Справа № 254/3125/14-ц
Провадження № 2/254/1196/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
03 липня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Литовченко М.О.
За участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 вересня 2002 року Представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку було видане Свідоцтво № 6052 про право власності на двокімнатну житлову квартиру, яке встановило право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/2 частці. Право власності зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 04 листопада 2002 року за реєстровим № 1178 у книзі 4/19дк-42. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер. Відкрилась спадщина на його частку у вказаній квартирі АДРЕСА_2, яка в порядку спадкування за законом розподілилась наступним чином:
- 1/3 частка спадкового майна - матері ОСОБА_4;
- 2/3 частки спадкового майна - дружині та дочці ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
про що державним нотаріусом Дев'ятої Донецької державної нотаріальної контори 01 грудня 2006 року було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом. Отриману частину спадщини ОСОБА_4 зареєструвала в КП «БТІ м. Донецька» 11 грудня 2012 року за реєстровим № 1178 у книзі 4/42дк-172 (реєстраційний номер 16918012, номер витягу 36657207). Таким чином, станом на 11 грудня 2012 року (дата реєстрації права власності на спадщину) частка ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2 складала: 1/2 - за приватизацією, 1/6 - за спадкуванням, що разом становить 2/3 всієї квартири. Цей факт ніким не оспорюється і підтверджується правовстановлюючими документами на цю квартиру. Інші спадкоємці: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за реєстрацією права власності до КП «БТІ м. Донецька» не звертались. ОСОБА_4 вирішила за життя розпорядитись своїм майном та 07 грудня 2010 року склала заповіт, за яким заповіла належні їй 2/3 частини вказаної квартири позивачеві. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Дев'ятої Донецької державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1586 та внесено в Спадковий реєстр за № 50427496. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла. Звернувшись до нотаріуса за оформленням спадщини, позивач з'ясував, що під час реєстрації 11 грудня 2012 року права власності спадкової частки ОСОБА_4 в КП і «БТІ м. Донецька» державним реєстратором допущено помилку. Замість реєстрації частки спадкового майна у розмірі 1/6 зроблено запис про реєстрацію частки у розмірі 1/2, тобто державним реєстратором КП «БТІ м. Донецька» було допущено звичайну технічну помилку при внесенні записів до реєстру. Зважаючи на наявність помилки в реєстраційних документах, нотаріус відмовляється в теперішній час оформити спадщину. Позивач звернувся за виправленням помилки у реєстрі до відповідного органу Державної реєстраційної служби - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме, майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, однак отримав від відділу лист № 25/С193з-1/02.2-10 від 21 січня 2014 року з відмовою у вчиненні такої дії. Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку не має можливості виправити цю помилку, оскільки їм не надано на це повноважень законодавством і при цьому документальний архів Донецької нерухомості все ще зберігається в КП «БТІ м. Донецька». Позивач прийняв спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Однак, зміна діючого законодавства України, зміна реєстраційних органів, наявність помилки, яку ніхто не може усунути, створили умови, які не дозволяють йому звичайним шляхом одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину. Позивач вважає, що у зв'язку з відмовою йому у видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі та наявності письмової відмови від реєстраційного органу, він має право на звернення до суду з позовом за захистом свого права.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються.
Належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи Відповідачка ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. За ухвалою суду справа розглянута за відсутності відповідачки в порядку ст. 224 ЦПК України заочно за наявних в справі доказів.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
На підставі оцінених в сукупності копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) та копії свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_4 належали 2/3 частки квартири АДРЕСА_3.
При цьому суд враховує, що за витягом про державну реєстрацію прав, за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на 1/2 частку зазначеної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-1520 від 01 грудня 2006 року, виданого Дев'ятою Донецькою держнотконторою.
Разом з цим, з зазначеного свідоцтва про права на спадщину вбачається, що 1/2 частка квартири спадковим майном, на яке видане це свідоцтво, і ОСОБА_4 успадкувала 1/3 частку спадкового майна, тобто 1/6 частку квартири, а на 2/3 спадкового майна видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Таким чином, при внесені відомостей до державного реєстру прав державним реєстратором була допущена помилка.
Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли належні померлій 2/3 частки квартири АДРЕСА_3.
Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
ОСОБА_4 за життя видала заповіт, посвідчений 07 грудня 2010 року державним нотаріусом Дев'ятої Донецької державної нотаріальної контори Вервейко Н.Г. за реєстром № 1-1586, за яким остання вищевказану частку квартири заповіла позивачу ОСОБА_1.
Як передбачено ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.
Виданий ОСОБА_4 заповіт на час її смерті був чинним, що підтверджується інформаційною довідкою з відповідного спадкового реєстру «Заповіти/спадкові договори».
Відповідно, позивач як спадкоємець за заповітом згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України має право на спадкування після смерті ОСОБА_4 майна померлої, зазначеного в заповіті.
Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, дослідженими судом доказами не встановлені.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_4 постійно мешкав разом з нею, отже є таким, що в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України своєчасно прийняв спадщину.
Постановою нотаріуса від 02 липня 2014 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4
В обґрунтування вказаної постанови нотаріус послався на той факт, що за ОСОБА_4 було помилково зареєстровано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3. Спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку з проханням виправити допущену технічну помилку, але йому було відмовлено.
Наведені доводи нотаріуса узгоджуються з листом Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку № 25с/193з-1/02.2-10 від 21 січня 2014 року, за яким ОСОБА_1 повідомили про те, що внесення відповідних виправлень у Державний реєстр прав власності на нерухоме майно є неможливим через смерть ОСОБА_4
Суд виходить з того, що як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Оскільки нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виник цивільно-правовий спір, який підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивач має об'єктивні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку і за вищенаведених обставин позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на успадковане майно підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, загальною площею 42,6 кв.м., житловою площею 23,0 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4.
На рішення позивач може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий :