АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2588 / 2006                                           оскаржуване рішення постановлено під

Категорія 23                                                                      головуванням Голоти Л.О.

Доповідач :   Чуприна В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 грудня 2006 року       Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В. О.

Суддів : Іванюка MB., Камзалова В.В.

При секретарі: Руденко О.М.

За участю : представника відповідача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2 і представника ОСОБА_3, представника Вінницької філії ЗАТ «Страхова Група «Тас» Вознюка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Вінницька філія ЗАТ «Страхова Група «Тас», -

ВСТАНОВИЛА:                                            01 листопада 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, мотивуючи вимога тим, що 29.01.2005 року відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем Джі Ем Сі «Хаммер» державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху заднім ходом на прилеглій території біля будинку АДРЕСА_1, порушив правила безпеки руху і скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем позивача КІА «Прайд» державний номерний знак НОМЕР_2, заподіявши матеріального збитку в розмірі 6545,77 гривен. Крім цього, з вини відповідача йому завдана моральна шкода в розмірі 2000 гривен, оскільки внаслідок ДТП та виникнення спору з цього приводу він звертався в ДАІ, до юристів, в суд, витрачав свій час. Все це  внесло зміни в його звичайний ритм життя та призвело до моральних страждань.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2350,23 гривен матеріальної шкоди, 1000 гривен моральної шкоди та 23,51 гривен судового збору.

Не погодившись з рішенням, представник відповідача по довіреності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема невірне тлумачення адміністративного протоколу про порушення Правил дорожнього руху, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2005 року відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем Джі Ем Сі «Хаммер» державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху заднім ходом на прилеглій території біля будинку АДРЕСА_1 скоїв зіткнення зі стоячим автомобілем позивача КІА «Прайд» державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ВДАІ ВМВ УМВС України у Вінницькій області від 29.01.2005 року ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 пункту 10.9 Правил дорожнього руху.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2005 року по даному факту установлено, що водій ОСОБА_4 під час руху автомобіля заднім ходом не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2, чим порушив пункт 10.9 ПДР. З підстав закінчення строку притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України провадження у справі відносно останнього закрито.

Виходячи з вимог частини третьої і четвертої статті 61 ЦПК України та оцінюючи постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2005 року в сукупності з поясненнями сторін та свідків, іншими письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні , суд дійшов висновку про відшкодування відповідачем шкоди, виходячи з винуватості відповідача ОСОБА_4, який порушив пункт 10.9 Правил дорожнього руху і це спричинило пошкодження транспортного засобу позивача

Суд зменшив розмір відшкодування внаслідок грубої необережності потерпілого, що сприяла виникненню шкоди і виразилась у порушенні п.15.2 Правил дорожнього руху.

Проте, покладаючи відповідальність у відшкодування матеріальної шкоди на відповідача в розмірі 2350,23 гривен, суд не звернув належної уваги на ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 - титулярний володілець застрахував свою цивільну відповідальність власника транспортного засобу і може нести відповідальність лише у випадку, якщо страхової виплати (страхового відшкодування ), яка виплачується страховиком, є недостатньо для повного відшкодування завданої ним шкоди (ст. 1194 ЦК).

Ухвалюючи рішення у справі, суд в порушення вимог закону не визначився у правовідносинах сторін та щодо правової норми, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Обставини достатності страхової виплати у відшкодування матеріальної шкоди судом взагалі не вияснялись, а процесуальне становище Вінницької філії ЗАТ «Страхова Група «Тас» як третьої особи без самостійних вимог, визначене судом першої інстанції, не може бути змінено апеляційним судом на субсидіарного відповідача з відповідними наслідками.

З огляду на вказане та виходячи з того, що суд вирішив питання про права та обов'язки страхової установи, яка була не належним суб'єктом даного спору, рішення належить скасуванню з направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду слід більш ретельно перевірити обставини справи, зокрема яким доказами відповідач доводить наявність вини позивача як підстави зменшення позову, в чому конкретно виразилась груба необережність позивача, чи порушують дії позивача у припаркуванні автомобіля Правилам дорожнього руху та чи знаходяться вони у причинному зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача, яким доказами стверджена моральна шкода

Керуючись ст.ст. 307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в цей же суд іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.

Головуючий  : Судді: