Провадження по справі № 2/260/842/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Бескровної О.Л.
при секретарі: Гладкій Г.В.,
за участю представника відповідача: Курочки О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ленінської районної у м.Донецьку ради, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей про визнання права власності у порядку спадкування за законом, уточнивши його в подальшому, зазначила наступне. 18 червня 1996 року на підставі розпорядження виконкому Донецької міської ради від 30.04.1996 року №716 р. ОСОБА_6 було видано державний акт про право приватної власності на землю, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0400 га, розташовану на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 помер і після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді будівельних матеріалів та обладнання які використовувалися в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 а також на земельну ділянку за вказаною адресою. Разом з тим зазначила, що постановою приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв»язку із відсутністю правоустановчих документів. За таких підстав, просила суд відповідно до ч.1 ст. 1222, ч.3 ст. 1223, ч.1 ст. 1258, ч.1 ст. 1261 ЦК України визнати за нею, ОСОБА_2, та дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на ? частину матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва, що складає домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку площею 0,0400 га за вказаною адресою, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з»явилася, надала заяву, відповідно до якої уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить слухати справу без її участі.
Представник відповідача у судовому засіданні, за довіреністю Курочка О.С., позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, у судове засідання не з»явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, причину своєї відсутності суду не повідомила.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні у ній докази, дійшов наступних висновків.
18 червня 1996 року на підставі розпорядження виконкому Донецької міської ради від 30.04.1996 року №716 р. ОСОБА_6 було видано державний акт про право приватної власності на землю, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0400 га, розташовану на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (а.с.65)
ОСОБА_6 на зазначеній земельній ділянці побудував будинок, що вбачається із технічного паспорту, виготовленого станом на 30 квітня 2014 року, якому відповідно до довідки КП БТІ м.Донецька №55 від 12 травня 2014 року у зв»язку із тим, що за адресою: АДРЕСА_1 проінвентаризований інший житловий будинок, що належить іншому власнику рекомендовано присвоїти поштову адресу : АДРЕСА_1.
Разом з тим, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, а.с.13) і, відповідно, на час своєї смерті побудований ним будинок за адресою: АДРЕСА_1, не був прийнятий в експлуатацію.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинного збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз»ясень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»
Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво (частина шоста статті 376 ЦК). До спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва переходить обов'язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану (частини четверта, сьома статті 376 ЦК).
Таким чином, суд встановив, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використане в процесі будівництва, що складає домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,0400 га, розташована на АДРЕСА_1, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
В силу ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №3/2013, заведеної приватним нотаріусом Донецького міського нотаріально округу, ОСОБА_5, після смерті ОСОБА_6 (а.с.39-67), позивач ОСОБА_2, яка доводиться дружиною спадкодавця, та його діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, є спадкоємицями в рівних частках спадщини померлого, що складається з ? частину матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі будівництва, що складає домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; та земельної ділянки площею 0,0400 га, розташованої на АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Разом з тим, постановою від 04 квітня 2014 року останнім відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, з причини відсутності правоустановчих документів (а.с.22)
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За таких підстав, суд вважає, що з метою захисту порушених майнових права та інтересів позивача, її позовні вимоги необхідно задовольнити і визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІННОМЕР_2; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках право власності на ? частину матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі будівництва, що складає домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; а також право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га, розташовану на АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
На підставі ст. ст. 376, 1216, 1217, 1268 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» п.п. 7, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 256 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ленінської районної у м.Донецьку ради, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІННОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках право власності на ? частину матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі будівництва, що складає домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІННОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га, розташовану на АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
21.05.2014