Справа № 22ц-473 /   2008                                    Головуючий в 1 інстанції Бойко В.Г.

Доповідач Свинцова Л.М. 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого  2008 року                 судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Луганської області в складі:

головуючого       Свинцової Л.М.

суддів                     Гаврилюка В.К.,  Оробцової Р.І.

при секретарі Ковальчук Є.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м.  Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 19.10.2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію,  прибуткового податку за період з 1994 року до 1999 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 жовтня 2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію,  прибуткового податку за період з 1994 року до 1999року за необґрунтованістю.

ОСОБА_1,  не задоволений таким рішенням,  звернувся з апеляційною скаргою,  в якій просив скасувати це рішення як незаконне та ухвалити новее,  яким задовольнити його позов.

У доводах апеляційної скарги позивач посилався на те,  що суд не задовольнив його клопотання про зобов'язання відповідача надати судові первинних документів про його зарробітну плату за період часу з 1994 року до 1999року,  незважаючи на те. що розмір заробітної плати у довідках,  що долучені до його позовної заяви,  та у довідках,  наданих відповідачем,  відрізнявся.

Судом не ураховано,  що він не отримав вихідну допомогу у сумі 275 грн.

Суд зробив безпідставний висновок,  що відсутність прибутку на підприємстві є підставою для відмови у виплаті допомоги.

Судом незаконно відмовлено у задоволенні його позову щодо виплати прибуткового податку

У рішенні суду не обгрунтований висновок про те,  що він пропустив строк для звернення до суду з позовом.

Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Суд першої інстанції,  розглянувши справу,  встановив,  що позивач тривалий час працював у вугільній промисловості. На шахті «Таловська» працював на посаді заступника директора по охороні праці у період часу з 1994 року до 1999року,  вийшов на пенсію у 1998 році. Звільнився з шахти «Таловська» у 1999 році.

Відповідно до коллективного договору,  укладеного на шахті «Таловська» для осіб,  що вийшли на пенсію,  одноразова допомога виплачується за особистою заявою особи з розрахунку: для осіб,  що працювали більш 15 років,  у розмірі 100 % місячної тарифної ставки (окладу) за рахунок основної діяльності шахти,  різниця виплачується при наявності прибутку.

Стаж роботи позивача складає більше 20 років.

Позивачеві було призначено та виплачено допомогу у розмірі 275 грн.,  тобто у розмірі місячного окладу.

Згідно табелю зпуску у шахту та виїзду з шахти за 1994-1999 роки на шахті «Таловська» позивачем не виконувалася вимога,  передбачена списком № 1 «Про питання виплати прибуткового податку»,  оскільки він не був зайнятий на роботі під землею 50% і більше робочого часу за рік у вказаний період.

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення,  дослідивши матеріали справи,  вважає апеляційну скаргу такою,  що не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі всебічно з'ясованих обставин справи,  на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні. При розгляді справи судом було виконано всі вимоги цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Посилання позивача у доводах апеляційної скарги на те,  що йому не була виплачена допомога у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 4-х місячного заробітку,  а судом неправильно ухвалене рішення про відмову у задоволенні таких вимог,  необгрунтоване.

Пунктом -7.12 «а» колективного договору,  що діяв на шахті «Таловська» у 1998-1999роках,  передбачав виплату такої допомоги при виході на пенсію у розмірі чотирьохмісячного заробітку при стажі роботи більше 20 років.. Пунктом «б» передбачається виплата одноразової допомоги за наявності стажу більше 15 років - 100% місячної тарифної ставки за рахунок загальної діяльності шахти,  а різниця - за наявності прибутку.

У період часу,  коли у позивача виникло право на отримання такої допомоги,  на шахті "Таловська" був відсутній прибуток,  що підтверджено довідкою відповідача (а.с. 64). Позивач не заперечував цього.

Довід позивача,  що він не отримував одноразової допомоги при виході на пенсію не може бути урахований як обгрунтований,  оскільки за довідкою відповідача він отримав одноразову допомогу у розмірі 275 грн. (ах. 62).

З тексту оскаржуваного рішення не вбачається,  що у назві позову невірно було вказано судом відповідача. Тому посилання позивача в апеляційній скарзі на невірне вказання найменування відповідача у рішенні є безпідставним.

Доводи апелянта про те,  що йому незаконно судом не стягнуто з відповідача прибутковий податок,  не може бути прийнятий як обгрунтований.

Так,  із заробітної плати робітників,  посада яких входила до Списку № 1,  відраховувався прибутковий податок у розмірі 10% за умови зайнятості на підземних роботах 50% і більше робочого часу у рік. Згідно табелю зпуску у шахту за 1994-1999роки позивачем ця вимога не виконувалася.

Крім того,  згідно  ст. 20 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» повернення неправильно стягнутої суми податку допускається не більше ніж за три роки до виявлення такого факту. Таким чином судження суду щодо пропуску позивачем строку для звернення до суду з такою вимогою має під собою підставу.

Надання позивачем великої кількості медичних документів у підтвердження його хвороб,  лікування через ці хвороби правильно не прийняті судом першої інстанції у якості поважних причин,  що перешкоджали зверненню до суду у термін строку позовної давності,  оскільки ці хвороби не були безперервними,  та за період часу з 1999 року до часу звернення до суду,  яке фактично відбулося 23.11.2006 року,  позивач мав змогу особисто чи через представника звернутися до суду з позовом у період строку позовної давності.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України рішення,  ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права не може бути скасоване чи змінене.

Керуючись  ст.   СТ. 307,  308,  313,  314,  315 ЦПК України,  судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області.

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу       ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 жовтня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення,  одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію,  прибуткового податку за період з 1994 року до 1999року залишити без змін..

Ухвала набирає чинності негайно,  але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.