Єдиний унікальний номер 0508/12931/12 Номер провадження 22-ц/775/4343/2014
Головуючий у 1 інстанції - Алтухова О.С.
Доповідач Бугрим Л.М
категорія: 27
У Х В А Л А
Іменем України
25 червня Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.,
при секретарі: Баранчикову Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої, на підставі довіреності, діє ОСОБА_2, на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», в особі філії публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в м. Донецьку, до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором ( за тілом кредиту 50329,18 доларів США , проценти за користування кредитом в сумі 28195,26 доларів США ) - 78524, 44 доларів США та заборгованість за штрафом та пенею , що складає еквівалент 5797,50 доларів США .
На вказане рішення суду ОСОБА_1 в інтересах якої, на підставі довіреності діє ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення , постановлення нового рішення , яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити.. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом не було враховано збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку за користування кредитом без згоди поручителя з 13,9% до 18,9% , що дає підстави для визнання договору поруки припиненим . Звертаючись до суду з позовом про стягнення штрафу,позивач не зазначає конкретно за порушення яких умов кредитного договору було нарахована сплата штрафу і тому вважав суму штрафу недоведеною.
Також, на думку апелянта , судом не було враховано , що банк у порушення вимог п. 3.8. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правлінням Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 споживачів не попередив письмово споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язання за цим договором несе споживач. Однак, у кредитному договорі таких положень не зазначено, а тому виходячи з цього розрахунок заборгованості повинен обчислюватись за курсом долару по відношенню до гривні - за один долар США - 5,5 грн.. Судом не було враховано , що у банку не виникло право на дострокове погашення усієї суми кредиту , оскільки банком не були заявлені вимоги про розірвання кредиту , а тому у такому випадку банку слід відмовити у позові .
У судове засідання відповідачи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через своїх представників , Зокрема , ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 , який звертався до суду з письмовою заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з занятістю в іншому процесі. Однак, у послідуючому ОСОБА_2 будучи повідомленим про час та місце розгляду справи телефонограмою , яка зареєстрована за № 941 в журналі № 4 телефонограм апеляційного суду у судове засідання не з'явився та не надав докази , які підтверджували би факт його зайнятості в іншому судовому процесі.. Відповідач ОСОБА_3 повідомлений про час та місце розгляду справи через свого представника ОСОБА_4 телефонограмою , яка зареєстрована в журналі № 4 за № 914 телефонограм апеляційного суду ..
Як вбачається з повернутої поштової кореспонденції поштовим відділенням на адресу апеляційного суду відповідачи ухилялись від отримання переказної кореспонденції якою направлялись судові повістки так і від отримання телеграм на їх адресу.
В судовому засіданні апеляційного суду представник банку Прохоров О.О. просив рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу, вважав рішення суду постановленим з дотримання вимог закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника банку , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи таких порушень допущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
У відповідності з положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зокрема , судом першої інстанції встановлено, що між закритим акціонерним товариством «ДОНГОРБАНК», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №53/08И від 24 березня 2008 року, відповідно до якого банком було надано ОСОБА_1 кредит у сумі 52065,00 доларів США. ОСОБА_1 зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором, але не пізніше 23 березня 2028 року . Вказані обов'язки закріплено, зокрема, у пунктах 2.1., 3.4.1., 3.4.2. та інших пунктах кредитного договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_3 24 березня 2008 року було укладено договір поруки № 5/08И у відповідності до якого ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором .
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Між тим, ОСОБА_1 у порушення умов договору та вимог закону не виконувала зобов'язання за кредитним договором належним чином внаслідок чого утворилась заборгованість , яка станом на 14. 10. 2012 року складала загальну суму 78 524, 44 долари США ( заборгованість за сумою кредиту -50 329, 18 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 28 295,26 доларів США, пеня за порушення строків виконання зобов'язання складає еквівалент 3184, 25 доларів США ,штраф за порушення зобов'язання згідно п.3.44.3.4.7 кредитного договору складає еквівалент 2603,25 грн )
Вказані факти порушення зобов'язань за кредитним договором відповідачами та їх представниками не оспорювались..
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором.
Згідно з п. 2.1. кредитного договору проценти нараховуються банком за такими ставками: проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю нараховуються банком за ставкою у розмірі 13.9% річних; проценти за користування кредитом за простроченою заборгованістю нараховуються банком за ставкою у розмірі 18,9% річних
Порядок нарахування процентів передбачено п. 3.3.4. кредитного договору згідно з яким проценти нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році за період з першого по останній календарний день місяця включно. Згідно з п. 3.4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом повинні сплачуватися відповідачем до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.
Починаючи з 31.03.2009 р. відповідачка порушує виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом
Виходячи з зазначених положень кредитного договору , суд першої інстанції вважав , що сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 14.10.2012 р. (включно) складає 28 195,26 доларів США
Судом першої інстанції перевірялись доводи відповідачки, щодо незаконного збільшення банком відсоткової ставки за користування кредитом . Вказані заперечення не були прийняті до уваги , оскільки застосування відсоткової ставки по простроченій заборгованості у розмірі 18, 9 % було викликано порушенням виконання зобов'язання з боку відповідачки та випливає з п.2.1 кредитного договору у відповідності до якого відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості становлять 13,9 %; , а відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості становлять - 18,9 %.. З врахуванням цього , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у банку були підстави для нарахування відсотків за користування кредитом по простроченій заборгованості у розмірі 18,9 %.
Апеляційний суд вважає , що вказані висновки суду відповідають обставинам справи , умовам договору та вимогам закону , оскільки в односторонньому порядку законом не передбачено можливості відмовитись від зобов'язання , що випливає з положень ст. 525 ЦК України і у даному випадку відсутні підстави вважати , що банк збільшив відсоткову ставку , оскільки застосування відсоткової ставки в розмірі 18,9% до простроченої заборгованості було передбачено умовами договору , які відповідачка зобов'язалась виконувати .
Виходячи з наведеного є непереконливими доводи апеляційної скарги про те, що банком безпідставно було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом
Доводи апеляційної скарги про те, що банк письмово не попереджав відповідачку про те, що валютні ризики під час виконання за цим договором повинен нести споживач, а тому розрахунок заборгованості в гривневому еквіваленті повинен обчислюватись виходячи з курсу долара до гривні як 1 до 5,5 грн також є непереконливими , оскільки сума кредиту відповідачкою була отримана за кредитним договором у валюті США , а тому і заборгованість за цим договором визначається у цієї валюті , що випливає із положень п. 21.1 кредитного договору і на ці правовідносини не впливає співвідношення курсу гривні до курсу долару та не дає підстав для зменшення суми боргу . При укладанні договору відповідачка не була позбавлена можливості вказані питання врегулювати в кредитному договорі.
Згідно з п. 3.1.3. кредитного договору Банк набуває право вимагати від відповідачів дострокового повернення всього кредиту разом із розрахованими процентами при невиконанні позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Починаючи з 24.12.2008 р. - ОСОБА_1 не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.
Згідно з п. 3.1.3. кредитного договору банк набуває право вимагати від відповідачки дострокового повернення всього кредиту разом із розрахованими процентами при невиконанні позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Починаючи з 24.12.2008 р. - відповідачкою також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.
Встановивши ці обставини , суд першої інстанції прийшов до висновку про настання несприятливої події, передбаченої ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме: у випадку невиконання позичальником обов'язків, передбачених даним договором, в тому числі відносно забезпечення повернення кредиту тощо.
Аналізуючи законодавство , яке регулює спірні правовідносин суд першої інстанції правильно виходив з того , що відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», та п. 3.1.3. кредитного договору у випадку настання зазначеної вище події банк набуває право вимагати від відповідачки достроково повернути виданий кредит разом із розрахованими процентами, а відповідачка зобов'язана виконати таку вимогу банку та повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із процентами за користування кредитом, в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги. Такі положення поширюються і на поручителя щодо погашення суми боргу за кредитним договором .
На виконання процедури щодо дострокового погашення зобов'язання банк на підставі ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п.п. 3.1.3. кредитного договору, направив 19.12. 2011 року відповідачці письмову вимогу за вихідним номером № DON -23/721 від 07.11.2011 р. про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом., а тому суд дійшов правильного висновку про те. що позивач належним чином повідомив відповідачку про необхідність достроково повернути кредит в повному об'ємі і сплатити нараховані проценти за користування кредитом та вважав відповідачку повідомленою з 26.12.2011 р. (дата визначена шляхом додавання до дати направлення листа нормативного терміну його доставки, встановленого Наказом № 1149 від 12.12.2007 р. Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за № 1383/14650, дата направлення вимоги відповідачці - 19.12.2011 р.,що підтверджується датою на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення).
Відповідає вимогам закону висновок суду першої інстанції відносно відповідальності поручителя, що випливає з положень ст. 553 Цивільного кодексу України, яка встановлює відповідальність поручителя перед кредитором боржника за порушення зобов'язання боржником. У відповідності до ст. 554 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.
Судом першої інстанції також було встановлено , що банком було дотримано процедуру щодо дострокового погашення зобов'язання і відносно поручителя за кредитним договором ОСОБА_3 21.05.2012 р. йому банком було направлено лист вимогу за вихідним номером . DON № 61/425 від 15.05.2012 р. про необхідність сплати в повному обсязі простроченої та строкової заборгованості перед банком на підставі п. 2.5. договору поруки. Суд правильно вважав . що і поручитель належним чином повідомлений про необхідність достроково повернути кредит в повному об'ємі і сплатити нараховані проценти за користування кредитом та вважав , поручителя ОСОБА_3 повідомленим 28.05.2012 р. (дата визначена шляхом додавання до дати направлення листа нормативного терміну його доставки, встановленого Наказом №1149 від 12.12.2007р. Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за № 1383/14650, дата, направлення вимоги поручителю зазначена 21.05.2012 р.,що підтверджується датою на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення).
Між тим, вимога банку про сплату заборгованості за кредитним договором залишитися невиконаною , тому у банку після спливу тридцяти денного терміну виникло право на дострокове стягнення кредиту у повному обсязі.
Є правильним висновки суду першої інстанції і в частині стягнення пені за порушення виконання зобов'язання . Зокрема положеннями п. 5.1. кредитного договору у разі порушення відповідачкою зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом передбачено обов'язок відповідачки щодо сплати пені у розмірі 0,05 % однак не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення. Відповідачкою не сплачувалась банку пеня нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, станом на 14.10.2012 р., а тому у суду першої інстанції були підстави і для стягнення пені..Загальна непогашена заборгованість по пені станом на 14.10.2012 р. (включно) склала еквівалент 3 194,25 доларів США.
Окрім сплати пені за порушення зобов'язання за кредитним договором умовами договору передбачено стягнення штрафу , що випливає з положень п.5.1. кредитного договору за кожний випадок порушення відповідачкою обов'язків, передбачених пп. 3.4.4-3.4.7., ОСОБА_1 зобов'язана сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 5% від суми одержаного кредиту.
ОСОБА_1 листом банку за вихідним номером 317 від 21.04.2011 р. була повідомлена про необхідність надання до банку документів для визначення джерел доходу, а саме довідку про доходи за останні 6 місяців та попереджено про відповідальність за ненадання вказаної довідки. Лист ОСОБА_1 отримала особисто 19.05.2011 р. (а.с.162). Заборгованість за сумою штрафу за порушення обов'язків, передбачених пп. 3.4.4-3.4.7. кредитного договору, станом на 14.10.2012 р. склала еквівалент 2 603,25 долари США.
Враховуючі вказані обставини суд , першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про обґрунтованість позову і в частині стягненні пені та штрафу , а тому посилання апелянта на безпідставне стягнення пені та штрафу є непереконливими
Відповідно до умов договору поруки № 5/08И від 24.03.2008 р., а саме п.1.2., обсяг відповідальності поручителя перед кредитором визначається умовами та обсягом зобов'язань боржника перед кредитом за основним зобов'язанням, включаючи повернення суми кредиту, сплати відсотків за його користування, неустойки (пені, штрафів) та спричинених збитків, а саме: … сплати відсотків по строковій заборгованості за ставкою 13,9 % річних; сплати відсотки за безпідставне користування кредитом (по простроченій заборгованості) за ставкою 18,9 % річних.
Оскільки судом не встановлено , що з боку банку мало місце збільшення відсоткової ставки за користування кредитом , то відповідно до цього у суду першої інстанції не було підстав для висновку про визнання поруки припиненою згідно з положеннями ч.1 ст. 559 ЦК України , а тому доводи апеляційної скарги про необхідність вважати поруку припиненою у зв'язку зі збільшенням відсоткової ставки за користування кредитом не заслуговують на увагу.
Договором поруки передбачена солідарна відповідальність ОСОБА_3 за порушення зобов'язань боржником , тому заборгованість за кредитним договором відповідно до умов договору стягнута з ОСОБА_3 у солідарному порядку .
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, , 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: