У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.О.,

суддів -Дроботі В.В., Фазикош Г.В.,

при секретарі - Чучка Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб- Тячівської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції про визнання права власності на частину спадкового майна, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування частини нерухомого майна, визнання права власності на частину спадкового нерухомого майна з переведенням прав покупця та присудження коштів, внесених на депозитний рахунок як компенсацію вартості частини нерухомого майна у зв»язку із заміною покупця, припинення права власності на земельну ділянку та визнання переходу права власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, стягнення моральної шкоди, зобов»язання повернути витрати на придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_7, який залишив спадщину. На час відкриття спадщини з ним постійно проживали спадкоємці першої черги: мати позивачки - ОСОБА_8 та брат позивачки - ОСОБА_3, які прийняли спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки заяви про відмову від прийняття спадщини вони не подавали. Таким чином, ідеальні частки у спадковому майні склали: у матері-1/4 ( а усього в майні ?), у брата -1/4. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_8 Після чого, позивач 10.04.2009 року, в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Така ж заява була подана її братом ОСОБА_3 Інші спадкоємці на час смерті матері разом з нею не проживали і заяву про прийняття спадщини не подавали. В подальшому, позивачці стало відомо, що у жовтні 2012 року відповідач ОСОБА_3 разом з Тернівською сільською радою, з порушенням порядку реалізації спадкових прав та в обхід нотаріуса, оформили право власності на нерухоме спадкове майно: за відповідачем ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4, яка взагалі не є спадкоємцем. На що, позивачкою було подано позов і 17.05.2013 року рішенням Тячівського районного суду було визнано незаконними та скасовані рішення виконкому Тернівської сільської ради Тячівського району №27 від 26.02.2009 року та №32 від 26.03.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» в частині оформлення права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (по ? за кожним), та в частині оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3; визнані недійсними та скасовані свідоцтва про право власності на це рухоме майно. Однак, до ухвалення судового рішення, відповідачем ОСОБА_3 та його дружиною було укладено договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, призначеної для його обслуговування. Позивачка вважає, що її частка у спадковому майні складає ? частки, що належала матері, або 3/8 усього майна. Частка відповідача ОСОБА_3-5/8.

В ході розгляду справи позивачка позовні вимоги уточнила, та з зазначених підстав просила суд:

1) визнати за нею право власності на 3/8 садиби, яка складається із земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами, комунікаціями, багаторічними насадження по АДРЕСА_1;

2) стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 як компенсацію вартості цієї частини спадкового нерухомого майна 98570 грн.;

3) визнати недійсним в 3/8 частині договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, вчинений від імені ОСОБА_3 його представником ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_5, від 08.04.2013 року;

4) витребувати 3/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 від добросовісного набувача ОСОБА_5;

5) визнати за нею право власності на 3/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування та перевести на неї права покупця ОСОБА_5 на 5/8 цього житлового будинку у договорі купівлі-продажу цього будинку, вчиненому продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_5, 08.04.2013 року;

6) присудити ОСОБА_5 кошти в сумі 11 105 грн., внесені нею на депозитний рахунок, як компенсацію вартості 5/8 частки будинку у зв»язку із заміною покупця у зв'язку з набуттям нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1;

7) припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий №2124487401:04:003:0070) та визнати перехід права власності на цю земельну ділянку у її власність, без зміни її цільового призначення у порядку ст.120 ЗК України;

8) стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.;

9) зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як осіб, винних у недійсності правочину, повернути ОСОБА_5 фактично понесені ним витрати на придбання майна за договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 08.04.2013 року, за винятком внесених грошових коштів на депозитний рахунок.

Рішенням Тячівського районного суду від 26.02.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб- Тячівської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції про визнання права власності на частину спадкового майна, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування частини нерухомого майна, визнання права власності на частину спадкового нерухомого майна з переведенням прав покупця та присудження коштів, внесених на депозитний рахунок як компенсацію вартості частини нерухомого майна у зв»язку із заміною покупця, припинення права власності на земельну ділянку та визнання переходу права власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, стягнення моральної шкоди, зобов»язання повернути витрати на придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна-відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої вважає його незаконним, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а від так, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, при цьому, посилається на обставини, аналогічні тим, що були викладені в позовній заяві.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7(батько позивачки), що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10), а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 (мати позивачки), що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.9).

10.04.2009 року ОСОБА_1, а 24.04.2009 року ОСОБА_3, обоє звернулися в Тячівську районну державну нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини за законом (в порядку ст.1261 ЦК України) після смерті матері ОСОБА_8 (а.с.11-12), тобто бажали стати власниками майна в поряду спадкування.

29.01.2010 року на підставі рішення 15 сесії 5 скликання за №444 відповідачу ОСОБА_3 управлінням Дежкомзему у Тячівському районі видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №083278 площею 0,0955 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 (а.с.43).

Також згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Тернівської сільської ради домоволодіння АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по ? частині кожного на підставі рішення виконкому від 26.02.2009 року № 27 (а.с.33).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 08.04.2013 року, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за №1562, ОСОБА_3, від імені якого діяла ОСОБА_4, продав ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 17768 грн. (а.с.48).

В подальшому, 08.04.2013 року укладено договір купівлі-продажу, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_3, від імені якого діяла ОСОБА_4, продав ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0955 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 (а.с.40).

Згідно рішення Тячівського районного суду від 17.05.2013 року, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17.07.2013 року, визнано незаконними та скасовані рішення виконкому Тернівської сільської ради Тячівського району №27 від 26.02.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та №32 від 26.03.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» в частині оформлення права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (по ? за кожним), та в частині оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3; визнані недійсними та скасовані свідоцтва про право власності на це майно. (а.с.44-45, 46-47).

Так, відмовляючи у задоволенні вимоги позивачки щодо визнання у порядку спадкування за нею права власності на 3/8 садиби, яка складається із земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами, комунікаціями, багаторічними насадженнями по АДРЕСА_1, суд першої інстанції вірно послався на той факт, що на даний час нотаріусом Тячівської районної державної нотаріальної контори відповідно до Закону України «Про нотаріат» не винесено постанову про відмову в оформленні права на спадщину за позивачкою ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно по її заявах від 10 квітня 2009 року (а.с.11) та від 06.12.2013 р.(а.с. 120-122).

Щодо отриманого ОСОБА_1 з нотаріальної контори листа (а.с.123), то у ньому йдеться про роз'яснення нотаріусом заявниці порядку видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, однак такий документ не є постановою нотаріальної контори про відмову заявнику у видачі свідоцтва про спадщину.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтвом про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки зазначена вимога до задоволення не підлягає, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про безпідставність і вимог позивачки щодо стягнення на її користь з відповідачів компенсації вартості вказаної частки-3/8 садиби АДРЕСА_2.

Щодо вимог позивачки про визнання недійсним в 3/8 частині договору купівлі-продажу буд.АДРЕСА_1 та вимог, зокрема: витребування вказаної 3/8 частки буд.АДРЕСА_1 у добросовісного набувача ОСОБА_5; визнання за позивачкою права власності на 3/8 частки вказаного будинку; присудити ОСОБА_5 кошти в сумі 11 105 грн., внесені нею на депозитний рахунок, як компенсацію вартості 5/8 частки будинку у зв»язку із заміною покупця у зв'язку з набуттям нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий №2124487401:04:003:0070) та визнати перехід права власності на цю земельну ділянку у її власність, без зміни її цільового призначення у порядку ст.120 ЗК України, колегія суддів констатує наступне.

У відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 5 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цих Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Чинним цивільним законодавством не передбачено визнання частково недійсним правочину, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові про визнання недійсним у 3/8 частині договору купівлі- продажу від 08.04.2013 р., щодо продажу відповідачем ОСОБА_9 відповідачу ОСОБА_5 житлового будинку, в АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що позивачка не є та не була власником частини вказаного житлового будинку, тому її вимога щодо витребування на підставі ст. 388 ч.1 ЦК України 3/8 частини житлового будинку, в добросовісного набувача ОСОБА_5 та присудження останньому грошових коштів в сумі 11105 грн., внесені позивачкою на депозитний рахунок, як компенсацію вартості 5/8 частки будинку, у зв'язку із заміною покупця, а також припинення права власності покупця будинку на земельну ділянку, стягнення моральної шкоди не можуть бути також задоволені, за недоведеністю вимог.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Тячівського районного суду від 26 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :