Єдиний унікальний номер 0540/4964/12 Номер провадження 22-ц/775/5598/2014

Головуючий у 1 інстанції Чернова О.В.

Категорія: 31 Доповідач Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Іванової А.П.,

Суддів: Зінов'євої А.Г., Новікової Г.В.,

При секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька

на рішення Петровського районного суду м .Донецька від 30 травня 2014 року у цивільній справі за позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», ОСОБА_1, третя особа - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька про стягнення суми страхових виплат, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Петровського районного суду м.Донецька від 30 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», ОСОБА_1, третя особа - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька про стягнення суми страхових виплат відмовлено.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відділення фонду не повинно було сплачувати ОСОБА_1 страхові виплати за весь період, що він працював на ДП «ДВЕК» відокремлений підрозділ «Шахта Трудівська», тобто з 01 липня 2001 року по 31 липня 2012 року у розмірі 76408,66грн., оскільки він не робив нічого для того, щоб покращити своє здоров'я, а навмисне його продовжував пошкоджувати, працюючи на посаді, яка йому категорично заборонена. Підприємство 17 років використовувало працю інваліда та тільки 11 червня 2012 року звільнило його у зв'язку з невідповідністю займаній посаді. Крім того, працюючи на шахті ОСОБА_1 отримує ще одне професійне захворювання - «хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія», у зв'язку із чим 18.09.2013 року лікарями МСЕК йому встановлено 60% втрати професійної працездатності (35% залишено по профзахворюванню 1995 року та 25% встановлено по профзахворюванню 2012 року). Позивач не повинен виплачувати ОСОБА_1 страхові виплати, оскільки це керівництво шахти порушило ЗУ «Про охорону праці», КЗпП України та ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ОСОБА_1 по їх вині отримав друге професійне захворювання. Відділення фонду виплачувало ОСОБА_1 страхові виплати з 01 липня 2001 року по 31 липня 2012 року у розмірі 76408,66 грн. (за весь період, коли ОСОБА_1 маючи інвалідність працював на шахті у шкідливих умовах на посадах, які йому категорично заборонені, що призвело до розвитку другого професійного захворювання). Згідно постанови № 0525/2923/2923.1/12 від 11.10.2013 року відділенням фонду був зареєстрований страховий випадок «профзахворювання» (по другому профзахворюванню, отриманому 19 липня 2012 року), призначено та виплачено страхові виплати, починаючи з 03 вересня 2013 року та також, згідно постанови № 0525/2923/2923.1/14 від 11.10.2013 року, ОСОБА_1 була призначена та виплачена одноразова допомога в сумі 77996 грн., (загальна сума складає 88780 грн. 00 коп.). Тобто відділення фонду виплатило ОСОБА_1 страхові виплати у загальному розмірі 165188 грн.66 коп., які не повинно було сплачував ти та які необхідно стягнути з підприємства та ОСОБА_1, у зв'язку з невиконанням ними своїх обов'язків.

Позивач, звернувшись до суду з позовом до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», ОСОБА_1, третя особа - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька просив стягнути суми незаконно отриманих страхових виплат за соціальні послуги, які були надані ОСОБА_1, в період зловживання та невиконання ним своїх обов'язків як страхувальник та застрахована особа в розмірі 165188грн. 66коп., зобов'язати ДП «ДВЕК» здійснювати йому виплати внаслідок втрати працездатності та ушкодження здоров'я за свій рахунок у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 погіршився стан здоров'я та потерпілий отримав друге професійне захворювання з їх вини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділенні фонду з 01.07.2001року, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання «Силікатоз 1 ст., інтерстиціальна форма, 1/1, s/s. Емфізема легенів 1-2ст. Легенева недостатність 1-2 ст.», яке отримане 30.08.1995 року на державному підприємстві «Донецька вугільна енергетична компанія». У зв'язку із чим 26.09.1995 року відповідач ОСОБА_1 був вперше визнаний лікарями МСЕК інвалідом третьої групи з 40% втрати працездатності, йому було протипоказано роботу з пилом та газом, в небезпечних умовах та важка праця. Згідно протоколу засідання комісії шахти «Трудівська» по відшкодуванню шкоди в заробітній платі постраждалим від професійного захворювання від 28.09.1995 року відповідачеві ОСОБА_1 у зв'язку із отриманим професійним захворюванням шахтою відшкодовувалася втрачена заробітна плата і виплачувалася допомога за кошти шахти. У зв'язку із набранням чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» 10 серпня 2001року позивачем було продовжено з 01 квітня 2001року раніше призначену страхову виплату. 07 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про видачу направлення до МСЕК у зв'язку із отриманням ним іншого професійного захворювання під час роботи у відокремленому підрозділі шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія». Після чого позивачем було встановлено порушення відповідачами вимог законодавства про охорону праці, а саме: після визнання відповідача ОСОБА_1 інвалідом 3 групи йому були протипоказані робота з пилом та газом, в небезпечних умовах та важка праця. Натомість відповідачі не дотримались зазначених рекомендацій, відповідач ОСОБА_1 згідно записів трудової книжки продовжував працювати на посаді прохідника, з 19.05.2003 року - на посаді гірничого робітника 3 розряду з повним робочим днем, робота на яких йому була протипоказана, та лише 11.06.2012 року відповідач ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв'язку із невідповідністю займаній посаді. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не дотримувався наданих йому рекомендацій щодо реабілітації - не звертався до позивача для надання йому санаторно-курортної путівки для лікування, нічого не робив для покращення свого здоров'я, навмисно його продовжував пошкоджувати і отримав друге професійне захворювання «хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія», у зв'язку із чим 18.09.2013 року МСЕК йому встановлено 60% втрати професійної працездатності (25% повторно по профзахворюванню 1995 року та 35% встановлено первинно по профзахворюванню 2012 року). Враховуючи зазначені порушення відповідачами вимог законодавства, посилаючись на ст.ст.44 п.2, 52, 53 Закону №1105-ХІV, ст.30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивач вважає, що відділення фонду не повинно було сплачувати відповідачеві ОСОБА_1 страхові виплати з 01.07.2001року по 31 липня 2012року, які складають 76408грн. 66коп. Крім того, 11.10.2013 року позивачем було зареєстровано страховий випадок по другому профзахворюванню від 19.07.2012 року і призначено та виплачено одноразову допомогу в сумі 77996 грн., загальна сума страхових виплат складає 88780 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1, працюючи на підприємствах вугільної промисловості, отримав професійні захворювання, внаслідок чого йому було призначено страхові виплати. Після встановлення йому у 1995 році інвалідності внаслідок професійного захворювання силікатоз продовжував працювати в шахті, був переведений роботодавцем для роботи в першу зміну, з іншими умовами праці, проходив медичні огляди, згідно яких визнавався придатним до роботи, постійно проходив лікування, у тому числі санаторно-курортне, режим лікування не порушував, документів, що містять недостовірні відомості, до фонду не надавав, не приховував факту продовження роботи в шахті, що підтверджується наданими позивачем і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи щодо призначення страхових виплат відповідачеві ОСОБА_1, в яких міститься інформація про те, що на дату передачі роботодавцем позивачеві цієї справи відповідач продовжував працювати, докази ухилення ОСОБА_1 від надання інформації щодо працевлаштування або несплати страхових внесків відсутні. Згідно акту розслідування причин професійного захворювання від 19.07.2012 року комісією встановлено вину у професійному захворюванні підприємств, на яких працював ОСОБА_1, що полягає в порушенні Державних санітарних правил та норм підприємств промисловості, вини у професійному захворюванні ОСОБА_1, у тому числі умислу, не встановлено. Крім того, в установленому законодавством порядку позивачем не відмовлялося у призначенні страхових виплат і не припинено їх виплату, акти розслідування професійних захворювань, на підставі яких ОСОБА_1 були призначені страхові виплати, недійсними не визнавалися

Представник відповідача ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», представник третьої особи відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином (а.с. 185, 186).

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача Левіної Н.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_1, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що з 14 червня 1972 року до 11 червня 2012 року відповідач ОСОБА_1 працював на підприємствах вугільної промисловості, працюючи прохідником підземним та з 19.05.2003року - гірничим робітником підземним з повним робочим днем. Відповідач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах: з 14.06.1972 року по 28.02.1976року із шахтою «Трудівська», з 22.03.1976 року по 09.06.1976 року із шахтою «Заперевальна», з 05.07.1976 року по 16.04.1997 року із шахтою «Трудівська» Донецького виробничого об'єднання по видобутку вугілля, яке 17.04.1997 року перейменоване у ДВАТ «Шахта Трудівська», яке в свою чергу 12.05.2002 року реорганізовано в відокремлений підрозділ Шахта «Трудівська» ДП «Донецьквугілля», який 01.08.2003 року об'єднане із ВП «Шахта «Куйбишевська» і утворено відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» Державного підприємства «Донецьквугілля», яке з 28.12.2004 року реорганізоване у відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», яке 19.08.2011 року перейменовано у відокремлений підрозділ «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (а.с.99-125, 135-190 т.1, а.с.150-154, 137 т.2).

04 липня 1995 року висновком ЛКК Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань встановлено у відповідача ОСОБА_1 силікатоз 1 ст., інтерстиціальна форма, 1/1, s/s. Емфізема легенів 1-2ст. Легенева недостатність 1-2 ст. Виявлено вперше. Протипоказана робота в контакті з пилом, газами, в несприятливих метеоумовах, важка фізична праця (а.с.126 т.2).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, складеного 24 липня 1995 року шахтою «Трудівська» ВО «Донецьквугілля», відповідачеві ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання «Силікатоз І ст.» Рекомендовано роботодавцю працевлаштувати потерпілого згідно рекомендації МСЕК (а.с.127 т.2).

26.09.1995 року МСЕК встановила ОСОБА_1 третю групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності безстроково у зв'язку із профзахворюванням силікатоз І ст., емфізема легенів 1-2ст. Протипоказана робота в контакті з пилом, газом, в несприятливих метеоумовах, важка фізична праця. Рекомендовано санкурлікування (а.с.30-31 т.1, а.с.128-130 т.2).

28.09.1995 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до шахти «Трудівська» із заявою про відшкодування втраченого заробітку за профзахворюванням і виплату одноразової допомоги. В заяві зазначено про те, що ОСОБА_1 продовжує працювати на підземних роботах прохідником (а.с.141 т.2).

Згідно протоколу від 28.09.1995 року засідання комісії шахти «Трудівська» по відшкодуванню збитку в заробітній платі постраждалим від професійного захворювання відповідачеві ОСОБА_1 у зв'язку із отриманим професійним захворюванням шахтою відшкодовувалася втрачена заробітна плата і виплачувалася допомога за кошти шахти (а.с.42 т.1).

В подальшому наказом ДП ДВАТ «Шахта «Трудівська» ДХК «Донвугілля» від 27.03.2001 року №261 ОСОБА_1 призначені щомісячні виплати на відшкодування шкоди (т.2 а.с.147).

За заявою ОСОБА_1 від 25.07.2001 року згідно постанови відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька від 10 серпня 2001 року №2923 відповідачеві ОСОБА_1 продовжено з 01 липня 2001 року раніше призначену щомісячну страхову виплату (а.с.40-41 т.1, а.с.146 т.2).

Згідно медичного висновку ЛЕК від 03.07.2012 року №1391/1337, акту розслідування від 19 липня 2012 року у відповідача ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія. Комісією встановлено вину у професійному захворюванні підприємств, на яких працював ОСОБА_1, що полягає в порушенні державних санітарних правил та норм підприємств промисловості (а.с.22, 29 т.1).

07.08.2012 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про видачу направлення для проходження МСЕК у зв'язку із отриманим професійним захворюванням (а.с.14 т.1).

18.09.2013 року МСЕК встановила ОСОБА_1 третю групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності безстроково за сукупністю, з яких 35% первісно, 25% повторно (а.с.86-87 т.2).

24.09.2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про перерахунок призначених страхових виплат у зв'язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності, а 26.09.2013 року - із заявою про призначення та виплату страхових виплат у зв'язку з нововиявленим професійним захворюванням (а.с.149, 155 т.2).

Постановою №0525/2923/2323/11 від 25 вересня 2013року позивачем призначено відповідачеві ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату за професійним захворюванням згідно висновку МСЕК від 26.09.1995 року (а.с.82 т.2).

Згідно постанови №0525/2923/2923.1/12 від 11 жовтня 2013 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька зареєстровано страховий випадок «профзахворювання» згідно висновку МСЕК від 18.09.2013 року з датою реєстрації 26.09.2013 року з датою початку виплат з 03.09.2013 року (а.с.83 т.2).

Постановою №0525/2923/2323.1/13 від 11 жовтня 2013 року позивачем призначено ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за двома професійними захворюваннями згідно висновку МСЕК від 18.09.2013 року (а.с.84 т.2).

Постановою №0525/2923/2323.1/14 від 11 жовтня 2013 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька призначено відповідачеві ОСОБА_1 одноразову допомогу у разі встановлення іншого ступеня втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва згідно висновку МСЕК від 18.09.2013 року у розмірі 77996грн. (а.с.85 т.2).

Судом першої інстанції правильно визначено правовідносини, що склались між сторонами та регулюються нормами ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності 01 квітня 2001 року.

Відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

У відповідності зі ст. 15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює фонд соціального страхування від нещасних випадків, який згідно зі ст.21 Закону у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Статтею 13 цього Закону визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. При цьому, нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

В пункті 3 ч.2 ст.34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено: якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків. Тобто законодавцем передбачена тільки можливість зменшення розміру одноразової допомоги.

Статями 35, 36 зазначеного Закону встановлено, що для розгляду справ про страхові виплати до фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Відповідно до ст.44 Закону застрахований у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання зобов'язаний: лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування; додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

Роботодавець як страхувальник, у відповідності до вимог ст.45 Закону зобов'язаний інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків: про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику; подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків; повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство; подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Статтею 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», статтею 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування встановлено, що роботодавці (страхувальники) несуть відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства. Зокрема, за порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом. Роботодавцю (страхувальнику) забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може завдати шкоди цій особі.

Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Статтею 37 цього ж Закону передбачено право фонду соціального страхування від нещасних випадків відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 38 вказаного Закону, статтею 27 Основ законодавства передбачено право Фонду соціального страхування від нещасних випадків припинити страхові виплати і надання соціальних послуг, якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. В такому випадку сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню.

Відповідно до ч.2 ст.30 Основ законодавства сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку. При цьому в частині 1 цієї статті зазначені такі обов'язки застрахованої особи: у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

Враховуючі наведені вище норми, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим, виплата роботодавцем (страхувальником) сум страхових виплат, у тому числі у разі порушення норм з охорони праці, діючим законодавством України взагалі не передбачена. Стягнення виплачених Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум страхових виплат з застрахованого, стягнення цих сум із застрахованої особи у судовому порядку можливо лише у разі їх призначення на підставі неправдивих відомостей, що передбачено п.3 ч.1 ст.38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та у разі порушення обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених ч.1 ст.30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування.

Крім того, стягнення виплачених сум страхових виплат із роботодавця (страхувальника) у разі порушення ним норм з охорони праці діючим законодавством не передбачено.

Доводи апеляційної скарги щодо навмисного пошкодження відповідачем ОСОБА_1 свого здоров'я спростовуються даними профогляду від 30.05.2014 року, згідно яких відповідач у 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роках проходив профогляди, за якими визнавався придатним для роботи (а.с. 189 т.1, а.с. 138, т.2).

Крім того, ОСОБА_1 постійно проходив лікування, у тому числі санаторно-курортне (а.с.88-90 т.2), що спростовує посилання апелянта на порушення режиму лікування.

Крім того, позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_1 надавав недостовірні відомості до фонду або приховував факт продовження роботи в шахті.

Більш того, згідно акту розслідування причин професійного захворювання від 19.07.2012 року комісією встановлено вину у професійному захворюванні підприємств, на яких працював ОСОБА_1, що полягає в порушенні Державних санітарних правил та норм підприємств промисловості, вини у професійному захворюванні ОСОБА_1, у тому числі умислу, не встановлено (а.с.22 т.1).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в установленому законодавством порядку позивачем не відмовлялося у призначенні страхових виплат і не припинено їх виплату, акти розслідування професійних захворювань, на підставі яких ОСОБА_1 були призначені страхові виплати, недійсними не визнавалися.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Судом повно та всебічно досліджені обставини, наданим доказам дана належна оцінка, спір вирішено згідно з вимогами закону, вірно застосовано матеріальний та процесуальний закон. Підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції та не спростовують його висновків.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м.Донецька відхилити.

Рішення Петровського районного суду м.Донецька від 30 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: