Справа 22ас-1506                          оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія 42                                     Войтка Ю.Б.

Доповідач Чорний В.І.

УХВАЛА ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

6 грудня 2006 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Оніщука В.В., Морозовського В.І.

При секретарі Мазур Ю.О.

Розглянувши у відкритому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Вінницького району на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 9 жовтня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

9 жовтня 2006 року Вінницьким районним судом було винесено ухвалу про залишення позову прокурора Вінницького району в інтересах ОСОБА_1 до Мізіківсько-Хутірської сільської ради про стягнення заборнованості по виплаті серединьомісячної заробітної плати без руху.

Підставою для залишення позовної заяви без руху зазначено невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, а саме: не надано доказів на підтвердження підстав звернення з позовом в порядку ст. 60 КАС України, зокрема доказів про неможливість позивача самостійно захистити свої порушені права та реалізувати процесуальні повноваження.

В апеляційній скарзі прокурор Вінницького району просив скасувати ухвалу суду посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор Вінницького району звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаті середньомісячної заробітної плати, обумовлюючи своє звернення неспроможністю його через матеріальний стан чи з інших поважних причин самостійно здійснити в суді захист порушених прав.

Залишаючи позовну заяву без руху на підставі ст. 108 КАС суддя виходив з того, що не надано доказів про неможливість позивача самостійно захищати свої порушені права та реалізувати процесуальні повноваження.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки зазначена ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІ « Про прокуратуру» підставою для представництва прокурором у суду інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних   причин   самостійно   захистити   свої  порушені   чи   оспорювані   права  або реалізувати процесуальні повноваження.

Обгрунтовуючи підстави для свого представництва в інтересах ОСОБА_1 прокурор послався на те, що він непрацевлаштований чим позбавлений засобів на існування.

Таким чином не дослідивши наявність підстав для звернення прокурора, суддя без урахування положень ст. 36-1 Закону « Про прокуратуру» дійшов помилкового висновку про залишення позову без руху.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задоволити, постановлена судове рішення скасувати.

Керуючись ст.ст. 199,205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Вінницького району задоволити.

Ухвалу Вінницького районного суду від 9 жовтня 2006 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.