Єдиний унікальний номер 253/4010/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2689/2014
Головуючий в 1 інстанції - Сидоров Є.І.
Доповідач: Принцевська В.П.
Категорія 55
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Жданової В.С.,
суддів Принцевської В.П., Папоян В.В.,
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Сервіс» та ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Сервіс» про захист прав споживачів, зобов'язання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 10 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача в відшкодування моральної шкоди 1000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
З даним рішенням сторони по справі не погодилися і оскаржили його в апеляційному порядку.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не повно з»ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог матеріального і процесуального Закону. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням вимог матеріального Закону. Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Апелянт ОСОБА_1 до суду не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання телефонограмою № 182, яка зареєстрована в журналі телефонограм №1.
Апелянт КП «Сервіс» також до суду не з»явився, повідомлений про час і місце телефонограмою № 183, яка зареєстрована в журналі телефонограм № 1.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та задовольнити апеляційну скаргу КП «Сервіс» з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира є приватизованою ОСОБА_1
Відповідно до рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 285 від 17.03.2004 року «Про упорядкування обслуговування житлового фонду міської ради» розподілено житловий фонд міської ради між комунальними підприємствами. Згідно із додатком до вказаного рішення КП «Сервіс» обслуговує будинок в якому розташована квартира позивача.
Статті 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Пунктом 1 ч.3 ст. 20 вказаного Закону передбачений обов»язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов»язок відповідає зустрічному обов»язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Судом правильно встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою укласти договір про надання відповідних комунальних послуг, відповідач неодноразово пропонував позивачеві проекти вказаних договорів, однак позивач відмовився укладати дані договори, оскільки, на його думку, вони не відповідають типовим договорам затвердженим відповідними постановами Кабінету Міністрів України. При цьому, позивач не конкретизує які є розбіжності та недоліки в запропонованих проектах договорів.
Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що серед способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту права та інтересу, як зобов»язання сторони укласти договір, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов»язання відповідача укласти відповідний договір задоволенню не підлягають.
Згідно з актом від 11.05.2001 року, який складено комісією Горлівської міської ради, причиною вологості в квартирі позивача є опалення, яке не відповідає нормам, а також недостатня вентиляція у ванній кімнаті.
Відповідно до акту від 28.04.2006 року, який затверджено директором КП «Сервіс» та який складено за результатами обстеження квартири позивача, необхідно виконати ремонт штукатурки цоколя, ремонт газового приямку, замінити металеве покриття парапету, відновити відмостку.
З відповіді директора КП «Сервіс» від 7.11.2008 року про результати розгляду звернення позивача вбачається, що спірна квартира є приватизованою, трикімнатною, ремонт робився п»ять років тому. У кухні на стелі шпалери частково відклеєні. Підлога покрита лінолеумом, у куті під покриттям волога підлога. У туалеті на стелі є тріщини. По стояками водопостачання та водовідведення є сліди корозії. Хомутов немає. Течі на вищезгаданих стояках немає. У ванній кімнаті є часткове вздуття фарби на стіні. У залі по стелі зі сторони вікна та по кутам має місце відставання шпалер. По стелі в районі примикання торцевої стіни є тріщина штукатурки. Стан несущих конструктивів задовільний. Виконано замір температури повітря у спірній квартирі та встановлено, що температура повітря відповідає санітарним нормам. Згідно висновку комісії КП «Сервіс» ремонтні роботи по встановленню зовнішніх конструктивів будинку будуть внесені до плану ППР на 2-й квартал 2009 року.
Статтею 151 ч.1 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
30.07.2009 року між ОСОБА_1 та СПД ФО ОСОБА_2 було укладено договір на виконання підрядних робіт відповідно до якого ОСОБА_1 виступив замовником ремонтних робіт в спірній квартирі за плату в розмірі 4506,80 грн. Відповідно до акту виконаних робіт за вересень 2009 року виконано роботи на суму 3500 грн. з використанням матеріалів на суму 1089 грн. (всього 4589 грн.) Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь 4926 грн., які витрачені ним на оплату роботи та придбання матеріалів і вентиляторів, потрібних при ремонті і обладнанні системи вентиляції. З вказаного акту виконаних робіт також вбачається, що підрядником зроблено відлив над під»їздом, що можна віднести до ремонту зовнішніх конструктивів будинку.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на підставі вимог ч. 3 ст. 60 ЦПК України в даному випадку доказування потребує не тільки факт виконання ремонтно-будівельних робіт та розмір вартості таких робіт і використаних матеріалів, а й відповідність таких робіт будівельно-технічним нормам та повноваження підрядника на виконання таких робіт. Судом правильно встановлено, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження повноважень суб»єкту господарювання - СПД ФО ОСОБА_2 на виконання ремонтно-будівельних робіт, не надано доказів відповідності проведених робіт нормативам, нормам, стандартам, порядкам і правилам згідно із чинним законодавством, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди та пені також задоволенню не підлягають.
Статтею 309 ч.1 п.п. 2, 4 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Апеляційний суд перевірив доводи апелянта КП «Сервіс» та дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, оскільки статтею 4 ч.1 п. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтею 1 ч.1 п.6 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції. Шкода - завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров»я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об»єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані вимоги матеріального Закону. Суд помилково дійшов висновку, що позивачеві спричинено моральну шкоду тим, що відповідач не виконав ремонт зовнішніх конструктивів спірного будинку, оскільки здоров»я позивача не ушкоджено, а також позивачем не надано доказів пошкодження його майна саме внаслідок невиконання вказаного ремонту відповідачем (причинно-наслідковий зв»язок).
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити апеляційну скаргу відповідача, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Сервіс» задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 січня 2014 року скасувати в частині стягнення з комунального підприємства «Сервіс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з комунального підприємства «Сервіс» на його користь моральної шкоди - відмовити.
В решті частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий: Судді: