Справа № 11 "а" - 820 - 2006 p.
Головуючий у першій інстанції Нечипорук Л.Ф.
Доповідач: Аліфанов Ю.Б.
УХВАЛА І М Е Н Е М У К Р А ї Н И
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Суржка А.В.
Суддів: Аліфанова Ю.Б. Дедик В.П.
За участю прокурора: Забродскої Л.О.
Розглянула у відкритому засіданні 30 листопада 2006 р. в м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою представника цивільного позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
На вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_3, не судимого
засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до штрафу розміром 550 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 85 гривень 90 коп. та моральні збитки в сумі 2000 гривень.
Вирішена доля речового доказу та судових витрат.
Як вбачається з вироку суду, 28.05.2006 року близько 12 годин ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки "Форд-Транзит" д. н. НОМЕР_1, яким на відповідній правовій підставі (генеральне доручення) володіє ОСОБА_5 рухаючись по проспекту Коцюбинського в м. Вінниці в напрямку залізничного вокзалу, в районі салон-магазину "Лідія", порушив вимоги п. п. 12.3, 13.1, 13.3, 2.10 Правил дорожнього руху України, не прийняв своєчасних заходів до зупинки свого автомобіля в момент об'єктивної появи в полі його зору пішоходів, не використав можливість об'їзду перешкоди з безпечним боковим інтервалом, внаслідок чого скоїв наїзд правим переднім колесом автомобіля на пішохода ОСОБА_2, який рухався по проїздній частині в попутному напрямку руху, від чого останній отримав тілесні ушкодження, у вигляді закритого перелому обох кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням відламків, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками. Пішоходом ОСОБА_2 порушені вимоги п. 4.1 Правил дорожнього руху України.
На зазначений вирок представником цивільного позивача ОСОБА_1 подана апеляція в частині вирішення цивільного позову, в який з посиланням на безпідставність часткового задоволення судом цивільного позову в частині стягнення, як матеріальної так і моральної шкоди, ставиться питання про зміну вироку та збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди до 770, 45 грн. і моральної до 65000 грн.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважає вирок законним і обгрунтованим, виступ представників цивільного позивача, який підтримав апеляцію та цивільного відповідача, який заперечував проти апеляції, обсудивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду, щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні, при обставинах викладених у вироку, злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України кваліфікація дій засудженого та обрана йому міра покарання, є обгрунтованими і ніким не оскаржуються.
При вирішенні заявленого по справі цивільного позову суд вірно керувався вимогами та правилами ст. ст. 1167,1187 ч. 2,1193 ч. 2 Цивільного Кодексу України.
Призначаючи розмір матеріальних збитків суд обгрунтовано врахував діагноз потерпілого, призначено : лікування і медикаменти які були використані та документи про їх ціну. Чеки ж, надані цивільним позивачем, які по датах не співпадають з часом знаходження потерпілого на лікуванні і не призначалися лікарем цілком вірно не враховані судом, як такі що не перебувають в причинному зв'язку з травмою потерпілого отриманою під час ДТП, а тому доводи апеляції з цього приводу є безпідставними.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував суть позовних вимог в цій частині, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілому моральних страждань, ступень вини засудженого та його матеріальне становище, віктимну поведінку самого потерпілого і обрав, на думку колегії суддів розмір відшкодування моральної шкоди, який відповідає ступеню моральних страждань завданих потерпілому.
Доводи апеляції про втрату потерпілим перспектив у професійному спорті, є хибними, оскільки як вбачається з матеріалів справи спорт не був професією потерпілого, а наявна у нього травма, згідно висновку лікарів є виліковную.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію представника цивільного позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2006 року, щодо ОСОБА_3 без змін.
Головуючий:
Судді: