Справа №250/1177/14-к
Номер провадження1-кп/250/232/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.,
при секретарі Костенко Ю.О.,
за участю прокурора Луценко В.В.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області міста Ясинувата Донецької області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженка м. Ясинувата, Донецької області; українка; громадянка України; з середньо спеціальною освітою; офіційно не працююча; пенсіонерка; інвалід ІІ групи; одружена; проживающа та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; раніш не судима;
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
03 квітня 2014 року об 11 годині 52 хвилини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у будівлі храму «Петро-Павловський, що розташований за адресою: Донецька область, м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 176, де маючи намір на таємне викрадання чужого майна, діючи умисно, підійшла до столу, та вважаючи, що її дії непомітні нікому, шляхом вільного доступу, викрала зі столу мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-E 1080 I» imei: НОМЕР_1, вартість якого складає 270 гривень, в котрому знаходилась сім-картка оператора МТС НОМЕР_2, вартістю якої становить 10 гривень. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла у невідомому напрямку розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, матеріальну шкоду на загальну суму 280 гривень.
Таким чином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України визнала повністю дала покази, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку. В теперішній час вона просить суд її суворо не карати і застосувати до неї вимоги Закону України «Про Амністію у 2014 році», тому що вона є пенсіонеркою та має ІІ групу інвалідності.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні ОСОБА_1 просить суд не допитувати потерпілих та свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, згоди учасників судового провадження, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченою ОСОБА_1 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності її позиції, а також судом було роз'яснено учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого коримінального правопорушення, особу винну та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення судом не встановлено.
Суд враховує конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесеного його законодавством до категорії середньої тяжкості, сукупність всіх характеризуючих її обставин, спосіб та обстановку скоєного злочинного діяння, дані про особу винну, яка раніше не судима, пенсіонерка, інвалід ІІ групи, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружена та обставини, які пом'якшують покарання та приходить до висновку, що їй слід призначити покарання у виді арешту, що передбачає відповідальність за скоєне.
Відповідно до вимог ст. 85 КК України на підставі закону України про амністію, засудженого може бути повністю звільнено від основного покарання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Відповідно до ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на певній строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст. 12 КК України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом у встановленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Відповідно до вимог до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», виконання цього закону покладається на суди, питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою обвинуваченого чи його захисника.
Відповідно до положень частин 8-9 ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання. Обвинувачена ОСОБА_1 просила суд застосувати до неї вимоги Закону України «Про амністію у 2014 році».
Стаття 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин передбачений ст. 185 ч.2 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, на момент скоєння злочину ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності.
Обмеження щодо застосування амністії, передбачені ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відносно обвинуваченої ОСОБА_1 відсутні.
За таких обставин відносно обвинуваченої ОСОБА_1, підлягає застосуванню ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбуття покарання у вигляді арешту.
Потерпілою цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Визнаний органом досудового слідства речовим доказом - мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-E 1080 I» imei: НОМЕР_1, який переданий під розписку потерпілій ОСОБА_2 на відповідальне зберігання вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України залишити у ОСОБА_2.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 1 п. «г» Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту.
У відповідності зі ст. 85 КК України, ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту.
Речовий доказ який зберігається на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 залишити у потерпілої ОСОБА_2.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області, при цьому відповідно ч. 3 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 376 КПК України копію негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку не пізніше наступного дня направити потерпілому ОСОБА_2.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: П.Ю .Бичков