АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24 січня 2008 року                                       м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: головуючого судді Круглікової К.С. ,

суддів Лоленко А.В.,  Новосядлої В.М. ,  Новодворської О.І.,  Осипчук О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за касаційною скаргою Міжрегіональної Академії України управління персоналом на рішення Апеляційного суду м.  Києва від 23 березня 2006 року в справі за позовом Міжрегіональної Академії України управління персоналом до ОСОБА_1,  акціонерного товариства «Українська незалежна ТВ-корпорація» про захист ділової репутації,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1,  AT «Українська незалежна ТВ-корпорація» про захист ділової репутації.

Рішенням Печерського районного суду м.  Києва від 13 травня 2005 року позов був задоволений частково,  судом було визнано неправдивими та такими,  що принижують ділову репутацію,  поширені відповідачем ОСОБА_1 та акціонерним товариством закритого типу «Українська незалежна ТВ-корпорація» у програмі новин «Подробности» на телевізійному каналі «Інтер» 11 лютого 2004 року та в Internet на веб сайті «Подробности.иА» на веб сторінці http://www.Podrobnosti.ua/ society/2004/02/11/101740 html,  відомості стосовно позивача Міжрегіональної Академії Управління персоналом зокрема: «Следующим шагом должен быть процесе против журнала «Персонал» ... которые разжигают ксенофобію,  шовинизм и антисемітизм» та зобов'язано відповідача спростувати поширену інформацію.

Крім того,  вказаним рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто витрати по оплаті допомоги адвоката у розмірі 1 500 гривень.

Рішенням Апеляційного суду м.  Києва від 23 березня 2006 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача витрат по оплаті допомоги адвоката скасовано і ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому апеляційний суд виходив із того,  що ОСОБА_2 є працівником Міжрегіональної Академії України управління,  а саме працівником департаменту договірно-правової роботи і представляв інтереси МАУП у суді,  що передбачено посадовою інструкцією.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні на користь позивача витрат на надання правової допомоги і залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29

грудня 1979 року «Про судове рішення»,  рішення є законним тоді,  коли суд виконавши всі

вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,

вирішив справу у відповідності із нормами матеріального права,  що підлягають

застосуванню до даних правовідносин,  а при їх відсутності - на підставі закону,  що

регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Справа № 33ц- 86 кс 08                              Категорія 14 ЦП:

АПП: Головуючий у першій інстанції Цокол Л.I.

2

Обґрунтованим визнається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлення і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими у судовому засіданні.

Із матеріалів цивільної справи вбачається,  що 17 лютого 2005 року позивач Міжрегіональна Академія України управління персоналом звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1,  AT «Українська незалежна ТВ-корпорація» про захист ділової репутації.

Інтереси позивача у судовому засіданні представляли ОСОБА_3 і адвокат ОСОБА_2.

Рішенням Печерського районного суду м.  Києва від 13 травня 2005 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача було стягнуто витрати по оплаті допомоги адвоката у розмірі 1500 гривень.

Рішенням Апеляційного суду м.  Києва від 23 березня 2006 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат по оплаті допомоги адвоката у розмірі 1500 гривень скасовано і ухвалене нове рішення в цій частині про відмову у стягненні вказаної суми.

Відмовляючи у задоволенні позову,  апеляційний суд виходив із того,  що ОСОБА_2,  як працівник позивача,  представляв інтереси позивача в суді,  що передбачено його посадовою інструкцією.

Але з таким висновком апеляційного суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до статті 113 ЦПК України в редакції 1963 року,  яка діяла на час розгляду справи у суді першої інстанції,  повноваження представників підприємств,  установ,  організацій повинні бути стверджені довіреністю від імені підприємства,  установи,  організації,  а адвокатів - ордером.

На підтвердження повноважень ОСОБА_3 була надана довіреність без права передоручення строком до тридцять першого грудня дві тисячі п'ятого року,  видана позивачем 8 лютого 2005 року за №23/05.

Адвокатом ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень були надані суду першої інстанції ордер (а.с. 34),  угода про надання адвокатської допомоги за №3 від 10 червня 2004 року і Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 січня 2004 року.

В угоді про надання адвокатської допомоги визначений розмір оплати за виконання роботи адвоката у розмірі 1500 гривень. Платіжне доручення про перерахування позивачем адвокату ОСОБА_2 1500 гривень додано до матеріалів цивільної справи.

З протоколів судового засідання у суді першої інстанції вбачається,  що ОСОБА_2 діяв у судовому процесі як адвокат.

З наданих позивачем апеляційному суду документів щодо місця роботи ОСОБА_2,  вбачається що він працює директором департаменту договірно-правової роботи Міжрегіональної академії управління персоналом.  В той же час,  відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 січня 2004 року ОСОБА_2 є адвокатом,  що не суперечить діючому законодавству.

Згідно із наказом від 30 січня 2004 року за №24-0 по Міжрегіональній Академії Управління персоналом,  враховуючи позитивний внесок в розвиток Академії,  беручи до уваги тривалий стаж роботи,  у зв'язку із успішним складанням кваліфікаційних іспитів,  одержання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняттям Присяги адвоката України,  на підставі поданої заяви,  директору департаменту договірно-правової роботи ОСОБА_2 з 2 лютого 2004 року встановлений індивідуальний графік роботи шляхом введення,  у разі потреби,  чотирьох годин протягом робочого тижня для надання ним правової допомоги фізичним та юридичним особам з відпрацюванням витраченого часу протягом того ж робочого дня.

3

Таким чином,  адміністрація підприємства встановила для ОСОБА_2 індивідуальний графік роботи,  яким надала йому можливість займатись адвокатською діяльністю.

Довіреність на участь в справі у суді першої інстанції від імені підприємства на ім'я ОСОБА_2 позивачем не видавалась і тому висновок апеляційного суду про те що він представляв інтереси позивача як працівник Міжрегіональної Академії України управління персоналом,  не відповідає матеріалам цивільної справи.

Таким чином,  при наявності в матеріалах справи ордеру адвоката на участь у справі,  угоди про надання адвокатської допомоги,  Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і платіжного доручення про перерахування адвокату 1500 гривень за виконання роботи адвоката,  у суду першої інстанції були підстави для стягнення на користь позивача витрат по оплаті допомоги адвоката.

Виходячи із наведених обставин,  апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат по оплаті допомоги адвоката у розмірі 1500 гривень і ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у стягненні вказаної суми.

Відповідно до статті 339 ЦПК України установивши,  що апеляційним судом скасоване судове рішення,  ухвалене згідно із законом,  суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення першої інстанції.

Керуючись статтями 335,  336,  339 ЦПК України,  Законом України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-У та главою 2 розділу У ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міжрегіональної Академії України управління персоналом задовольнити.

Рішення Апеляційного суду м.  Києва від 23 березня 2006 року в справі за позовом Міжрегіональної Академії України управління персоналом до ОСОБА_1,  AT «Українська незалежна ТВ-корпорація» про захист ділової репутації в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь позивача витрат по оплаті допомоги адвоката у розмірі 1500 гривень скасувати і залишити в силі в цій частині рішення Печерського районного суду м.  Києва від 13 травня 2005 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.