У Х В А Л А

02 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю., з участю відповідача та його представника адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського районного суду від 15 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Рівненського районного суду від 15 квітня 2014 року визнано мирову угоду в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя на таких умовах:

1. Сторони погодилися, що ОСОБА_2 відмовляється від права на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі із ОСОБА_3, яке знаходиться у нього із сплатою їй грошової компенсації за її частку.

2. ОСОБА_3 зобов'язується сплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за її частку у праві спільної сумісної власності на майно, у розмірі, який сторонами узгоджений в сумі 15 тис. грн. до 06 травня 2014 року.

3. Із затвердженням цієї мирової угоди сторони не мають інших матеріальних претензій одна до одної з приводу поділу майна подружжя.

4. Судові витрати по справі покладаються на сторін в розмірах, фактично понесених ними.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - закрито.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на її незаконність, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

___________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/1242/2014 Головуючий у 1 інстанції : Штогун О.С.

Доповідач : Григоренко М.П.

Зазначає, що вона помилково підписала мирову угоду, оскільки їй не були відомі наслідки її підписання. Судом в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не було роз'яснено їй наслідки такого рішення. Участь у справі вона приймала без адвоката, а мирову угоду готувала сторона відповідача. Вказаною мировою угодою не вирішено позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Судом першої інстанції порушено вимоги ч. 5 ст. 175 ЦПК України, яка передбачає, що якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Вказує, що відповідач не сплатив їй кошти в сумі 15 тис.грн. згідно мирової угоди.

Просила оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вказує, що вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, тому просить залишити її без змін.

В ході апеляційного розгляду справи відповідач ОСОБА_3 та його представник просили відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до статті 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватись лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним утриманням спільного майна.

15 квітня 2014 року позивач та відповідач подали до Рівненського районного суду заяву про визнання судом їхньої мирової угоди, яку вони уклали між собою в ході розгляду даної цивільної справи і текст якої долучили до матеріалів справи (а.с. 23). При цьому, із змісту мирової угоди слідує, що сторонам відомі наслідки закриття справи у зв'язку із підписанням мирової угоди.

В цей же день сторони по справі подали до суду першої інстанції заяви про визнання судом їхньої мирової угоди за їх відсутності (а.с. 24, 25).

Таким чином, на розсуд колегії суддів суд першої інстанції на законних підставах визнав укладену між сторонами мирову угоду та закрив провадження у справі.

Твердження позивача про те, що суд першої інстанції повинен був продовжувати розгляд її вимог щодо стягнення моральної шкоди, на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_2, звертаючись до суду із клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку із укладенням мирової угоди, будь-яких застережень з даного приводу не робила, а тому, на переконання колегії суддів, Рівненський міський суд правомірно дійшов висновку, що сторони по справі дійшли згоди між собою щодо всіх заявлених позивачем позовних вимог, врегулювавши спір на основі взаємних поступок.

Посилання ОСОБА_2 на свою необізнаність із вимогами чинного законодавства, також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

У зв'язку із викладеним ухвала Рівненського районного суду від 15 квітня 2014 року підлягає залишенню без змін, як постановлена із дотриманням вимог закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Рівненського районного суду від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Ковальчук Н.М.

Рожин Ю.М.