2/258/1862/14 258/4414/14-ц
Справа № 2/258/1862/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
25 червня 2014р. Кіровський районний суд м. Донецька
у складі: головуючої судді Дорошенко В.Г.
при секретарі Сорока Т.О.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми боргу,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу, в якій вказано, що відповідачі ОСОБА_3 є його знайомими. У 2007році вони звернулися до нього з проханням позичити грошей для комерційної діяльності. Оскільки вони були знайомі протягом декількох років, він погодився на їх пропозицію.
21 листопада 2007р. був укладений договір позики, згідно умов якого він передав відповідачам 180.000грн., а вони зобов'язалися повернути вказану грошову суму до 21 листопада 2012р. зі сплатою 2% від суми боргу щомісячно. Про отримання грошей ОСОБА_3 власноручно написала відповідну розписку.
07 квітня 2008р. був укладений договір позики на 110000грн., на строк до 07 квітня 2012р., зі сплатою 2% від суми боргу щомісячно. Про отримання грошей за даним договором ОСОБА_3 також власноручно написала відповідну розписку.
06 січня 2009р. відповідачі знову позичили у нього 50000грн. строком на 24 місяці, тобто до 06 січня 2011р., про що видали розписку.
22 червня 2010р. він позичив відповідачам ОСОБА_3 ще 63 473грн., на строк до 01 січня 2011р., про що також написали відповідну розписку.
Частину боргу (ті гроші які були позичені на строк до 01 грудня 2011р.) відповідачі йому повернули, але не повернули іншу частину боргу та відсотки, передбачені договорами позики.
В зв'язку з тим, що відповідачі відмовляються повернути борг у добровільному порядку, позивач змушений звертатися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідачів, на його користь у солідарному порядку, 648 296грн., з яких:
- за договором позики від 21 листопада 2007р. - 180000грн. - сума позики; 216000- 2%, передбачені умовами договору, 11880грн. -3% річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2012р., та 11880грн. -3% річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2013р.,
- за договором позики від 07 квітня 2008р. - 110000грн. - сума позики; 105600- 2%, передбачені умовами договору, 6468грн. -3% річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2012р., та 6468грн. -3% річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2013р.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні вищевикладеним та просив суд його позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі. Не заперечував, що вони з дружиною - ОСОБА_3 позичали вказані у позові грошові суми у ОСОБА_1 і він не заперечує повернути борг, але у теперішній час не має фінансової можливості.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглядати справу у її відсутність.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 були укладені наступні договори позики:
- 21.11.2007 року на суму 180.000 грн. 00 коп., зі сроком повернення до 21.11.2012 року, зі сплатою 2% від суми позики, щомісячно(а.с.20);
- 07.04.2008 року на суму 110.000 грн., зі сроком повернення до 07.04.2012 року, зі сплатою 2% від суми позики, щомісячно (а.с.21).
Договори позики були укладені у юридичній фірмі «Візит», оригінали вказаних договорів залучені до матеріалів справи і відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувався факт отримання вищевказаних грошових коштів.
Згідно вимог ст. 1046 ЦК України, За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, в порушення вимог вищевказаних норм закону та умов договорів, відповідач ОСОБА_2 не повернув позивачу вищевказані гроші та не сплатив передбач умовами договорів відсотки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
В позовній заяві ОСОБА_1 приводить наступний розрахунок суми боргу:
- за договором позики від 21 листопада 2007р. - 180000грн. - сума позики; 216 000- 2%, передбачені умовами договору(180.000 х 2% х 60 місяців), 11880грн. -3% річних(від суми 396000(180000+216000))(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2012р., та 11880грн. -3% річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2013р.,
- за договором позики від 07 квітня 2008р. - 110000грн. - сума позики; 105600- 2%, передбачені умовами договору(110000 х 2%=2200 грн. х 48 місяців), 6468грн. -3%(від суми 215600грн.(110000 + 105600)) річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2012р., та 6468грн. -3% річних(передбачених ст. 625 ЦК України) за 2013р.
Позовні вимоги що до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, як то передбачено ст. 625 ЦК України, позивачем ОСОБА_1 заявлені не були, а тому відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України судом не розглядалися.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні суму боргу визнав у повному обсязі і не заперечував проти її стягнення на користь позивача, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягає задоволенню.
Вказану суму боргу суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача у солідарному порядку, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено і не заперечувалось сторонами, що відповідачі є подружжям, як на час укладання спірних договорів позики так і на теперішній час вони перебувають у зареєстрованому шлюбі і проживають однією сім'єю.
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім'ї.
Частина 2 ст. 61 СК України встановлює, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є зарплата, пенсія, стипендія і інші доходи одержані одним із подружжя.
Відповідачці ОСОБА_3 було відомо про укладення її чоловіком ОСОБА_2 договорів позики з ОСОБА_1, про що свідчить надання нею розписки від 22 червня 2010р.(а.с.18), в якій вона зазначила, що визнає борг свого чоловіка ОСОБА_2 перед ОСОБА_1, від якого було отримано за договорами позики 180000грн. та 110000грн. та зобов'язується сплатити вказані грошові суми у разі неможливості виконання договірних зобов'язань її чоловіком. Будь яких об'єктивних доказів того, що ОСОБА_2 використав позичені гроші на власні особисті потреби, суду надано не було, а тому, суд вважає, що отримані ним, за вищевказаними договорами позики грошові кошти - є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, відповідно до ст.60 СК України і відповідно до ст. 541 ЦК України наступає солідарний обов'язок щодо їх повернення.
Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 3.654грн., оскільки позивач ОСОБА_1, який є інвалідом 2 групи (а.с.5) , при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачував.
Крім того, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу у 300грн. Однак, суд не може задовольнити цю частину позовних, оскільки, витрати позивача на правову допомогу не були підтверджені будь-яким документом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 541, 625,1046-1049 ЦК України, ст.ст.60, 65, 73,61 СК України, ст. ст.10,11,60,79,84, 88, 209,212-215 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у солідарному порядку, на користь ОСОБА_1 суму боргу за договорами позики - 290 000грн., 2% за користування грошовими коштами - 321600грн., 3% річних - 36696грн., а всього стягнути 648 296 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у солідарному порядку, судовий збір на користь держави у сумі 3.654 грн.
На рішення суду може подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: