АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24 січня 2008 року                                       м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: Круглікової К.С.

Жданової B.C. Новосядлої В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Шевченківського районного суду м.  Києва від 08 листопада 2005 р. і ухвалу апеляційного суду м.  Києва від 21 березня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного духового оркестру України про перерахунок та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,  -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2005 р. позивач звернувся до суду з позовом до Державного духового оркестру України про перерахунок та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв"язку з затримкою виконання рішення про його поновлення на роботі. В обґрунтування своїх вимог посилався на те,  що рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 25.04.2005 р. з відповідача стягнуто середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 3.11.2004 р. по 26.04.2005 р. у розмірі 3677, 70 грн,  але розрахунок суми було проведено без урахування змін у штатному розкладі про підвищення заробітної плати,  тому просив стягнути на його користь недонараховану суму з 3.11.2004 р. по 26.04.2005 р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.  Києва від 08.11.2005 p.,  залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м.  Києва від 21.03.2006 p.,  провадження по справі закрито на підставі  ст. . 205 ЦПК України. Суд першої інстанції виходив з того,  що на час звернення позивача до суду з зазначеним позовом набрало законної сили рішення Шевченківського суду від 26.04.2005 p.,  яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача Державний духовий оркестр України середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі,  тобто набрало законної сили рішення з приводу спору між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з тих самих підстав.

З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі позивач,  посилаючись на невірну оцінку зібраних доказів,  неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права,  просить судове рішення скасувати ,  справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

№ 33ц- 3349 кс 07                                        Категорія   1 ЦП

АПП: Головуючий у першій інстанції Зубков С. О.

Доповідач Жданова B.C.

2

Колегія судців дійшла висновку ,  що підстави перегляду судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України,  суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права,  доводи скарги не спростовують висновків суду.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332,  336,  337 ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.  Києва від 08 листопада і ухвалу апеляційного суду м.  Києва від 21 березня 2006 р..    залишити без змін.

Ухвала скарженню не підлягає.