255/4588/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року
Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
при секретарі Бородак Г.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ганжи М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Ворошиловського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення моральної шкоди,-
встановив:
В провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька занаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення моральної шкоди.
В обгрутування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 має стаж праці за професією гірноробочий по ремонту гірних виработок 24 роки 9 місяців. Підприємством 24.07.2012 року було проведено розслідування випадку хронічного захворювання та складено Акт розслідування професійного захворювання за формою П-4. Комісією МСЕК від 15.08.2012 року встановлено 3 група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності. Проходить медичне лікування з приводу білі у поперековому відділі хребта, больовий синдром посилюється при зміні положення тіла, зміну погоди, відчуває скованість у попереку, обмеження руху. Вважає що через отримане професійне захворювання йому завдано моральної шкоди, оскільки через хворобу він вимушений часто звертатися до лікарів, порушився звичайний уклад життя. Просить сягнути з відповідача моральну шкоду яку оцінює у 15 000 грн.
У судовому засіданні позивач вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним. Також, надав суду довідку МСЕК від 28.08.2013 року про встановлення 3 групи інвалідності безстроково. Просив з урахуванням наданої довідки позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позовних вимог, та зазначила, що відповідальність юридичної особи, настає у випадках коли особа якій нанесено шкоду перебувала у трудових відносинах з підприємством, але Позивач працював у шкідливих та небезпечних умовах праці не тільки на даному підприємстві. Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1, він перебував у трудових відносинах з низкою гірничих підприємств. Отже необхідно визначити питому складову у виникненні професійного захворювання, та розподілити стягнення з урахуванням ступеню вини того чи іншого підприємства у виникненні захворювання. Також, зазначила, що позивачем не надано документів на підтвердження моральних страждань. Надала письмові заперечення та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та перевіривши доводи сторін суд дійшов висновку, що позові вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідно до них правовідносини.
Як встановлено судом та не оспорюється сторонами позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці (а.с.3-9).
27.07.2012 року складено Акт розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (а.с.10-13).
ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК від 18.08.2012 року (а.с.14) та довідкою від 28.08.2013 року про встановлення 3 групи інвалідності безстроково (а.с.37).
Головним управління охорони здоров'я Донецької обласної держадміністрації КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» складено медичний висновок № 1467/1408 від 10.07.2012 року про наявність вперше виявленого профзахворювання (а.с.15).
Медичні висновки та витяги із історії хвороби надані на підтвердження профзахворювання (а.с.16-17).
У відповідності до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.
Статтею 153 Кодексу Законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах та організаціях повинні утворюватися безпечні та нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Отримання позивачем професійного захворювання свідчить про те, що зазначені норми законодавства відповідачем дотримані не були, що власне і призвело до розвитку професійного захворювання.
Відповідно до висновків акту розслідування професійного захворювання від 24 липня 2012 року, складеного спеціально утвореною комісією, професійне захворювання у позивача виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів проходження гірничих видобутків, тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва.
Причиною професійного захворювання є те, що ОСОБА_1 виконував важкий фізичний труд при виконанні своїх функціональних обов'язків, піднімав та переміщував вантаж та виконував іншу роботу під час зміни.
Судом встановлено, що внаслідок професійного захворювання пошкоджено здоров'я позивача, чим йому спричинено моральної шкоди, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу захворювання, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем у відповідності із статтею 237№ КЗпП України.
Згідно із ст. 237№ Кодексу законів про працю України відшкодування працівнику моральної шкоди у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, провадиться власником або уповноваженим ним органом в порядку, встановленому законодавством.
Судом на підставі аналізу приведених доказів беззаперечно встановлена вина відповідача у спричинені позивачу моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я.
Відповідно до ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 23 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Разом із тим, суд вважає, що вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень є завищеними та не відповідають глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності та отриманої групи інвалідності.
Враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості, з огляду на важкі наслідки професійного захворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн., що буде еквівалентним завданим моральним стражданням. При визначені даної суми суд враховує, ступень втрати професійної працездатності.
Відповідно до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Не може суд погодитись і з доводами відповідача про отримання професійного захворювання на іншому підприємстві.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про охорону праці» працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Під час прийому на роботу позивача, протипоказань до виконання робіт у важких та небезпечних умовах, за станом здоров'я, у нього не виявлено та він був допущений до роботи без будь яких застережень. До того ж професійне захворювання у позивача було виявлено первинно у липні 2012 року, під час роботи на підприємстві відповідача.
Відповідно до положень ч.3 ст.213 ЦПК України, абз.4 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
На підставі ст.ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та керуючись статтями 11-1, 60, 212- 215, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (Код ЄДРПОУ 33161769) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень).
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (Код ЄДРПОУ 33161769) на користь держави судовий збір 243,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька О.Ф. Федорова