Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2014 року Справа № 805/6120/14
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ткаченко Т.С., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулись до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області обґрунтовано тим, що відповідач не подає більше року контролюючим органам податкові декларації та інші документи фінансової звітності, що відповідно до закону є підставою для припинення підприємницької діяльності відповідача.
Ухвалою суду від 20 травня 2014 року відкрито провадження у справі № 805/6120/14 розгляд якої, відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку скороченого провадження. Одночасно вказаною ухвалою відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати заперечення на позов або заяву про визнання позову до канцелярії суду. Копія судової ухвали надіслана відповідачу на адресу, яка зазначена в матеріалах справи, а саме: АДРЕСА_1.
Разом із тим, у передбачений законодавством строк заперечень проти позову або заяви про визнання позову відповідачем до канцелярії суду подано не було. Між тим, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причину повернення поштового відправлення «За закінченням терміну зберігання».
Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку скороченого провадження на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок відповідача подавати податкову звітність у строки, визначені законодавством, не залежить від результатів його господарської діяльності чи від наявності доходів, які підлягають оподаткуванню.
Статтею 11 Закону України «Про підприємництво» передбачено, що підприємницька діяльність припиняється, зокрема, на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України.
Так, відповідно п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV (із змінами та доповненнями) підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 10.04.2008 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та перебуває на обліку контролюючого органу з 11.04.2008 р.
Відповідно до п. 19-1.1.2 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують зокрема функцію контролю своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 починаючи з 25.07.2008 р. податкову звітність згідно з діючим законодавством до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку не надає, що підтверджується актом перевірки матеріалів справи про ненадання податкової звітності ФОП ОСОБА_1 № 381/05-26-17-01/НОМЕР_1 від 03.04.2014 р.
Відповідно до довідки № 4514-05-26-25-013 станом на 28.03.2014 р. у відповідача заборгованість зі сплати податків та єдиного соціального внеску відсутня.
Отже, судом встановлено, що відповідач не подавав більше року контролюючим органам податкові декларації та інші документи фінансової звітності відповідно до закону, що згідно із пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону України № 775-IV від 15.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями) є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до положень пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Зважаючи на те, що відповідач шляхом неподання більше року до контролюючих органів відповідно до законів декларацій, документів фінансової звітності порушив правила здійснення господарської діяльності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, необхідність припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 755-ІV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими частиною 8 статті 183-2, статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Ткаченко Т.С.