Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 р. Справа №805/6536/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:14 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ростова Я.С.

представників позивачів Данилюк І.О., діє на підставі дов. б/н від 19.05.2014 року, Версітілової Л.В., діє на підставі дов. б/н від 19.05.2014 року

представника відповідача Таболіна О.С., діє на підставі дов. №03-35/1553 від 17.06.2014 року

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот", м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдрук", м.Донецьк

до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк

про визнання протиправним та скасування рішення,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріот", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" (далі - ТОВ «Патріот» та ТОВ «Укрдрук» відповідно, позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 49 від 11.03.2014 року по справі №01-26-117/2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині накладення штрафів у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот» та накладення штрафу у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук».

16.06.2014р позивачі через відділ діловодства та документообігу суду надали уточнення до п.2 позовної заяви, відповідно до яких просили стягнути з Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Донецьк, вул. Артема, 74 код 21956116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот» судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп. та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

26.06.2014р в судовому засіданні позивачі надали уточнення до п.1 позовної заяви, відповідно до яких просили визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №49 від 11.03.2014 року по справі №01-26-117/2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот» та штрафу у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (далі - рішення №49 від 11.03.2014р).

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на відсутність в рішенні №49 від 11.03.2014р. адміністративної колегії відповідача прямих доказів вчинення позивачами порушення пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції» та на відсутність в зазначеному рішенні висновку про те, яким чином співпадіння у текстах тендерних пропозицій та співпадіння дат на додатках породжують факти антикорупційних діянь. Документи, приведені у рішенні №49 від 11.03.2014р., які на думку відповідача, мають нехарактерні схожості, не стосуються цінової пропозиції учасників торгів, ці документи необхідні тільки для участі в тендері. Єдиним критерієм визначення переможця при процедурі відкритих торгів, є цінові пропозиції. Рішення не містить доказів обміну інформацією з цінових пропозицій між учасниками торгів. За таких обставин, позивачі просили скасувати рішення №49 від 11.03.2014р.

В судовому засіданні представники позивачів підтримали позовні вимоги, навели обставини, викладені в позові та уточненнях до нього.

18.06.2014р представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду. (а.с.74-75)

Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, правосуддя у адміністративних справах здійснюється адміністративними судами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно -правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною третьою ст. 6 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 року N 2210-III, на який посилається відповідач, містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні у визначенні суб'єктом господарювання порядку захисту прав, порушених органами Антимонопольного комітету України, однак вказаний закон не є процесуальним і після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України ним не може визначатись підсудність справ з публічно - правових спорів за участю органів Антимонопольного комітету України.

Отже, положення вказаного Закону повинні застосовуватися з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-ХІІ, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, що у розумінні положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідає ознакам суб'єкта владних повноважень.

Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.

Оскільки спір між сторонами виник не у зв'язку із регулюванням господарських правовідносин між суб'єктом господарювання та Антимонопольного комітету України, підстав для здійснення правосуддя у цій справі у порядку господарського процесуального законодавства немає.

З огляду на викладене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за позовами на рішення, дії чи бездіяльність органів Антимонопольного комітету України як суб'єкта владних повноважень.

25.06.2014р представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду №03-35/1611 від 24.06.2014р, у зв'язку із пропущенням позивачами строку, встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України на звернення з адміністративним позовом до суду (а.с. 87).

Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Оскаржуваним рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 49 від 11.03.2014 року по справі №01-26-117/2013 було накладено штраф, що підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу відповідно до приписів ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"

Таким чином, спірне рішення вже містить заявлену вимогу про сплату штрафу, внаслідок чого, приписи ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлений місячний строк звернення до адміністративного для оскарження цього рішення, не застосовується.

З урахуванням наведеного, до спірних правовідносин слід застосовувати ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, що встановлює шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом, який позивачами у цій справі дотриманий.

26.06.2014р відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив про відсутність обґрунтування позивачами підстав для скасування рішення, передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Крім того, відповідач повідомив, що учасники торгів - ТОВ «Патріот» та ТОВ «Укрдрук» узгодили між собою умови участі у торгах, оскільки деякі документи, надані Учасниками торгів Замовнику у складі матеріалів конкурсних пропозицій, мають нехарактерні схожості у зовнішньому оформленні документів або взагалі мають ідентичний зміст тексту (окрім назви учасників) тощо. Зазначене може свідчити, що між Учасниками торгів відбувався обмін інформацією під час підготовки матеріалів конкурсних пропозицій, або ці документи взагалі готувалися однією особою (чи декількома особами). Також посилався на інформацію, отриману від інших суб'єктів господарювання, з якої вбачається, що ціни Предмета закупівлі, які були запропоновані Учасниками торгів Замовнику, перевищували ціни, за якими бітум дорожній фактично реалізувався учасникам відповідного ринку.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, надав пояснення, аналогічні наданим в письмових запереченнях та у задоволенні позовних вимог ТОВ «Патріот» та ТОВ «Укрдрук» просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріот", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №306530 (а.с. 29) зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.06.2004р, та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 33076244, що підтверджується довідкою АА №705343 (а.с.31).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 27.01.2003р (а.с. 49) зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Київської районної у м. Донецьку ради 27.01.2003р, та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 32331559, що підтверджується довідкою АА №544737 (а.с.53).

На протязі липня-вересня 2012 року Комунальним підприємством «Шляхове ремонтно-будівельне управління» була проведена процедура відкритих торгів із закупівлі продуктів нафтоперероблення інших (бітум нафтовий дорожній в'язкий 60/90).

Участь у процедурі закупівлі взяли два учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріот", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" (далі - позивачі, ТОВ «Патріот», ТОВ «Укрдрук»).

За результатами проведення Процедури закупівлі, переможцем торгів із закупівлі продуктів нафтоперероблення інших було визнано ТОВ «Патріот». З переможцем торгів Замовником 28.09.2012 року був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти (договір постачання) №485/6 вартістю (8 900 000,00 грн. )(ПДВ).

11.03.2014 року рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету № 149 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріот", вчинивши дії із узгодження умов участі у процедурі відкритих торгів із закупівлі продуктів нафтоперероблення інших (бітум нафтовий дорожній в'язкий 60/90), проведеної у липні-вересні 2012 року Комунальним підприємством «Шляхове ремонтно-будівельне управління», вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначеного пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинення порушення, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" накладений штраф у розмірі 68 000 грн. та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріот" накладений штраф у розмірі 68 000 грн.

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню, суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 року № 2210-III визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Згідно із ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).

У відповідності із ст.ст. 48, 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; закриття провадження у справі.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 року № 2210-III (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено значення терміну «економічна конкуренція (конкуренція)», як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 та пункту 4 ч.2 цієї статті Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до п. 1 ст. 50 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема є: антиконкурентні узгоджені дії.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У судовому засіданні судом була досліджена справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 01-26-117/2013, з якої дійсно вбачаються схожості у зовнішньому оформлені документів учасників, зокрема, застосовано однакове виділення тексту, однакове розташування тексту по площині аркуша, однаковий розмір літер, однакові міжрядкові інтервали, однаковий зміст довідок, тощо.

При цьому, таку схожість у зовнішньому оформлені документів учасників представники позивачів в судовому засіданні пояснювали готуванням вказаних документів з шаблонів, виданих для проведення процедури закупівлі.

Також, як вбачається з справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, учасники процедури закупівлі 22.08.2012 року в один день звернулись до Головного управління юстиції у Донецькій області для отримання довідки з Єдиної бази даних про підприємство, щодо яких порушення провадження у справі про банкрутство та надані довідки мають послідовні номери вихідної реєстрації кореспонденції.

З огляду на досліджені докази, суд вважає, що відповідачем вірно встановлені всі фактичні обставини, проте суд не погоджується з висновками, до яких дійшов відповідач в оскаржуваному рішенні.

Так, відповідач вважає, що ним встановлені обставини, які свідчать про те, що учасники торгів вчиняли певні дії на користь один одного, зокрема під час підготовки матеріалів конкурсних пропозицій, тобто діяли узгоджено.

Разом з цим, як вже було зазначено, частина 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що критерієм визначення переможця торгів стала цінова пропозиція учасників, а рішення адміністративної колегії не містить доказів узгодження саме цінових пропозицій.

Проте, відповідачем не доведено, що дії учасників торгів призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Тобто відсутній прямий зв'язок між вчиненими позивачами діями та висновками, наведеними в рішенні відповідача.

Крім того, суд критично ставиться до наведеного відповідачем доказу погодженої поведінки між позивачами під час їх участі в процедурі закупівлі - наявності інформації щодо перевищення цінових пропозицій учасників процедури закупівлі над максимальними цінами роздрібної реалізації.

Так, в рішенні відповідача наведені дані, що ціни предмета закупівлі, які були запропоновані Учасниками торгів Замовнику, перевищували рівень цін, які за даними опитуваних Донецьким відділенням учасників ринку діяли на ринку реалізації бітуму дорожнього, а саме: ціна на бітуму дорожнього протягом червня-серпня 2012 року не перевищувала 8000 грн./т (з ПДВ), а саме, за інформацією, наданою від Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Трейдінг» - ціна закупівлі продукції (бітум дорожній БНД 60/90) із урахуванням витрат на перевезення та ПДВ у серпні 2012 року складала 7100 грн./т. (з ПДВ). Крім того, за інформацією наданою Колективним підприємством «Квадрат», ціна закупівлі бітуму у червні 2012р. складала 7700 грн./т (з ПДВ). При цьому, учасники Процедури закупівлі запропонували Предмет закупівлі за наступними цінами: ТОВ «Патріот» -8900 грн./тн (зПДВ), пропозиція ТОВ «Укрдрук» - 9000,00 грн./тн (з ПДВ).

Вищевикладене дало підстави відповідачу стверджувати, що цінові пропозиції учасників торгів не були сформовані в умовах конкуренції та факту застосування цін, що були нижчими ніж ті, що пропонувались позивачами під час участі у Процедурі закупівлі.

Однак, суд не погоджується із таким висновком, оскільки передбачені законодавством України конкурентні процедури закупівель передбачають можливість Замовника (як покупця) на власний розсуд вільно прийняти пропозицію саме учасників конкурсу, з яких він має акцептувати найкращу.

Також, суд вважає недоведеним склад порушення, який визначений відповідачем, - узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, оскільки ні пояснення сторін, ні матеріали справи не містять будь-яких доводів та відповідних доказів, що підтверджують факт спотворення позивачами результатів торгів. Крім того, суд вважає, що таке спотворення може мати місце лише з боку тих осіб, які встановлюють результати торгів, тобто, наприклад в даному випадку, членів комітету. Учасники ж торгів не приймали безпосередньої участі у встановленні результатів, а отже не могли вчинити дії по спотворенню результатів торгів.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єктам господарювання, об'єднанням забороняється схиляти інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяти вчиненню таких порушень.

Згідно із п.9 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є обмежувальна діяльність, заборонена згідно із частиною першою статті 18 цього Закону.

Зі змісту цих правових норм вбачається, що обов'язковим елементом складу цього правопорушення є умисна форма вини особи-правопорушника, оскільки схиляти до вчинення правопорушення та сприяти його вчиненню можливо лише умисно.

Це означає, що особа повинна знати про протиправність своїх дій, знати про негативні наслідки своїх дій та свідомо бажати їх настання.

Слід зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що визначено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийнятого рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Патріот" платіжним дорученням №1299 від 16.05.2014 року (а.с. 2) та наданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" платіжним дорученням №64 від 16.05.2014 року (а.с. 3) позивачами був сплачений судовий збір у розмірі 182,70 грн. кожним, який відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №49 від 11.03.2014 року по справі №01-26-117/2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 (нуль) коп. на Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот» та штрафу в розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 (нуль) коп. на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот" судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті 26 червня 2014 року, та проголошені в присутності представників сторін.

Повний текст судового рішення складений 01 липня 2014 року.

Суддя Мальцева Н.Г.