Судове рішення #37716927

Єдиний унікальний номер 270/2719/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5043/2014



Головуючий в 1 інстанції: Кузнецов Р.О.

Категорія 39 Доповідач: Шевченко В. Ю.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


«27» червня 2014 року м. Донецьк


Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко В.Ю.,

суддів: Новікової Г.В., Новосьолової Г.Г.

при секретарі: Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним,-


В С Т А Н О В И В :


Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 25 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Заповіт, складений ОСОБА_3, посвідчений 29 серпня 2011 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий запис за № 2252, визнано недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Визнати висновок акту № 475-а/43-а/57-а посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 неповними та необґрунтованими в частині дослідження дій померлого 29.08.2011 року. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при проведені експертизи експертами не досліджувалися пояснення приватного нотаріуса щодо поведінки померлого під час складання заповіту, не враховано пояснення його рідного брата, який постійно з ним спілкувався, представника психіатричного закладу та довідку про психічний стан ОСОБА_3 В ході розгляду справи ОСОБА_1 заявлялося клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору нотаріуса, але суд вирішив допитати її в якості свідка, чим позбавив нотаріуса процесуальних прав наданих законом третій особі. Судом дана неналежна оцінка усіх доказів по справі, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для визнання заповіту недійсним.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги , просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.


Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 07.01.1972р., позивач - ОСОБА_2 - є сином ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Після його смерті позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак ОСОБА_2, 21.01.2013 також звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_3, проте, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із прийняттям спадщини спадкоємцем за заповітом ОСОБА_1 Згідно висновку посмертної судово-психіатричної експертизи психічного стану ОСОБА_3, в період укладення юридичної угоди - оформлення заповіту 29.08.2011р. ОСОБА_3 виявляв виражений стійкий психічний розлад у вигляді органічного пораження головного мозку складного ґенезу (церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія, гіпертонічна хвороба, наслідки перенесеного 27.03.2009 інсульту у вигляді моторної, амнестичної, сенсорної афазії) психоорганічного синдрому. В період укладення юридичної угоди - оформлення заповіту 29.08.2011р., ОСОБА_3 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи встановлені у справі обставини та надавши оцінку наданим сторонами доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає нормам матеріального і процесуального права, які судом застосовані правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок посмертної судово-психіатричної експертизи не є належним доказом по справі, висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

За приписами ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що на час складання 29 серпня 2011р. заповіту, було відсутнє вільне волевиявлення заповідача ОСОБА_3, а стан його здоров»я свідчив про те, що він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження зазначених позовних вимог позивач надав висновки посмертної судово-психіатричної експертизи (т.1 а.с. 159-182). З даної експертизи вбачається, що експертами під час її проведення були досліджені матеріали цивільної справи та усі необхідні медичні документи про стан здоров»я заповідача ОСОБА_3

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Виходячи з наведеного, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, як письмовим, так і поясненням допитаних під час розгляду справи свідків, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов до обгрунтованого висновку про доведеність заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні і фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Зміст апеляційної скарги не дає підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд,


У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.



Головуючий: Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація