Справа № 430/673/14-ц

Провадження № 22ц/782/2546/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Коротенко Є.В., Темнікової В.І.

секретаря - Івасенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 травня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, 3-тя особа приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними,-

Встановила:

Ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 травня 2014 року на підставі п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України було задоволено клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6 і зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, 3-тя особа приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить вказану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає її незаконною і необґрунтованою та такою, що прийнята в порушення прав позивача і чинного цивільного законодавства України та перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Про місце, день та час розгляду справи в апеляційному суді належними чином були повідомлені представники сторін, які безпосередньо приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції, але до судового засідання вони не з`явились і про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з вимогами ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Згідно зі ст.3 ч.1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З матеріалів справи вбачається, що як на підставу зупинення провадження у справі суд першої інстанції послався на обставини неможливості розгляду цієї справи у зв'язку з перебуванням на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільної справи за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 06.11.2013 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 25.12.2013 року.

При цьому, такий свій висновок суд першої інстанції мотивував тим, що в зазначеній справі вирішувалося питання стосовно предмету позову, який є предметом позову, що розглядається судом і у теперішній справі.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Із змісту вказаної норми вбачається, що суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення,

відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку.

Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження.

Зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли у справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Необхідно мати на увазі також, що судом касаційної інстанції України при розгляді касаційної скарги не можуть бути встановлені нові обставини по справі, які мають значення для вищевказаного суду першої інстанції, оскільки, відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 01.04.1994 року „Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ" (із подальшими змінами) необхідно виключити випадки необгрунтованого зупинення провадження в справах, що призводять до порушення прав сторін і тяганини.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що при вирішенні питання про зупинення провадження по зазначеній справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які регулюють це питання, а саме - п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України.

Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування

Таким чином судова колегія вважає, що на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.313, 314,315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 травня 2014 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, 3-тя особа приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними відмовити за безпідставністю.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: