Єдиний унікальний номер 237/5777/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5063/2014
Головуючий в 1 інстанції: Клікунова А.С.
Категорія 23 Доповідач: Шевченко В. Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«02» липня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Шевченко В.Ю.
суддів: Кіянової С.В., Краснощокової Н.С.,
при секретарі Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар»їнського районного суду від 03 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс», треті особи: відділ Держкомзему у Мар»їнському районі Донецької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Східземлеустрій», Мар»їнська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору оренди, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Мар»їнського районного суду від 03 квітня 2014 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» про розірвання договору оренди, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано те, що ПАТ «Агро Ресурс» порушено процедуру поновлення договору оренди землі, укладення вказаного договору проведено з істотними порушеннями, а саме відсутня додаткова угода, в якій сторони мали б досягти згоди з усіх істотних обставин, у тому числі і строку дії договору. Також в спірному договорі відсутні невід'ємні частини, наявність яких передбачена Типовим договором оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», а саме, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Крім того, судом першої інстанції при дослідженні обставин щодо дотримання підприємством відповідача екологічних норм при користуванні земельної ділянкою, належної позивачу, було взято до уваги лише усні пояснення представника відповідача, інформацію щодо урожайності озимої пшениці, озимого ячменю, кукурудзи на зерно та соняшнику в середньому по району за 2010-2013 роки згідно оперативних даних, яка не є підставою для того, щоб дійти висновку про те, що підприємством відповідача вирощуються всі ці сільськогосподарські культури. Суд керувався висновком державної експертизи, що немає ніякого відношення до району, на якому розташована земельна ділянка позивача та не витребував у відповідача проект землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування основної сівозміни та впорядкування угідь саме на території земельної ділянки позивача. Також судом першої інстанції не було перевірено відповідність виплати орендної плати за спірним договором оренди землі за 2008-2011 роки нормам, установленим Указами Президента України. Судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Агро Ресурс» на користь позивача моральної шкоди.
В засіданні апеляційного суду представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,090 гектарів, розташованої на території Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (право власності підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 186340). Для вирощування сільськогосподарської продукції ПАТ «Агро Ресурс» орендуються землі на території Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області.
12 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Агро Ресурс», яке на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" офіційно перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Агро Ресурс», та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 682, за яким позивачем передано відповідачу в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на 10 років ( до 01 квітня 2017р.). Договір зареєстровано в передбаченому законом порядку. Під час укладання договору сторонами погоджено всі його істотні умови відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі". 3 вересня 2012 року позивачем ОСОБА_1 до ПАТ «Агро Ресурс» надано заяву про розірвання договору оренди землі № 682 від 12 квітня 2007 року у зв'язку з незадоволенням розміром орендної плати. Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач з цих же підстав, а також з посиланням на використання відповідачем орендованої земельної ділянки з порушенням екологічних вимог та недосягнення сторонами умов щодо строку дії угоди, просив розірвати зазначений договір оренди та зобов»язати відповідача повернути йому земельну ділянку, стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.
Висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає нормам матеріального і процесуального права, які судом застосовані правильно.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі є невідповідність розміру орендної плати нормам, установленим Указами Президента України, а також відсутність у спірному договорі усіх істотних умов, передбачених Типовим договором оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», у тому числі додаткової угоди щодо строку дії договору, висновків суду не спростовують.
Правові підстави для розірвання договору, наслідки його розірвання, передбачені ст.ст. 651-654 ЦК України та ст.ст. 31, 32 Закону України „Про оренду землі".
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. ч. 3,4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених ЗК України та іншими законами України.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції, з»ясувавши усі обставини справи, давши належну оцінку доказам, наданим сторонами, дійшов до обгрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, не є передбаченими законом підставами для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що при укладанні договору оренди сторони були ознайомлені з усіма його умовами, погодились з ними, що засвідчили своїми підписами. Відповідно до вимог закону вказаний договір зареєстровано у Мар»їнському РВ Донецької РФ ДП «Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» ( а.с. 11-13).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано, що при використанні земельної ділянки відповідачем порушуються екологічні норми щодо сівозміни сільськогосподарських культур, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що, ухвалюючи рішення, суд дослідив зазначені обставини та дійшов до обгрунтованого висновку про те, що на їх підтвердження не було належних доказів.
Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником відповідача за клопотанням позивача було надано агрохімічне і еколого-економічне обгрунтування сівозміни, що застосовувалось при вирощуванні сільськогосподарських культур ЗАТ «Агро Ресурс» у Мар»їнському районі Донецької області, на території якого розташована земельна ділянка ОСОБА_1 ( а.с.96-99).
Зміст апеляційної скарги не дає підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мар»їнського районного суду від 03 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: