АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22- 2671/2006                                                    оскаржуване рішення постановлено під

Категорія 5                                                                          головуванням Токар JIB.

Доповідач :   Чуприна В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Чуприни В. О.

Суддів : Іванюка M.B., КамзаловаВ.В.

При секретарі: Руденко О.М.

За участю : ОСОБА_1, представника міської ради Німченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на житловий будинок та присвоєння окремої поштової адреси , -

ВСТАНОВИЛА:

16 травня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем незаконно відмовлено йому в прийнятті в експлуатацію житлового будинку після його реконструкції з тих мотивів зміни цільового призначення земельної ділянки або виключення використання частини приміщень під комерційні потреби.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема що факт нібито використання земельної ділянки ніяким чином не впливає на позовні вимоги щодо визнання права власності на домоволодіння, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Установлено, що по договору купівлі-продажу від 01.06.1994 року ОСОБА_1 придбав у приватну власність 1/4 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету- Вінницької міської ради НОМЕР_1 позивачу надано дозвіл на реконструкцію даного житлового будинку згідно з виготовленою проектною документацією та погодженим проектом реконструкції частини будинку з благоустроєм прилеглої земельної ділянки.

17.12.2002 року Вінницька міська рада прийняла рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,0568 га, яку після затвердження проекту відведення виділити в окреме домоволодіння та присвоїти поштову адресу: АДРЕСА_2.

9 березня 2005 року у відповідності з рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.03.2004 року ОСОБА_1 видано державний акт НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,0569 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, про що зроблено запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за НОМЕР_3.

Відмовляючи в позові про визнання права власності на житловий будинок, суд не визначився у правовідносинах сторін, суті позову та не звернув уваги на те, що попри назву позову, позивачем фактично оспорюється також і відмова Вінницької міської ради у прийнятті житлового будинку в експлуатацію з мотиву необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки.

В порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного статтею 11 ЦПК України, суд не розглянув позовну вимогу про незаконність зазначеної відмови у спорі власника про захист права власності від порушень, хоча б вини і не були пов'язані з позбавленням володіння.

Оскільки надання дозволу на спорудження об'єктів містобудування незатежно від форм власності належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 31, п.9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), суд мав би вирішити питання про притягнення до участі у справі належного відповідача - виконаного комітету Вінницької міської ради до компетенції якого належить прийняття споруд в експлуатацію на відповідність нормам та правилам забудови.

Вказаний вище недолік розгляду не всіх вимог не був і не міг бути усунений   ухваленням   додаткового   рішення   суду  першої   інстанції,   що відповідно до статті 311 ЦПК України є безумовною підставою скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України .

Головуючий 

Судді