Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року справа №805/3949/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноарміської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року по справі №805/3949/14 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_3 до Красноарміської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинною вимоги №ф-29383-17У від 09.12.2013 року, Ф-549-25 від 21.02.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Красноарміської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.12.2013 року за №Ф-29383-17У на суму 1194,03 грн. та від 21.02.2014 року №Ф-549-25 на суму 6324,96 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року позов задоволено, внаслідок чого визнано нечинними вимоги Красноарміської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 09.12.2013 року за №Ф-29383-17У про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1194,03 грн. та №Ф-549-25 від 21.02.2014 року про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 6324,96 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що оскільки позивач отримує пенсію по втраті годувальника, то на неї не розповсюджується положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за та з 01 січня 2012р. знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія А №272635.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є пенсіонером та отримує пенсію по втраті годувальника, термін дії довічно, що підтверджено пенсійним посвідченням №1930818568 Серії ААЗ №528219 від 19.10.2013 року, а також є інвалідом третьої групи, що підтверджено довідкою Міністерства охорони здоров'я України Серії ДОН-05 №223636 від 16.03.2007 року.

Відповідачем на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» складено вимогу від 09.12.2013 року за №Ф-29383-17У про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1194,03 грн. та вимогу №Ф-549-25 від 21.02.2014 року про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 6324,96 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно частини 8 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З 06.08.2011р. набрала чинності частина четверта статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за приписами якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, серед іншого, призначається і пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами статті 10 цього Закону особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, в зв'язку із інвалідністю, в зв'язку із втратою годувальника) призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач досягла визначеного УПФУ граничного пенсійного віку - 60 років, є пенсіонером за віком, отримує відповідно до закону пенсію по втраті годувальника.

Таким чином, з огляду на положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску, а тому правомірно скасовано спірну вимогу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноарміської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року по справі №805/3949/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року по справі №805/3949/14- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок