Єдиний унікальний номер 229/620/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4836/2014

Головуючий в 1 інстанції - Сєрікова О.О.

Доповідач: Принцевська В.П.

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Принцевської В.П.

суддів: Канурної О.Д., Санікової О.С.

при секретарі Руденко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 4 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» про розірвання трудового договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позитвач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовоною заявою до ПАТ «Дружківський завод металевих виробів», в якій вказав, що згідно з наказом від 10 липня 2007 року він був прийнятий на роботу до КПЦ слюсарем -ремонтником 5 розряду.

З 01 січня 2013 року він переведений в службу експлуатації та ремонтів слюсарем- ремонтником пресового відділення 5 розряду, де і працює по теперішній час. 31 січня 2014 року він був ознайомлений з наказом по підприємству від 27 січня 2014 року за №27 про скорочення штату працівників, згідно з яким його професія підпадає під скорочення.

10 лютого 2014 року він звернувся із заявою про розірвання трудового договору на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України - з вини адміністрації заводу, яка не надає роботу за професією відповідно до укладеного договору.

В кінці робочого дня його ознайомили з наказом за №85 від 07 лютого 2014 року про затвердження акту про простій та час простою з 10 лютого по 28 лютого 2014 року і оплату заробітку в розмірі 2/3 частини тарифної ставки.

Йому було відмовлено в розірванні трудового договору. Він вважає, що адміністрацією заводу було порушено його право на труд та вибір іншого міста роботи.

Просить визнати відмову в розірванні трудового договору незаконною, зобов'язати відповідача з 10 лютого 2014 року і до розірвання трудового договору за його вимогою за ст.38 ч.3 КЗпП України нарахувати йому середній заробіток та виплатити його за порушення його прав, або звільнити його по скороченню штатів.

Позивач уточнив позовні вимоги і просить визнати відмову відповідача в розірванні трудового договору за його заявою від 10 лютого 2014 року за ст.38ч.3 КЗпП України незаконною.

Зобов'язати відповідача надати йому роботу за укладеним договором, або розірвати трудовий договір за ст.38 ч.З КЗпП України, узгодив з ним дату звільнення.

Зобов'язати відповідача з 10 лютого 2014 року і до розірвання трудового договору нараховувати йому середній заробіток та виплатити його за порушення його прав.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 4 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не повно з»ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального та матеріального закону. Просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

До суду апелянт не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання телефонограмою № 1159, яка зареєстрована в журналі телефонограм № 1.

Представник відповідача до суду також не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання телефонограмою № 1146, яка зареєстрована в журналі телефонограм № 1.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1, був прийнятий на ПАО "Дружківський завод металевих виробів" слюсарем-ремонтником 5 розряду в КПЦ відповідно до наказу за №147 від 10.07.2007 року. Наказом за №765 від 25.12. 2012 року він переведений до служби експлуатації та ремонтів 5 розряду пресового відділення, де і працює по теперішній час.

Відповідно до наказу за №27 від 27.01.2014 року на заводі передбачається скорочення штатів і підлягає скороченню в тому числі професія слюсаря-ремонтника 5 розряду пресового відділення, про що був попереджений позивач.

Також судом правильно встановлено, що відповідно до наказу по підприємству за №85 від 07.02.2014 року затверджений Акт про простій служби експлуатації і ремонтів і позивач був попереджений про час простою з 10 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року і встановлена оплата часу простою для працівників із розрахунку 2/3 встановленої тарифної ставки.

10 лютого 2014 року позивач ОСОБА_1 надав на ім'я генерального директора заводу заяву, в якій вказав про незгоду з внесенням його до списку осіб, робоче місце яких скорочується; також незгоду з тим, що з 10 лютого він буде знаходитись на простої та оплатою простою у розмірі 2/3 тарифної ставки та пропозицією про розірвання трудового договору за ч.З ст.38 КЗпП України. Просив розірвати трудовий договір на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з порушенням адміністрацією заводу договірних зобов'язань, ненадання роботи згідно його професії, або оплати середнього заробітку до скорочення.

Відповідно до частини 3 статі 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною 1 статті 34 КЗпП України передбачено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою, або іншими обставинами.

Частиною 1 статті 113 КЗпП України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Така ж норма закладена і в п.3.14 Колективного договору ПАТ "ДРЗМВ" на 2014 рік.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 4 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: