Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 805/2493/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6695,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5089,86 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на вимоги Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вказавши, що відповідач є платником єдиного внеску, у зв'язку з чим останній зобов'язаний самостійно здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску у строки, встановлені цим Законом. Разом із тим, відповідач не сплатив суму єдиного внеску, внаслідок чого у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 5089,86 грн., у зв'язку з чим відповідачу було надіслано вимогу від 01.12..2013 року № Ф-224 на суму 5065,22 грн. Оскільки у добровільному порядку відповідачем суму єдиного внеску не сплачено, прокурор просить суд стягнути її у судовому порядку.

Крім того, 12.06.2014 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій контролюючий орган просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6695,72 грн.

У своїй заяві про збільшення позовних вимог Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області також просили суд розглянути справу без участі його представника.

Враховуючи ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає уточнення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за уточненою позовною заявою.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив про його задоволення з підстав, викладених у адміністративному позові, з урахуванням уточнень суми позову.

У судове засідання відповідач не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом із тим, у судовому засіданні, яке відбулось 08.04.2014 р., фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій зазначив, що адміністративний позов про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5089,86 грн. визнає у повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні 08.04.2014 р. відповідачем до суду було надано заяву про розстрочення виконання судового рішення, в обґрунтування якої останній зазначив про тяжке матеріальне становище та стан здоров'я, а саме: хронічна обструктивна хвороба легенів та прихована форма діабету. Також, відповідач зауважив, що має на утриманні п'ятьох дітей.

Враховуючи розмір позовних вимог та відсутність можливості у відповідача сплатити усю суму заборгованості цілком, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення строком на один рік.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення судом заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по справі № 805/2493/14.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та є платником єдиного внеску.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6695,72 грн., яка утворилася внаслідок несплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 було виставлено вимогу від 01.12.2013 року № Ф-224 на суму 5065,22 грн.

Вказана вимога була отримана відповідачем особисто, про що свідчить його особистий підпис на корінці вимоги.

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження вказаної вище вимоги.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування була збільшена, що підтверджується карткою облікового рахунку відповідача.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що обліковується на час розгляду справи судом за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, складає 6695,72 грн.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області представляє інтереси держави в особі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом пред'явлення вимог про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 року п. 19-1.1.22 ст.19-1 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: до функцій контролюючих органів віднесено здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі Закон).

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, відповідно до якого платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, слідує, що відповідач належить до категорії платників єдиного внеску.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Проте, в порушення вищенаведених вимог законодавства суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановлені строки відповідачем відшкодовано не було, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість по оплаті єдиного внеску.

З метою погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачу направлялася податкова вимога від 01.12.2013 року № Ф-224 на суму 5065,22 грн., яка була отримана відповідачем.

Відомостей щодо оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.

Станом на час розгляду справи судом заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 6695,72 грн., що підтверджується карткою облікового рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене та, виходячи зі змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 6695,72 грн.

Стосовно заяви відповідача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом його розстрочення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Як зазначено відповідачем, по даній справі є необхідність у встановленні способу, строку та порядку виконання постанови шляхом розстрочення її виконання строком на один рік з наступних підстав.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2013 рік № 1400002948 від 28.12.2014 р., загальна сума доходу за звітний (податковий) період (код рядка 21) складає 24513,00 грн., вид підприємницької діяльності, які здійснювалися у звітному періоді - ремонт обуві.

Як зазначив відповідач, на його утриманні знаходиться дружина та п'ятеро дітей.

На підтвердження обставин, на які посилається відповідач у своїй заяві про встановлення способу виконання судового рішення шляхом розстрочення, суду надано копію посвідчення № 029048, виданого Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 28.08.2013 р., згідно якого ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_2 (мати) є багатодітними батьками (діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5).

На думку суду, наведене свідчить про відсутність на даний час можливості погасити усю суму заборгованості, в той час як застосування режиму розстрочення виконання судового рішення забезпечить умови для оплати вказаної заборгованості до бюджету у майбутньому.

Разом із тим, суд вважає, що відповідачу достатньо 6 місяців для вирішення питань щодо поліпшення фінансового стану та погашення заборгованості.

З огляду на вищевикладене та, проаналізувавши докази, надані відповідачем, суд вважає за можливе заяву задовольнити часткового та встановити спосіб виконання рішення суду шляхом розстрочення сплати заборгованості строком на 6 місяців з липня 2014 року по грудень 2014 року включно (починаючи з липня 2014 року по листопад 2014 року - по 1100,00 грн. щомісяця, за грудень 2014 року - 1195,72 грн.).

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 112, 137, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6695,72 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Іллічівського району м. Маріуполя (р/р 37197204000582, отримувач - Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, банк одержувача ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 38674064) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6695 (шість тисяч дев'яносто п'ять) грн. 72 коп.

Встановити спосіб, строки і порядок виконання даної постанови шляхом розстрочення її виконання строком на 6 місяців з липня 2014 року по грудень 2014 року включно (починаючи з липня 2014 року по листопад 2014 року - по 1100,00 грн. щомісяця, за грудень 2014 року - 1195,72 грн.).

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 12 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.