Справа № 408/7/14-к
Провадження № 11кп/782/750/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді: Загородньої Т.В.
суддів: Курліщук Н.Є., Савича Ю.М.
при секретарі: Пікулік М.Є.
за участю прокурора: Дербенець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу цивільного відповідача в особі голови правління ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»» ОСОБА_1 на вирок Біловодського районного суду Луганської області від 09 квітня 2014 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Біловодського районного суду Луганської області від 09 квітня 2014 року, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Євсуг Біловодського району Луганської області, освіта вища, працюючого майстром Євсузької дільниці Біловодської РЕМ підприємства ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами як додаткової міри покарання.
На підставі статей 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з призначенням іспитового терміну - два роки, з покладанням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.
Частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 в сумі 7 000 гривень як компенсацію спричиненої ним цивільному позивачу ( потерпілому) моральної шкоди від ДТП .
Позов прокурора задоволено частково, з ПАТ «Страхова компанія Оранта - Лугань» на користь Луганської обласної клінічної лікарні стягнуто 4939,76 гривень за лікування потерпілого ОСОБА_4 від ДТП.
Позов про стягнення шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого та стійкою втратою працездатності задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Страхова компанія Оранта - Лугань» на користь цивільного позивача ОСОБА_4 283,61 гривень за витрати на придбання ліків , 14616 гривень за час з 01.10.2013 року по 01.10.2014 року, або за 12 місяців матеріальної шкоди, пов'язаної з стійкою втратою працездатності на час перебування його на першій групі інвалідності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час розгляду кримінального провадження, та 5 000 гривень моральної шкоди, або останньої в розмірі 5% від суми 100000 гривень в межах ліміту цієї страхової суми (за доведене стійке ушкодження здоров'я ) станом на час розгляду кримінального провадження.
В задоволенні позовних вимог стосовно стягнення вищевказаної шкоди з обвинуваченого та шкоди на утримання дітей цивільного позивача з обох співвідповідачів відмовлено за їх безпідставністю, а в частині позову про стягнення майнової шкоди в виді вартості велосипеда відмовлено з причин її добровільного відшкодування на час розгляду справи .
Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
29 квітня 2013 року ОСОБА_2, приблизно о 19-45год., керуючи автомобілем ВАЗ 21104, д/н НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині головної дороги по вулиці ім. Торосяна селища Біловодськ по правій смузі руху, на перехресті з улицею ім. Леніна, діючи неуважно та проявивши безпечність, при здійсненні маневру повороту вліво, та змінюючи напрямок руху, з'їжджаючи з головної дороги на вулицю ім. Леніна, не впоравшись з керуванням, не надав перевагу в русі велосипедисту ОСОБА_4, який рухався йому на зустріч по правій смузі руху, тому своїми діями обвинувачений порушив правила п. 10.1 та 16.3 ПДР України, здійснив на перехресті наїзд на велосипедиста, в результаті чого відповідно висновків судово-медичної експертизи №59 від 08.07.2013 року ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі та деякі легкі тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі цивільного відповідача в особі голови правління ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»» ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку суду першої інстанції, а саме: - в частині зазначення розміру шкоди, яка була стягнена з ПАТ «Страхова компанія «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» на користь ОСОБА_4, зменшивши компенсацію за спричинену моральну шкоду до 2550,00 грн.; - відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» шкоди, пов'язаної із стійкою втратою ним працездатності та в частині задоволення позовних вимог прокурора Біловодського району в інтересах Луганської обласної клінічної лікарні до ПАТ «Страхова компанія «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» про стягнення на користь Луганської обласної клінічної лікарні 4939,76 грн. за лікування потерпілого від ДТП ОСОБА_4
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у даному страховому випадку правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів регулюється Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів» у редакції, яка діяла на момент укладення Договору (Полісу) № АВ/3344746, так як згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону від 05.07.2014 року, норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.
Вказує, що згідно п.26.5 ст.26 Закону в редакції від 09.01.2012 року, потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв'язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Матеріали справи свідчать, що потерпілий на момент настання ДТП не працював, будь-яких документів щодо отримуваних доходів та їх розміру не надав. Тобто на момент настання ДТП ОСОБА_4 будь-яких доходів не отримував, тому в даному випадку йому повинно бути відшкодовано лише документально підтверджені витрати, пов'язані з його лікуванням, а саме в розмірі 283,61 грн., які відповідачем були визнані. Крім того, на підставі п.9.3 ст.9, п.22.3 ст.22 цього Закону спричинена моральна шкода, що становить 5 відсотків від суми 51000грн., не може бути більшим ніж 2550,00 грн.
Також апелянт зазначає, що суд необґрунтовано стягнув грошові кошти у сумі 4939,76 грн., витрачені Луганською обласною клінічною лікарнею на лікування ОСОБА_4, оскільки страховик забезпечує саме потерпілим відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП їх життю, здоров'ю, майну. Але Луганська обласна клінічна лікарня не може розглядатися як потерпілий в розумінні Закону, оскільки ані життю, ані здоров'ю, ані майну лікарні не було спричинено шкоди внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_2
Потерпілий ОСОБА_4, цивільний відповідач, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду, тому відповідно до ч.4 ст.405 КПК України не прибуття сторін не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу частково, змінити вирок суду у частині розгляду позовних вимог потерпілого ОСОБА_4, стягнув з відповідача ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» матеріальну шкоди в сумі 283-61грн. та моральну шкоди - 2550грн., перевірив матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши доводи, викладені в ній, колегія судів приходить до наступного.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так як висновки суду про фактичні обставини вчиненого злочину, доведеність винуватості ОСОБА_2 у його скоєнні та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України в апеляційної скарзі не оспорюються, то вказані обставини апеляційним судом не перевіряються.
Що стосується доводів апеляційної скарзі цивільного відповідача ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» про порушення норм матеріального права при вирішанні питання про стягнення з ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди, то вони є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішанні зазначених питань неправильно застосував вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів» у редакції від 05.02.2013 року, оскільки згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.07.2012 року №5090-VI «Про внесення змін в деякі закони України стосовно цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів», норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог статей 22,23,24 та 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів» в редакції від 02.10.2012 року у разі, якщо цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу застрахована, витрати на лікування потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я та на купівлю лікарських препаратів відшкодовує страховик.
Згідно п.24.1. ст..24 цього Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов прокурора і стягнув з ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» на користь Луганської обласної клінічної лікарні підтверджену документально суму 4939-76грн., потрачену на утримання потерпілого ОСОБА_4 у лікарні (а.с.122), тому доводи апелянта у цій частині є необгрнтованими.
Пункт 26.5 ст.26 цього Закону передбачає, що потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв'язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, автомобіль ВАЗ 21104, д/н НОМЕР_1, який належить обвинуваченому ОСОБА_2 та на якому було скоєно ДТП, було застраховано в ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» на один рік з 31 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2013 року в межах ліміту відповідальності (т.2 а.с.39).
Судом встановлено, що на момент ДТП потерпілий ОСОБА_4 ні де офіційно не працював, і також не отримував ніякої пенсії (т.2 а.с.115).
Матеріалами справи документально підтверджено, що витрати потерпілого ОСОБА_4 на купівлю ліків складають 23283-61грн., а згідно розписок від родичів потерпілого обвинуваченим сплачена сума шкоди 23000грн.
Тому, на підставі викладеного, з відповідача ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» підлягає стягненню на користь потерпілого лише різницю між вказаними сумами - 283-61грн., на що суд обґрунтовано посилається у вироку.
Відповідно до п.22.3 ст.22 цього Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.1,2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону - 51000 гривень на одного потерпілого. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
З урахуванням наведеного підлягає стягненню з ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4 у сумі 2550грн.
За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає зміни у частині розгляду позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з відповідача ПАТ «СК «ОРАНТА-ЛУГАНЬ» матеріальної та моральної шкоди, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст..405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Біловодського районного суду Луганської області від 09 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_2 змінити в частині розгляду позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди с ПАТ «Страхова компанія Оранта - Лугань».
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Страхова компанія Оранта - Лугань» на його користь спричинену моральну шкоду у розмирі 2550грн. та витрати на придбання лікарських препаратів у сумі 283-61грн.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Апеляційну скаргу цивільного відповідача в особі голови правління ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»» ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
1. 2. 3.
Повний текст ухвали оголошено 27 червня 2014 року