ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2014 року Справа № 910/2155/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПрокопанич Г.К.
суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р.
у справі№ 910/2155/14 господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_5
до1) ОСОБА_4 2) Приватного підприємства "Флора" (надалі - ПП "Флора")
провизнання недійсним пункту договору дарування корпоративних прав
за участю представників:
від позивача- не з'явилися
від відповідача-1- не з'явилися
від відповідача-2- Гончар О.М., дов. від 12.05.2014 р.
від представників ЗМІ- 1) Болотський О.В., кореспондент газети Конгрес "Світ", посв. НОМЕР_1, вид. 29.04.2014 р. 2) Бондарев Є.С., кореспондент газети Конгрес "Світ", посв. НОМЕР_2, вид. 29.04.2014 р.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2014 році ОСОБА_5 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 та ПП "Флора" та просив суд, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, визнати недійсним договір дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнати частково недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - ПП "Флора", які є наслідком виконання договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. у справі № 910/2155/14 (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнано частково недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - ПП "Флора", які є наслідком виконання договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. (головуючий суддя Сулім В.В., судді: Тищенко А.І., Станік С.Р.) рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. скасовано, прийнято нове рішення, припинено провадження у справі № 910/2155/14 в частині позовних вимог про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині позовних вимог про визнання частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи - ПП "Флора", які є наслідком виконання договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р., відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
До початку судового засідання, 02.07.2014 р., від ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням заявника на лікуванні.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено обов'язковості присутності сторін чи їхніх представників у судовому засіданні під час розгляду касаційних скарг, оскільки Вищий господарський суд України не розглядає спори по суті, а тільки перевіряє правильність застосування господарськими судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на викладене, клопотання про відкладення розгляду даної справи не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП "Флора", оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31.10.2006 р. між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарований) укладено договір дарування корпоративних прав (надалі - Договір), за умовами якого дарувальник передав, а обдарований прийняв у власність безоплатно корпоративні права на ПП "Флора", що надалі іменується підприємство (юридична адреса: 45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 16, код 32890325) свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Флора" видане Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області 11.03.2004 р. за номером 11871200000000067. Зазначені корпоративні права належать дарувальнику на підставі статуту підприємства, зареєстрованого Луцькою районною державною адміністрацією 11.03.2004 року за реєстраційним № 04051425Ю0130037, державна реєстрація змін до установчих документів ПП "Флора" проведена державним реєстратором Луцької районної державної адміністрації Косик Т.Ф. 22.08.2005 р.
Відповідно до п. 3. Договору з моменту укладення договору до обдарованого переходять усі права та обов'язки власника підприємства, передбачені його статутом та чинним законодавством України, а дарувальник втрачає всі права щодо підприємства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.10.1983 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, зареєстрований Луцьким міським відділом ЗАГС Волинської області.
Водночас, державна реєстрація ПП "Флора" як юридичної особи була проведена 11.03.2004 р., тобто на час перебування в шлюбі відповідача та ОСОБА_6
Як вбачається з матеріалів даної справи, до господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнання частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи - ПП "Флора", які є наслідком виконання договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р.
У відповідності зі ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1.11 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" у визначенні підвідомчості справ зі спорів, пов'язаних з обігом акцій, господарським судам необхідно розрізняти правовідносини щодо акцій як речей та правовідносини з приводу реалізації корпоративних прав, посвідчених акціями. Хоча змістом акцій є посвідчені ними корпоративні права, однак відповідно до статті 177 ЦК України, цінні папери (в тому числі акції) є речами. Корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями. Відносини, пов'язані з обігом акцій, до корпоративних не належать. З урахуванням наведеного, спори про визнання права власності на акції, укладення, розірвання, зміну, виконання а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та спори щодо інших правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права на придбання акцій, не є такими, що виникають з корпоративних відносин і залежно від суб'єктного складу сторін підлягають розгляду господарськими або загальними судами.
Разом із тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову ОСОБА_5 є питання дійсності договору дарування корпоративних прав. При цьому на момент укладання договору дарування від 31.10.2006 р. обдарований не був учасником товариства, тому ніяких корпоративних прав під час укладання оскаржуваного договору дарування не мав, а отже, цей спір не є корпоративним та має вирішуватися загальним судом.
Відповідно до п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин. Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд правильно встановив, що за суб'єктним складом та за змістом спірних правовідносин поданий фізичними особами позов не підлягає розгляду в господарських судах України. Розгляд таких справ згідно з положенням ст. 15 ЦПК України відбувається за правилами цивільного судочинства.
Згідно п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що господарський суд міста Києва не мав права розглядати даний спір в частині визнання недійсним договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а повинен був на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження в цій частині, оскільки за суб'єктним складом та за змістом спірних правовідносин поданий фізичною особою позов не підлягав розгляду в господарських судах України.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо припинення провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Щодо задоволення позовних вимог в частині визнання частково недійсним змін до установчих документів юридичної особи - ПП "Флора", які є наслідком виконання договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р., Київський апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в цій частині позовних вимог, оскільки дані вимоги є похідними від позовних вимог про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, провадження в яких були припиненні на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням викладеного, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано та правомірно скасував рішення місцевого господарського суду та припинив провадження у справі в частині визнання недійсним договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р. на ПП "Флора", та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання частково недійсним змін до установчих документів юридичної особи - ПП "Флора", які є наслідком виконання договору дарування корпоративних прав від 31.10.2006 р.
Щодо поданої до Вищого господарського суду України ОСОБА_4 касаційної скарги слід зауважити, що наведені доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанцї, які ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а тому немає підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. у справі № 910/2155/14 залишити в силі.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Суддя І.В. Алєєва
Суддя (доповідач) В.І. Татьков