Справа № 22 Ц -171/2008 р. Головуючий 1-ї інстанції: Алєйніков В. О.
Категорія- Суддя-доповідач апеляційного суду: Гаяущенко О.І.
УХВАЛА
27 лютого 2008р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галу щенка О.І.
суддів: Колосовського С. Ю. Шолох З.Л.
при секретарі: Гапєєвій Т.В.
за участю представника -
відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.09.2007 p., постановлену за клопотанням
Приватного підприємства «Інвестстройплюс» про призначення судової експертизи та про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки та будівель з господарськими та допоміжними спорудами за адресою АДРЕСА_1 у справі за позовом
Приватного підприємства «Інвестстройплюс» ( далі - Підприємство) до ОСОБА_2, Миколаївської міської ради та виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визнання недійсними та скасування дії рішень; виконавчого комітету міської ради № 1936 від 28.10.2005 р. «Про зміну та надання нової адреси житловому АДРЕСА_1; рішення Миколаївської міської ради № 40/15 від 22.12.2005 р. «Про вилучення, надання, передачу у власність..» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на земельну ділянку площею 447 м. кв., про надання її у власність ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку поАДРЕСА_1; залишення за домоволодінням поАДРЕСА_1 земельної ділянки площею 650 м. кв. для обслуговування цього домововоління та господарських споруд; визнання недійсним Державного акта № 010800100331 від 28.03.2006 р. виданого ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 447 м. кв. за адресоюАДРЕСА_1
встановила:
22.11.2007 р. Підприємство звернулась з позовом до ОСОБА_2, Миколаївської міської ради та виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсними та скасування дії рішень; виконавчого комітету міської ради № 1936 від 28.10.2005 р. «Про зміну та надання нової адреси житловому АДРЕСА_1; рішення Миколаївської міської ради № 40/15 від 22.12.2005 р. «Про вилучення, надання, передачу у власність..» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на земельну ділянку площею 447 м. кв., про надання її у власність ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку поАДРЕСА_1; залишення за домоволодінням поАДРЕСА_1 земельної ділянки площею 650 м. кв. для
2
обслуговування цього домововоління та господарських споруд; визнання недійсним Державного акта № 010800100331 від 28.03.2006 р. виданого ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 447 м. кв. за адресоюАДРЕСА_1
В порядку забезпечення позову відповідач просив також про накладення заборони щодо відчуження земельної ділянки та будівель з господарськими та допоміжними спорудами за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення виконання рішення, яке може бути ухвалене у цьому спорі та призначення експертизи для забезпечення доказів щодо стану будівель, які розташовані на цій земельній ділянці.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.09.2007 р. накладено заборону щодо відчуження земельної ділянки та будівель з господарськими та допоміжними спорудами за адресою АДРЕСА_1, призначена судово-технічна експертиза на предмет дослідження стану зазначених будівель і призупинено провадження у справі до її проведення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на її невідповідність вимогам процесуального закону та порушення його процесуальних прав.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. . 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє обгрунтованість рішення чи ухвали суду перешої інстанції в межах оскарження та позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що подавши позовну заяву від 22.11.2007 р. ( а.с- 3 ) Підприємство порушило цивільно-правовий спір щодо права власності на об'єкти нерухості, одним із власників яких є фізична особа.
Притягнення до участі у справі як співвідповідача Миколаївську міську раду та її виконавчого органу, які приймали рішення стосовно визнання права власності і одночасно є органами владних повноважень, не дає підстав вважати, що зазначений спір є публічно-правовим і має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.
Виходячи з таких міркувань, суд при вирішенні питання щодо забезпечення позову та доказів, правильно керувався нормами діючого ЦПК України, якими регламентовано вирішення цих процесуальних питань.
Що стосується вжиття заходів забезпечення позову та доказів за відсутності ОСОБА_2 при попередньому розгляді справи, то їх обгрунтованість викликана характером цивільно-правового спору та наявністю обставин, які згідно з правилами ст. хт. 151, ч.1 ст. 141 ЦПК України, являються підставою для застосування цих заходів.
Вирішення питання про забезпечення позову, згідно з положеннями ст. . 153 ЦПК України, здійснюється без повідомлення відповідача чи третьої особи.
Що стосується порушення права ОСОБА_2 на призначення експертизи з його участю, то зазначені доводи не заслуговують на увагу, оскільки правила норм ЦПК України, якими врегульовано порядок та умови забезпечення доказів, не позбавляють ОСОБА_2 права, як під час попереднього слухання так і при судовому розгляді, самостійно подавати суду відповідні докази, заявляти клопотання про їх витребування чи їх отримання шляхом призначення експертизи, у тому числі, повторної, додаткової, комплексної чи комісійної.
Встановлене не дає підстав для скасування ухвали, яка відповідає вимогам діючого цивільного судочинства.
3
Наявність у матеріалах справи ухвали про відкриття провадження у справі за правилами КАС України, не позбавляє суд першої інстанції можливості вжиття відповідних процесуальних заходів щодо розгляду справи за правилами того судочинства до юрисдикції якого цей спір віднесено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.09.2007 р. -залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню у касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому провадженні у справі.