки, коли він у 2010 році сказав ОСОБА_3, що не проти того, щоб вона оселилась у спірній квартирі та проживала в ній з ним разом, остання заявила йому про свій намір закрити свої кімнати і колись в майбутньому поселити туди своїх дітей, коли діти стануть дорослими і будуть в цьому мати потребу.

Вважає, що житлова площа надається для того, щоб нею користуватися, а не закривати її.

Спірна квартира не є приватною власністю. Він та його сім'я, яка складається з 4- осіб, постійно користуються вказаною квартирою, оскільки іншого житла вони не мають. Він не збирається зберігати житлову площу для дітей ОСОБА_3.

Зауважив на те, що факт реєстрації ОСОБА_3 у спірній квартирі, яка не є приватною власністю, не може свідчити про те, що остання має право на користування цією квартирою, не дивлячись на 20 років не проживання в ній та постійного проживання зі своєю сім'єю в іншому населеному пункті - м. Вахрушево м. Красний Луч Луганської області.

Договір піднайму від 06.10.2011 року №130 оформлено чоловіком

ОСОБА_3 спеціально для звернення з позовом до суду.

З 1993 року по жовтень 2011 року ОСОБА_3 не надала відомостей про місце свого проживання в м. Вахрушево. Остання, разом з членами своєї сім'ї постійно проживає в м. Вахрушево, в квартирі на першому поверсі, де знаходиться їх майно. До квартири ОСОБА_3 з родиною прибудували велику житлову прибудову, однак не реєструють на неї право власності.

Зазначив, що наданий ОСОБА_3 договір піднайму житла підписано наймодавцем ОСОБА_31 , а також квартиронаймачем ОСОБА_27, при цьому з договору не вбачається до якого житлового фонду відноситься житло, де проживає квартиронаймач ОСОБА_27 та чому такий договір не зареєстрований в податковій інспекції.

Вважає, що ОСОБА_3 неправдиво виклала в своєму позові той факт, що він не сплачує комунальні послуги, проживаючи в квартирі.

Про сплату ним комунальних послуг свідчать надані ним квитанції.

Що стосується ОСОБА_3, то остання сплатила комунальні послуги по спірній квартирі тільки для того, щоб звернутися до суду з позовом.

Однак, ОСОБА_3 не може надати квитанцій про сплату комунальних послуг за всі 19 років свого не проживання в спірній квартирі.

Вважає, що ОСОБА_3 не вірно вказала на те, що у 2006 році, після смерті батька, він забрав у неї ключі та вигнав зі спірної квартири.

Про неправильність такого твердження ОСОБА_3 свідчить те, що остання протягом тривалого часу не захищала своє порушене право.

Їх відносини з ОСОБА_3 стали неприязні тільки після її звернення з позовом до суду.

Послався на те, що він згодний приватизувати спірну квартиру, але на членів своєї сім'і.

Він не бажає приватизувати спірне житло ні на дітей ОСОБА_3, які ніколи не жили в квартирі, ні на саму ОСОБА_3, оскільки в її чоловіка є своя житлова площа. ОСОБА_3 у спірній квартирі не має майна.

Таким чином, згідно зі ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача чи членів його сім'ї з поважних причин за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Вважає, що 19 років не можна назвати терміном, який би суд міг зарахувати в поважні причини, оскільки ОСОБА_3 за своїм розсудом вибрала постійне місце проживання для себе і членів своєї родини м. Вахрушево, де проживає протягом 19 років.

Діти ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніколи не вселялися і не проживали в спірній квартирі, а є тільки зареєстрованими в ній.

Останні навчались в м. Вахрушево м. Красний Луч Луганської області та постійно проживали разом зі своїми батьками.

Вважає, що є всі підстави для визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особами, які втратили право на користування житловою площею в спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначив, що він заперечує проти поділу спірної квартири, про що ОСОБА_3 просила тільки в резолютивній частині позовної заяви.

Остання не вказала чому їй з двома дітьми, яких вона зареєструвала без його відома та згоди в спірній квартирі, необхідно виділити дві жилі кімнати в трикімнатній квартирі, а йому з дружиною та двома дітьми, які постійно проживають з ним на спірній житловій площі, необхідно виділити кімнату 15,8 кв.м.

Також ОСОБА_3 не вказала яким чином необхідно користуватися спільною загальною площею квартири і нежилими приміщеннями.

Просить визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 особами, що втратили право користування житловою площею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також просить визначити порядок користування спірною квартирою, надавши їй з дітьми в користування ізольовані кімнати, розмірами 17,2 кв.м. та 14,6 кв.м..

Крім того, просить зобов'язати КП «Іванівське житлово - комунальне управління» заключити з нею окремий договір найма жилого приміщення.

22.05.2012 року позивачка ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, уточнила свої вимоги.

Просить вселити її, ОСОБА_3 та членів її сім'ї ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити перешкод у користуванні житлом.

Також просить визначити порядок користування житловим приміщенням, виділивши їй у користування ізольовані кімнати, розміром 17,2 кв.м. та 14,6 кв.м..

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі та пояснила, що спірну 3-х кімнатну квартиру, розташовану за адресою:АДРЕСА_1 отримали її батьки. Крім батьків, у вказаній квартирі проживали діти: вона, брат

ОСОБА_6 та їх три сестри. Сестри роз'їхались по іншим містам.

Брат ОСОБА_6 виїжджав на навчання, служив у армії, деякий час проживав в Росії, а в 1995 році він повернувся та зареєструвався у спірній квартирі.

Вона постійно проживала у спірній квартирі. В квартирі також проживав її чоловік, народились діти ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Оскільки було важко знайти роботу, її чоловік став працювати на шахті в іншому населеному пункті - м. Вахрушево м. Красний Луч Луганської області, а у 2007 році знявся з реєстраційного обліку у спірній квартирі та зареєструвався у гуртожитку.

Вона з дітьми залишилась проживати у спірній квартирі.

Однак, її мати наказала не залишати чоловіка одного, щоб не з'явились погані друзі, а тому вона з зими 2000 року була змушена разом дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переїхати до м. Вахрушево м. Красний Луч Луганської області, де стали проживати у найманому житлі, та періодично змінювати квартири.

В спірній квартирі залишались проживати її батько, мати та діти ОСОБА_12 та ОСОБА_10, які навчались у Штерівській школі. Вона постійно приїжджала у спірну квартиру.

Відповідач ОСОБА_6 з 1997 року по 1999 рік проживав разом з цивільною дружиною ОСОБА_32 у АДРЕСА_2.

У 1998 році в них народився син ОСОБА_11.

У 1999 році сім'я брата ОСОБА_6 переїхала на проживання в будинок бабусі по лінії їх матері, у АДРЕСА_3, де проживали до 2003 року, а потім сім'я розпалась.

Із зими 2003 року відповідач ОСОБА_6 став проживати у спірній квартирі.

У 2006 році батько помер.

Після смерті батька із спірної квартири виїхали за її тимчасовим місцем проживання у м. Вахрушево мати та її діти, оскільки відповідач ОСОБА_6 вживав спиртні напої. водив друзів, вів неправильний спосіб життя.

У листопаді 2006 року до неї приїхала сестра ОСОБА_15 із м. Волгограда та забрала до себе на зиму матір.

Старша сестра ОСОБА_33 у м. Вахрушево винайняла квартиру відповідачу ОСОБА_6, оскільки у спірній квартирі неможливо було проживати: були розбиті двері, зламаний замок на вхідній двері, була розібрана пічкав середині квартира була розгромлена, були побиті меблі: шафа, стільці, буфет, сервант, ліжок не було, шифонер перевернутий.

В кінці лютого 2007 року відповідач ОСОБА_6 попросив її допомоги у виїзді до м. Волгоград, де проживає їх сестра, оскільки він значився у розшуку по аліментам.

Вона допомогла брату виїхати у м. Волгоград, а мати повернулась до неї у м. Вахрушево.

У 2007 році вона разом з чоловіком та дітьми приїхали у спірну квартиру та стали приводити її до ладу: повиносили сміття, помили та побілили квартиру, оскільки квартира була не жилому стані.

В квартирі жила вона, діти. Мати жила до осені, а на зиму вона поверталась у м. Вахрушево.

Влітку 2008 року відповідач ОСОБА_6 повернувся з м. Волгоград та проживав у м. Вахрушево.

Весною 2009 року вона запропонувала брату жити у спірній батьківській квартирі, допомогли йому оформити пенсію по інвалідності внаслідок отриманої їм травми, дали плиту. Кожні вихідні вона приїжджала до брата, привозила продукти, ставилася до нього як до члена своєї сім'ї.

До 2006 року за спірну квартиру проводив сплату батько. Після смерті батька квартплату ніхто не сплачував. З 2008 року по 2012 рік вона сплачувала комунальні платежі по спірній квартирі, а потім припинила сплату, оскільки звернулась до суду з даним позовом.

З відповідачем ОСОБА_6 у неї були нормальні, родинні стосунки.

З травня 2011 року брат став проживати разом жінкою ОСОБА_10, яка на даний час

є його дружиною. Також брат забрав до себе сина ОСОБА_11.

ІНФОРМАЦІЯ_12 року померла мати.

Вона подзвонила відповідачу ОСОБА_6 та сказала, що ховати матір буде зі спірної квартири, однак останній відмовив, посилаючись на те, що в нього сім'я.

Мати не стали везти ховати у АДРЕСА_1, а ховали з найманої квартири у м. Красний Луч.

Після цього відносини з відповідачем ОСОБА_6 погіршились.

Вона пропонувала брату приватизувати квартиру на всіх зареєстрованих осіб, а саме, на неї, дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_6, однак останній відмовився.

Вважає, що причиною зміни відносин з відповідачем ОСОБА_6 є його дружина.

До смерті матері в неї були ключі, які попросив якось відповідач ОСОБА_6 та не повернув. Згодом останній поміняв замок, а тому вона не мала можливості увійти у спірну квартиру.

Ні вона, ні її чоловік не мають на праві власності житла, мешкають у найманій квартирі. Просить вселити її, ОСОБА_3 та членів її сім'ї ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити перешкод у користуванні житлом.

Також просить визначити порядок користування житловим приміщенням, виділивши їй у користування ізольовані кімнати, розміром 17,2 кв.м. та 14,6 кв.м..

Щодо зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання її та дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 особами, що втратили право користування житловою площею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, то такі вимоги вважає необґрунтованими, а тому просить відмовити у їх задоволенні.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву від 25.02.2013 року, в якій зазначив, що на час пред'явлення до суду позову його матір'ю ОСОБА_3, він перебував у неповнолітньому віці.

ІНФОРМАЦІЯ_13 року він досяг повноліття, а тому має право на самостійне звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі, а справу розглянути у його відсутність, оскільки він навчається. ( а.с. 99)

Позивачка ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явилась, подала заяву від 25.02.2013 року, в якій зазначила, що на час пред'явлення до суду позову її матір'ю ОСОБА_3, вона перебувала у неповнолітньому віці.

ІНФОРМАЦІЯ_14 року вона досягла повноліття, а тому має право на самостійне звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі, а справу розглянути у її відсутність, оскільки вона навчається. ( а.с. 100)

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_34, яка діє на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Вахрушевської міської Ради Луганської області, ОСОБА_16 28.11.2012 року, реєстр № 231, зі строком дії у три роки, та одночасно є представником позивача ОСОБА_4, на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Вахрушевської міської Ради Луганської області, ОСОБА_16 18.12.2012 року, реєстр № 249, зі строком дії у три роки,та представником позивачки ОСОБА_5, на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Вахрушевської міської Ради Луганської області, ОСОБА_16 18.12.2012 року, реєстр № 248, зі строком дії у три роки, позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги

ОСОБА_6 повністю не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Надала пояснення, аналогічні поясненням позивачки ОСОБА_3.( а.с. 78)

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 повністю не визнав та пояснив, що на даний час він разом зі своєю сім'єю мешкає у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

В кінці лютого 2007 року він поїхав до сестри ОСОБА_15, яка мешкає у м. Волгоград, хотів залишитись у неї, однак отримав травму, а після операції повернувся у спірну квартиру.

Квартира була покинута, вхідні двері були забиті цвяхами, пічки не було, в квартирі були голі стіни, а тому він поїхав до сестри, позивачки у справі, ОСОБА_3.

Остання залишила його у себе, де він мешкав на протязі 2-х місяців.

Сестра ОСОБА_3 допомогла йому оформити пенсію.

Після чого він взяв у позивачки ключі від квартири та почав відновлювати житло, спав на підлозі. Так він жив до весни 2008 року.

У травні 2008 року він працевлаштувався на роботу на підприємство « Славсант»

У 2010 році він познайомився зі своєю дружиною, а у 2011 році вони зареєстрували шлюб.

У період з 2008 року по 2010 рік він жив у запущеній квартирі, а коли вирішив жити разом зі своєю майбутньою дружиною, вони стали облаштовувати її: пофарбували поли, постелили вікна, вставили рами, відновили пічку.

Позивачка ОСОБА_3 приїжджала до нього та пропонувала приватизувати квартиру, однак він не погодився, пославшись на те, що він мешкає не сам, а зі своєю сім'єю.

Вважає, що позивачка ОСОБА_3 втратила право на користування жилою площею у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, оскільки в квартирі вона не проживала з 1993 року, її особистих речей в квартирі не має, вона нічого не робила щодо спірної квартири.

Він не чинив ОСОБА_3 перешкод щодо її проживання у спірній квартирі та пропонував їй вселитись в квартиру.

На даний час він вважає, що не повинен тіснитися з позивачкою у спірній квартирі.

Він має бажання зареєструвати у спірній квартирі свою дружину, дочку та свого сина ОСОБА_11.

Позивачка ОСОБА_3 з 1993 року проживає у трикімнатній квартирі з літньою кухнею, присадибною ділянкою. Однак, яка квартира у позивачки на даний час, йому не відомо.

Просить відмовити позивачці ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Свої вимоги за зустрічним позовом підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Третя особа - представник Органу опіки та піклування Антрацитівської районної державної адміністрації Косаренко Г.Л. в судовому засіданні не погодилась з вимогами ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, до ОСОБА_6 про вселення, усуненні перешкод у користуванні житловим приміщенням, визначення порядку користування та укладення окремого договору найма житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Вважає, що має бути задоволений позов ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими особами, що втратили право користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_1. ( л.д.72, 148)

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, третю особу, свідків ОСОБА_18,ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_21, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, є законом прямої дії.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частина перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Серед основних прав і свобод людини і громадянина Конституція України проголошує право на житло.

Право на житло - є одним із найважливіших соціально-економічних прав громадян України, оскільки воно стосується основ життя людини.

Відповідно до ст. 25 « Загальної декларації прав людини» кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, що є необхідним для підтримки здоров'я й добробуту її самої та її родини.

Невід'ємне право кожної людини на житло закріплено і в інших міжнародно-правових документах про права людини, у тому числі, в « Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права» від 16 грудня 1966 року.

Як вбачається з п. 1 ст. 12 « Міжнародного пакту про громадські і політичні права» від 16 грудня 1966 року, право на житло має реалізовуватися за умови вільного вибору людиною місця проживання.

Повага до права людини на житло закріплена також у ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Стаття 72 ЖК України передбачає можливість визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності понад встановлені законом строки в судовому порядку, а ст. 71 ЖК України передбачає специфічну підставу припинення права користування жилим приміщенням - відсутність наймача або членів його сім'ї у місці їх проживання понад 6 місяців без поважних причин, тобто за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається право користування жилим приміщенням протягом 6 місяців і причини та мотиви відсутності протягом цього часу не мають правового значення.

Під тимчасовою відсутністю розуміються такі випадки, коли особа протягом певного часу не проживає в жилому приміщенні, але інтересу щодо користування ним не втрачає в силу закону.

Встановлення поважності причин відсутності понад встановлені законом строки має відбуватися тільки після встановлення факту відсутності відповідача в зазначені строки.

Стаття 71 ЖК України визнає підстави збереження жилого приміщення за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї понад 6 місяців.

Вони не перестають бути носіями суб'єктивних прав на житло.

Право користування жилим приміщенням зберігається за вказаними особами протягом усього часу відсутності та додатково ще 6 місяців після закінчення визначеного законом строку.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 зі змінами, внесеними постановами від 10.03.1989 року № 2, від 25.12.1992 року № 13 та від 25.05.1998 року № 15 " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї такими, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_6 є рідними братом та сестрою.

Їх батьками були:

- батьком - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року. ( а.с. 17)

- матір'ю - ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року. ( а.с. 18)

Спірна квартира не приватизована, знаходиться на балансі КП « Іванівське житлово- комуналшьнек управління»,складається із 3-х ізольованих кімнат, жилою площею 47,60 кв.м., загальною площею 65,0 кв.м. та розташована за адресою: АДРЕСА_1.( а.с.19)

Особовий рахунок квартиронаймача НОМЕР_1 на вказану квартиру відкритий на ім'я позивачки ОСОБА_3, згідно договору від 20.03.2008 року. ( а.с. 23,112)

На спірній житловій площі зареєстровані сторони у справі:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,з 13.08.1979 року;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,з 01.07.1994 року;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, з 01.07.1994 року;

- ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, з 30.06.1995 року.

( а.с. 19,192)

Фактично у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживають:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6;

-ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4;

- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_15 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4.

( а.с. 51,111,60,61)

Згідно актів депутата Іванівської селищної Ради Маркович О.Г. без дати та від 15.12.2011 року позивачка ОСОБА_3 зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично за вказаною адресою не проживає з 1997 року та її особистих речей в квартирі не має. ( а.с. 52,81)

Із акта депутата Іванівської селищної Ради Маркович О.Г. без дати також вбачається, що позивачка ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5.( а.с. 52)

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 не заперечувала факт свого проживання за вказаною адресою, однак зазначила, що таке її проживання є вимушеним та пов'язано з тим, що її чоловік ОСОБА_26 має роботу саме у м. Вахрушево і вона, як дружина, була змушена мешкати у місці знаходження підприємства, де працює чоловік.

( а.с. 16)

Судом встановлено, що житло за адресою: АДРЕСА_5 чоловік позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_26 винаймає, про що свідчить договір піднайму жилого приміщення № 130 від 06.10.2011 року, укладений між останнім та основним квартиронаймачем ОСОБА_27 ( а.с. 20)

На праві власності позивачка ОСОБА_3 будь - якого житла не має. ( а.с. 21)

Позивачка ОСОБА_3 ніколи не втрачала свого інтересу щодо користування спірною квартирою, несла витрати по утриманню житла, про що свідчать квитанції по сплаті житлово - комунальних послуг за:

- липень, серпень,вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року ( а.с. 9 зворот,10, 10 зворот);

- січень, лютий,березень, квітень, травень, червень, липень, серпень,вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року ( а.с. 11 зворот,12,12 зворот,13,13 зворот)

- січень, лютий,березень, квітень, травень, червень,липень, серпень, вересень 2008 року ( а.с.14, 14 зворот,15)

Також позивачка ОСОБА_3 у 2007 році разом з членами своєї родиниу спірній квартирі робила відновлювальний ремонт, оскільки квартира була розбита та знаходилась у непридатному для житла стані, що підтвердили свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19.

До смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 році матері ОСОБА_9 у позивачки ОСОБА_3 були ключі від спірної квартири, в яку вона періодично поверталась, однак відповідач ОСОБА_6 попросив у останньої ключі та більше їх не повернув.

Позивачка ОСОБА_3, поки мала ключі від спірної квартири, періодично поверталась в спірну квартиру, а потім втратила таку можливість, оскільки не стала мати доступу до цього житла.

Згодом, у цьому ж 2011 році, останній поміняв замок, а тому позивачка ОСОБА_3 не мала можливості увійти у спірну квартиру, користуватись нею, внаслідок чого 07.05.2012 року була змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Станом на день звернення до суду 07.05.2012 року її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у неповнолітньому віці, а тому мали проживати за місцем проживання своїх батьків, у тому числі, матері - позивачки ОСОБА_3

Суд критично відноситься до посилань відповідача ОСОБА_6 на те, що позивачка ОСОБА_3 має власне житло у м. Вахрушево м. Красний Луч.

Останнім не було надано доказів на підтвердження зазначених обставин.

Позивачка ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 претендує на спірне житло за адресою: АДРЕСА_1.

За вказаною адресою позивачка ОСОБА_3 постійно перебуває на реєстраційному обліку з 13.08.1979 року.

За таких обставин, суд вважає на необхідне вселити позивачку ОСОБА_3 та членів її сім'ї: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Що стосується вимог позивачки в частині визначення порядку користування житловим приміщенням та виділення їй з дітьми у користування ізольованих кімнат, розмірами 17,2 кв.м. та 14,6 кв.м., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 в судовому засіданні не надала жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження цих вимог.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження « Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею», суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з вищенаведених підстав.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_6 не надав суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 та її діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 втратили право користування спірною житловою площею за адресою: АДРЕСА_1.

Суд вважає вказані вимоги ОСОБА_6 необґрунтованими, а тому приходить до висновку про необхідність відмовити у їх задоволенні.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10,11,60, 209,212 -215,218 ЦПК України,

ст. ст 9,61,63,64,104,156,157,71,72 ЖК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, до ОСОБА_6 « Про вселення, нечинення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визначення порядку користування та укладення окремого договору найма житлового приміщення» - задовольнити частково.

1. Вселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, - в решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

2. ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 « Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею»- відмовити за необгрунтованістю

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Л. Г. Чигрина