Справа № 412/5528/13-к
Провадження № 11кп/782/746/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Кравченко Т.Д.
суддів Юрченка А.В., Савича Ю.М.
секретаря Сотнікової О.А.
учасників судового провадження: прокурора Колесникова О.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську за згодою учасників судового провадження у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої, потерпілих, а також за клопотанням ОСОБА_2 про застосування амністії на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 10.04.2014 року,-
в с т а н о в и л а:
Вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 10.04.2014 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженку м.Свердловська Луганської області, громадянку України, раніше не судиму, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Запобіжний захід-тримання під вартою. Взята під варту в залі суду.
Строк покарання обчислюється з 10 квітня 2014 року.
Цивільні позови задоволені.
Питання по речовим доказам вирішено згідно ст.100 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона 08.01.2013 року о 18 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем SKODA FABIA р/н НОМЕР_1, рухалась автошляхом Знам,янка-Луганськ-Ізваріне у напрямку від м.Луганська до м.Краснодона. Будучи інформованою про несприятливі погодні умови та стан дорожнього покриття, не обрала безпечної швидкості руху при якій вона мала б змогу постійно контролювати напрямок і траекторію руху керованого нею транспортного засобу в межах обраної смуги руху, внаслідок чого допустила занос автомобіля, в процесі якого виїхала на зустрічну смугу, де скоїла зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку.
Своїми діями порушила вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажира його автомобіля ОСОБА_7 смертельно травмовано.
В апеляційній скарзі обвинувачена просила вирок змінити і пом,якшити покарання. На ії думку судом не враховані такі підстави: визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування шкоди, позитивні характеристики, вчинення кримінального правопорушення вперше, з необережності, ДТП скоєно при складних погодних умовах. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено. Вважає, що ії виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційні скарги аналогічного змісту. Просили суд скасувати вирок за м,якістю, з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції. Вважають, що при призначенні ОСОБА_2 покарання не враховано такі обставини: потерпілий ОСОБА_5 утримав тяжкі тілесні ушкодження, а потерпіла ОСОБА_7 загинула. Обвинувачена не вибачилася, матеріальну шкоду повністю не відшкодувала. Вину фактично не визнала. За таких обставин заслуговує максимальне покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не підтримав подані апеляції і вважав за необхідне вирок суду залишити без змін, а також пояснення:
-потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і їх представника ОСОБА_6 про скасування вироку за м,якістю і направлення справи на новий розгляд у суд першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційних скаргах і їх незгоду на призначення покарання обвинуваченій не пов,язаного з позбавленням волі, а також безпідствність клопотання про застосування амністії, так як ОСОБА_2 має дорослого, працездатного брата;
-ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 про призначення покарання не пов,язаного з позбавленням волі, так як судом не враховані всі пом,якшувальні обставини, а також клопотання про застосування амністіїї на підставі наявності матері, якій виповнилося 70 років. Висловили свою незгоду з апеляціями потерпілих.
Після вислуховування всіх учасників судового провадження, детального вивчення матеріалів справи та перевірки доводів апеляцій, в тому числі заявлене клопотання про застосування амністії, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом доказах, які об'єктивно оцінені та обґрунтовано покладені в основу вироку,
В апеляціях доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ст.286 ч.2 КК України не заперечуються, тому апеляційним судом не досліджувалися згідно зі ст.404 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченій суд виконав вимоги ст. 65 КК України і обрав його з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, віднесеного до категорії тяжких, даних про особу ОСОБА_2, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, працювала, на обліку у нарколога не перебуває, являється депутатом міськради, частково відшкодувала матеріальні збитки.
Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.
При апеляційному розгляді ОСОБА_2 вину визнала повністю, щиро покаялася, не заперечувала в подальшому відшкодовувати потерпілим матеріальні збитки, попросила у них пробачення. Колегія суддів також вважає за необхідне врахувати такі обставини: кримінальне правопорушення вчинене з необережності, в складних зимових умовах, в ожеледицю. Обвинувачена знаходилася у тверезому стані, з місця події не зникла.
За таких обставин не вбачається підстав для скасування вироку за його м,якістю з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції, як вказано в апеляціях потерпілих.
Також колегія суддів не вбачає підстав для пом,якшення покарання обвинуваченій, так як воно є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання новим злочинам. Рішення суду першої інстанції про призначення покарання достатньо вмотивовано. Суд дійшов правильного висновку про неможливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства.
Клопотання обвинуваченої про застосування до неї амністії не підлягає задоволенню.
ОСОБА_2 послалася на наявність у неї матері-ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, якій виповнилося 70 років, що на ії думку дає підстави для застосування ЗУ "Про амністію у 2014 році" ст.1 п.є).
Але відповідно до ст.1 п. є) Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку, або визнані інвалідами 1 групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Як вбачається з наданих при апеляційному розгляді документів у матері обвинуваченої-ОСОБА_8, також є син-ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, який не являється песіонером або інвалідом. Згідно медичної документації він хворіє, але непрацездатним не визнаний, працює гол.конструктором. Тому відсутні підстави для застосування до обвинуваченої амністії.
Керуючись ст. 405, ч.1 п.1 ст. 407 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляцію обвинуваченої, а також клопотання про застосування амністії залишити без задоволення.
Апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 10.04.2014 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою-в той самий строк з дня вручення ій копії судового рішення до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: