437/14282/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді: Золотарьова О.Ю.
при секретарі: Красновській М.В., Середа Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Луганській області, третя особа - Департамент Луганської міської Ради у справах дітей про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який в подальшому було уточнено (а.с. 83-85), в обґрунтування якого вказує, що відповідно до укладеного договору № 1-1109Е від 21.08.2008 року ОСОБА_1 26.06.2007 року отримала кредит у розмірі 120000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.06.2012 року.
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку, щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 05.09.2013 року має заборгованість - 95174,14 грн., яка складається з: 39642,21 грн. - заборгованість за кредитом; 36980,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13780,80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4520,20 грн. грн. - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 26.06.2007 року уклали договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 59,20 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі рішення Третейського суду. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 141 400 грн. 00 коп.
Посилаючись на наведене, умови договорів, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1-1109Е від 21.08.2008 року, в розмірі 95174,14 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 59,20 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 26.06.2007 р.) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, буд.12, зняти відповідачів з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної кватири, стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача участі не приймав, подав заяву, в якій просив задовольнити позов у повному обсязі, справу розглядати в його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 54).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце та час розгляду справи повідомлялися, заяв про розгляд справи в їх відсутність, заперечень на позов суду не надали.
Оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 26 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 25) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1-1109-Е, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала від позивача кредит в сумі 120000 грн. на споживчі цілі терміном до 20 червня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобов'язалася надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати (а.с. 12-15).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у сумі 120000 грн. 00 коп.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 26.06.2007 року уклали договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) надає в іпотеку банку (іпотекодержатель) нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-19). Згідно умов договору, іпотекою забезпечується виконання зобов'язання іпотекодавця, що випливають з договору № 1-1109-Е від 26.06.2007 року щодо повернення кредиту в сумі 120000 грн. у строк до 20.06.2012 року, сплати відсотків у розмірі 23 % річних, при порушенні іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 05.09.2013 року складає 95174,14 грн., а саме - 39642,21 грн. - заборгованість за кредитом; 36980,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13780,80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4520,20 грн. грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-7).
Станом на час розгляду справи, у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є зареєстрованими відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 65).
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
06.06.2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення № 30.1.0.0/2-Gj0 про наявність заборгованості з вимогою її погашення та попередженням про звернення до суду та вимогою звільнити предмет іпотеки - квартиру в тридцяти денний строк з дня отримання вимоги (а.с. 8), однак вимоги банку залишилися без виконання.
Згідно п. 16.8.1 іпотечного договору, іпотекодержатель (банк, позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Відповідно до положень статті 589 ЦК України, статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення встановленої форми.
Ст. 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені Договором або Законом.
Відповідно до роз'яснень пункту 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 39 Закону України "Про іпотеку"суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).
Предмет іпотеки - квартира загальною площею 59,20 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Третейського суду (а.с. 20-21). Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 141400 грн. 00 коп. (п. 11 іпотечного договору).
З матеріалів справи вбачається, що прострочена заборгованість за кредитом склала 95174,14 грн., з урахуванням заборгованості за кредитом 39642,21 грн., заборгованості по процентам 36980,93 грн., пені 13780,80 грн. штрафів - 250,00 грн. фіксована частина, 4520,20 грн. процентна складова.
Таким чином, вартість предмета іпотеки - квартири, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5, значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором № 1-1109-Е, яку допустила відповідач ОСОБА_5, суд також враховує і ту обставину, що відповідач ОСОБА_5 виконала значний обсяг своїх зобов'язань за кредитним договором.
Виходячи з вищенаведеного, а також п. 6 ст. 3 ЦК України, яка вказує, що загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність, ст.41 Конституції, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним, ст. 47 Конституції України гарантує кожному право на житло, суд вважає, що задоволення позивачем свого права вказаним у позові способом є неспівмірним з сумою заборгованості, оскільки сума заборгованості становить 95174,14 грн., вартість іпотечного майна - 141400,00 грн., що на 46225,86 грн. перевищує розмір невиконаного зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1. Разом з нею мешкають члени сім`ї, в тому числі і малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Суду не надано доказів, що вони мають будь-яке інше житло. При таких обставинах, при не співмірності суми заборгованості з вартістю іпотечного майна, яке є єдиним житлом для відповідачів, відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення відповідачів з квартири.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права у конкретний спосіб, питання щодо стягнення заборгованості не ставить, суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення заборгованості у грошовому вимірі.
Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, підстав передбачених ст. 88 ЦПК України для відшкодування понесених судових витрат немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 157, 197, 208-210, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий: суддя: О.Ю.Золотарьов