ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2014 року Справа № 904/1106/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.
при секретарі - Малик С.О.
за участю представників
позивача Паламарчук О.М.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року у справі № 904/1106/14
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, с. Софіївка, Черкаський район, Черкаська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 77 651,82 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 77 651,82 грн., що становить 69 000, 00грн. заборгованості за товар, поставлений за договором купівлі продажу №7169 від 27.11.2012р., штрафу - 6 900,00 грн., інфляційних - 901,14 грн., 3% річних - 850,68 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка суму основного боргу у розмірі 69 000,00 грн. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару частково; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, річних, штрафу то судом зазначено, що оплата по рахунку №604 відповідачем здійснена відповідно до приписів п. 5.1 Договору, протягом однієї доби, до моменту відвантаження товару. Отже, у позивача не виникло право на нарахування відповідачу 10% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати за видатковими накладними № 2666 та 2667 від 17.08.2013р.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення основної суми заборгованості. При цьому скаржник посилається на те, що судом при ухваленні рішення не були враховані наступні обставини: факт повернення непридатного до пророщування грибного міцелію, отриманого за накладними №№ 0030,0031, на суму 33 000,0 грн. та наявність переплати грошових коштів на адресу позивача на суму 501 000,0 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 27.11.2012р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7196, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця "Блоки грибного міцелію пророщені", а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується оплатити й прийняти продукцію.
Сторонами узгоджені всі істотні умови договору, обумовлені ціна договору, порядок розрахунків, терміни і умови постачання тощо.
Сторони обумовили, що поставка продукції здійснюється окремими партіями, згідно прийнятих до виконання заявок покупця, на умовах EXW відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.; кількість товару повинна відповідати кількості вказаній в супровідних документах; кожна партія товару супроводжується видатковою та податковою накладною.
Відповідно до приписів п. 5.1 договору Покупець здійснює оплату вартості продукції, що поставляється за цим договором наступним чином: передплата 100% від вартості кожної замовленої партії продукції здійснюється протягом однієї доби, до моменту відвантаження продукції, на підставі виставлених рахунків. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий продавця.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013р., а в частині розрахунків за договором до повної оплати за поставлену продукцію та сплати неустойки.
На виконання умов даного договору у період з 15 січня по 17 вересня 2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 675 500 грн., що підтверджується видатковими накладними та копіями довіреностей на отримання товару, які містяться в матеріалах справи.
Оплату продукції відповідач здійснив на суму 1 573 500 грн., відповідно до копій банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.
16.09.2013р. відповідно до накладної №1 та дефектного акту від 16.09.13р. (а.с.91,133), відповідачем здійснено повернення позивачеві продукції на суму 33 000, 00 грн.
З урахуванням вартості отриманої, оплаченої та повернутої продукції у відповідача утворилась заборгованість в сумі 69 000,00 грн.
З вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, штрафу, інфляційних та 3% річних позивач звернувся до господарського суду.
Господарським судом вимоги позивача були задоволені в частині стягнення основного боргу і колегія суддів поділяє висновок місцевого суду.
Відповідно до ст. 655 Господарського кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконані частково. Заборгованість становить 69 000,0 грн. і підтверджується матеріалами справи.
За вказаних обставин господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.
Окрім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат - 901,14 грн., 3% річних - 850,68 грн. за період 18.09.2013р. по 14.02.2014р. та 10% штрафу - 6 900,00 грн., які нараховані за видатковими накладними від 17.09.2013р. №№ 2666, 2667 на суму 34 500,00 грн. кожна.
Господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки, як встановлено матеріалами справи та наданими сторонами документами, на оплату товару за вказаними накладними позивачем відповідачеві 13.09.2013р. був виставлений рахунок № 604, який був оплачений відповідачем 17.09.2013р. та 18.09.2013р. у повному обсязі, відповідно, 9600,0 грн., 58300,0 грн. та 1100,0грн., що підтверджується банківськими виписками.
Тобто, оплата по рахунку відповідачем здійснена відповідно до приписів п. 5.1 договору, протягом однієї доби, до моменту відвантаження товару.
Отже, у позивача не виникло право на нарахування Відповідачу 10% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати за видатковими накладними № 2666 та 2667 від 17.08.2013р. За вказаних обставин правових підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
Посилання скаржника на неврахування місцевим судом при ухваленні спірного рішення фактів повернення неякісного товару згідно накладних №№ 0030,0031 на суму 33000,0 грн. та наявності переплати у сумі 501000,0 грн. не приймається колегією суддів, оскільки спірний період у справі обіймає проміжок часу з 15 січня по 17 вересня 2013 року; дії з повернення неякісного товару та дії з перерахування на адресу позивача грошових коштів були вчинені сторонами до спірного періоду, тобто, поза межами позову; норми чинного законодавства не наділяють суд правом виходу за межі позову.
З платіжних доручень, наданих відповідачем, неможливо дійти висновку про те, що спірні платежі вчинялися на виконання договору купівлі-продажу № 7196 від 27.11.2012 року. Актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2013р. - липень 2013р. факт наявності переплати в означеній відповідачем сумі, рівно як і заборгованість позивача перед відповідачем на суму неякісного товару не підтверджується, натомість зафіксовано сальдо на користь позивача у сумі 44000,0 грн.
Окрім того, як підставно зазначив господарський суд, відповідач не позбавлений права відшукувати суму зайво сплачених коштів та відшкодовувати спричинену шкоду в установленому законом порядку.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року у справі № 904/1106/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді Ю.Б.Парусніков
Л.М.Білецька